Як зробити подорож вдалою: 10 порад

У моєму житті було чимало подорожей: заплановані, спонтанні, робочі, одноденні, довготривалі, в Україні та за кордоном. Усі різні. Деякі залишили спогади на все життя, деякі майже забулися. Найприкріше – це повернутися з відпустки з повним розчаруванням від міста чи регіону, який відвідала. Було й таке. Підсумувавши туристичний досвід, я виокремила для себе правила подорожей, якими охоче поділюся з вами. Дотримуючись їх, я завжди отримую задоволення від мандрівки.

1. Планувати маршрут

Почала з найскладнішого, бо спланувати маршрут – це не лише купити квитки на літак чи поїзд та забронювати житло. Чим детальніший маршрут, тим більше шансів отримати максимум від подорожі. Звісно, не треба вдаватися у крайнощі та по хвилинам розписувати час, хоча у мене були й такі мандрівки.

Буває, дні йдуть на планування 5-денної подорожі. Так у нас було з Балатоном в Угорщині. Незважаючи на скептичні думки більшості членів команди IGotoWorld про це місце до поїздки, Балатон виявився дуже цікавим, і про це ми невдовзі розповімо.

Отже, як я планую маршрут:

1. Обираю міста та села, які хочу відвідати.
2. Залежно від уподобань чи мети подорожі, обираю в Інтернеті пам’ятки цих міст і сіл, які варто відвідати (користуйтеся каталогом пам’яток IGotoWorld:)) Виписую години роботи, вартість квитків та роблю інші практичні нотатки.
3. Спілкуюся з друзями, які вже бували в цих місцях, перечитую відгуки мандрівників та коригую перелік місць, які планую відвідати. Дуже добре, якщо є знайомі, хто живе в місті, куди їдемо, їх поради дуже допомагають. Практично в кожному місті є туристичний центр, куди можна звернутися, наприклад, електронною поштою, і вам порадять місця та заклади, варті уваги.
4. Пощастить, якщо потрапите на детальну статтю про подорож у місті. Ми завжди намагаємося написати максимум корисного у таких матеріалах. Наприклад, про Будапешт чи Крилос.
5. Визначаюся з транспортом, яким користуватимемося під час подорожі. Якщо це одне місто, міським транспортом користуємося досить рідко, бо зазвичай пам’ятки розташовані компактно.
6. Розподіляю час та дні для відвідин пам’яток і міст. Обираю гіда та домовляюся про час зустрічі. Наприклад, план одного з днів на Балатоні у місті Тапольца:

7:00 – сніданок.

7:30 – зустріч з гідом на набережній Keszthely. Прогулянка на човні по Балатону. Рибалка.

11:00 – чекаут у готелі в Хевізі та переїзд у Тапольцю.

13:00 – обід у таверні з панорамним видом на Балатон. Смакування традиційних угорських страв.

15:00 – чекін в готелі міста Тапольця.

15:30 – прогулянка у човнах підземним озером та відвідини Музею природи.

18:00 – фестиваль риби у Тапольці (центр міста).

7. Обов’язково виписую GPS-координати запланованих місць. З ними прекрасно справляються офлайн-карти Google чи Maps.me. Вдома завантажую карти і в подорожі навіть не потрібен мобільний Інтернет. Також до плану додаються адреси, номери телефонів гідів, придбані завчасно вхідні квитки тощо.

Планувати складно, це завжди займає час та нерви. Звісно, можна купити квитки на потяг і вирушити назустріч пригодам, розібравшись на місці, що й до чого. Так теж може бути цікаво, але ви ризикуєте не побачити найкраще лише тому, що про нього не знали. Так я роблю з улюбленими місцями, де вже була, куди хочеться повернутися ще раз. Певна річ, багато залежить від місця, куди їдете.

До речі, одним із найулюбленіших місць для мене виявився Гамбург. Це до слова про потяги, яких там неймовірна кількість! Фото з музею мініатюр.

2. Вставати рано

Так, у відпустці хочеться виспатися. З іншого боку, світанки подарували мені одні з найкрасивіших спогадів у мандрівках. Раннє сонце заповнює місто чи природну місцину теплими, м’якими променями, а хмари на горизонті граються рожево-золотими відтінками. Гаряча кава чи чай у термосі, якщо немає відкритого кафе, – і ранок вам подарує величезний заряд енергії та вражень. Крім того, попереду буде вдосталь часу для дослідження міста.

Ось таким у нас був світанок у Колочаві, коли ми робили спецпроект про унікальні села. Це був червень 2017, ми встали о 5:30, піднялися на пагорб у селі. Близько 8 ранку було знято цей кадр.

Завжди намагаюся запланувати природні пам’ятки чи прогулянку містом на ранок або вечір, коли вони найбільш виграшно виглядають. В обідній час можна відвідати музеї, галереї, ба навіть поспати.

Ось так нас зустрів Балатон близько 8 ранку у вересні 2018.

3. Перевірити, чи не заплановані гучні заходи у місті

Перед поїздкою перевіряйте, чи не відбуваються гучні заходи у місті у цей період. За винятком, якщо ви їдете заради цієї події. Наприклад, приїзд у місто глави іншої держави чи міжнародна конференція аграріїв. У такі дні центр міста може бути перекритий, на вулицях багато охоронців тощо. Така прикрість може суттєво зіпсувати враження про місто й не дати побачити заплановане. Так, цієї осені у Берлін приїхав з візитом президент Туреччини, і центр міста був фактично недоступний у зв’язку із заходами безпеки.

4. Не нехтувати місцями, які рекомендують місцеві чи друзі

Не раз у подорожі ми змінювали маршрут та не відвідували певні місця, бо вважали їх нецікавими, виходячи лише з назви пам’ятки чи однієї фотографії з Інтернету. Не лінуйтеся й пізнавайте щось нове. Так, у Балатональмаді в Угорщині нам порекомендували веганське кафе. Дивним чином останньої хвилини ми змінили свою думку й пішли туди, хоча вся команда м’ясоїдна і вже шукала місце, де потім купити сосиски.

Власницею ресторану Veganeeta виявилася надзвичайно цікава жінка Árvai Anita, вона сама вигадує страви, в яких абсолютно відсутні компоненти тваринного походження. Нам пощастило поспілкуватися з нею. Вона надихає, справжня душа закладу!

А страви легкі для організму, вишукані та, що було сюрпризом, надзвичайно смачні! Це один з найяскравіших спогадів нашої подорожі Балатоном. На фото веганський тартар.

Не менш смачними були десерти без яєць, молока чи цукру. Наприклад, цей веганський чізкейк. Дуже цікавий досвід!

5. Замовляти гіда

Раніше я дуже скептично ставилася до гідів. Тригодинна екскурсія по Кракову з датами, іменами, подіями – наче зачитують якийсь законопроект у Раді. Це було так прісно! І таких багато не тільки закордоном, а й в Україні. Моє ставлення змінила одна екскурсія у Львові. Це була «Нічна варта» з Ігорем Лильо. Так цікаво, легко, ненав’язливо – Львів відкрився для мене з іншого боку. Я зрозуміла, як багато залежить від людини.

Не нехтуйте послугами гіда, але ставтеся відповідально до пошуків, читайте відгуки, прислуховуйтеся до порад друзів. За можливості, беріть індивідуальну екскурсію. Якщо вас ціла компанія, буде вигідно. 

Гід зверне вашу увагу на цікаві деталі, покаже речі, про які не написано в путівниках, порадить, які заклади відвідати. З ним місто чи пам’ятка відкриється для вас з іншого боку. Надзвичайно цікавою у нас була бесіда з науковим співробітником заповідника «Давній Галич» Маріанною Бацвін. Ми приїхали подивитися на найстаріший з храмів Галицько-Волинського князівства, що зберігся донині. Обійшли святиню навкруги, пофотографували та вже збиралися йти. Здавалося, що тут ще робити. Нам зустрілася і запропонувала свою допомогу Маріанна, та розповіла дуже цікаві речі про храм Святого Пантелеймона в Шевченковому, показала й розшифрувала старовинні написи на стінах. Розмова була дуже душевною і теплою!

До речі, нещодавно ми відкрили розділ «Гіди» на сайті, де ви можете знайти гіда та зв’язатися з ним. Якщо ви гід, реєструйтеся безкоштовно та пропонуйте свої послуги туристам.

6. Обирати друзів у подорож виважено

Кажуть, хочеш пізнати людину, поїдьте разом у відпустку. Повністю згодна з цим виразом. Друзі, з якими ви проводите максимум один день у місті, можуть вести себе зовсім по-іншому в довгій подорожі. Власне, як і будь-хто. Знайти однодумців у подорож не так просто, як здається. Перш ніж їхати на тижні в далекі краї, спробуйте провести разом вікенд. Я знаю чимало випадків, коли подорож давніх друзів перетворила відпустку на суцільні сварки. Шукайте однодумців, а не тих, хто може поїхати з вами у зручний для вас час та зекономити кошти.

Зрештою, можна подорожувати самому. Про це варто написати окрему статтю, адже тут є чимало плюсів і мінусів та цікавих історій.

7. Не везти зайве у мандрівку

Пам’ятаю свою першу далеку подорож – у Львів. Я їхала на п’ять днів і везла із собою цілу валізу речей. Ця синя красуня піднімалася зі мною височезними сходинками у потязі, далі сходинками на четвертий поверх у львівській кам’яниці. Декілька років вона подорожувала зі мною, доки в аеропорті Бориспіль їй остаточно не відбили останній замок, причому «з м’ясом». Тоді я зважилася у наступну подорож взяти лише найнеобхідніше та спакувати все у звичайний рюкзак. Грім серед ясного неба! Чому я раніше цього не робила! Це ж так зручно, й не треба тягатися з валізою та шукати, куди її подіти, якщо приїхала у місто дуже рано.

З цього приводу можуть бути різні думки, але для мене однозначно подорож комфортніша, якщо в мене мінімум багажу. Насправді, якщо берете велику валізу – чи користуєтеся усіма речами? Дуже часто й половину можна не брати. З часом я придбала універсальний для подорожі одяг, що суттєво збільшив вільне місце у моєму рюкзаку. А порвані у Шотландії черевички – гарний привід купити нові як сувенір замість магнітиків.

8. Необов'язково привозити усім рідним і друзям сувеніри

Тьоті Наталці, бо вона образиться, привезти магнітик. Подружці Лесі привезти «щось таке цікаве, може, шарфик, чи шоколадку, чи глечик…». А ще батькам, сестрам, братам, бабусям та дідусям, колегам по роботі… Пам’ятаю свою першу поїздку за кордон – я на сувеніри витратила півбюджету подорожі. А як інакше, вони ж чекають! А інакше просто – не везіть нічого. Ви нікому нічого не повинні. Це може звучати грубо, але насправді у більшості випадків ось що відбудеться: ви витратите день на пошуки сувенірів та чималу купу грошей, а тітка Наталка видасть «Тю, яка кислятина цей сир французький».

Купуйте сувеніри не «для галочки», а найріднішим. Обирайте речі, які люди оцінять.

В одній із сувенірних крамничок Львова.

От звідки хочеться везти сувеніри, так це Сорочинський ярмарок. Якщо жодного разу там не були, обов'язково завітайте. Я вважаю його однією з найкращих подій в Україні. Звісно, є над чим працювати, та загалом місце дуже колоритне, і можна знайти хороші речі ручної роботи.

9. Вчити англійську

Я володію декількома іноземними мовами, це я не вихваляюся, а лише хочу поділитися – як приємно спілкуватися з іноземцями їхньою мовою! І як важко пояснити на пальцях італійцям, що не треба додавати у піцу анчоуси. Певна річ, усі мови не вивчиш, але універсальна англійська не тільки подарує вам радість від «недаремно витрачених днів зі словником», а й допоможе у багатьох ситуаціях за кордоном.

Якось на добу я застрягла в аеропорті Копенгагена. Рейс відмінили, й авіакомпанія викупила квитки до Києва в інших авіаліній на наступний день, забезпечивши пасажирів готелем та харчуванням. У жінки, яка летіла з Кіпру з пересадкою у Копенгагені до Києва й не розуміла ні слова жодною іноземною мовою, почалася паніка. Пощастить, якщо в такій ситуації буде поруч той, хто зможе все перекласти й пояснити. Вчіть іноземні мови!

Ось так, пити какао чи forró víz)))

10. Сприймати негаразди у подорожі як безцінний досвід

Гадаю, цією фразою усе сказано. Що б не сталося у подорожі, не панікуйте! Зупиніться, зробіть великий вдих. Видихніть. Ви це точно переживете і, без сумніву, пізніше розповідатимете друзям з посмішкою. Зрештою, курйозні, екстремальні ситуації запам’ятовуються найбільше, обростають легендами й перетворюються на найяскравіші спогади.

Дякую, що дочитали аж сюди! Сподіваюся, щось корисне для себе знайшли у цій статті. Обов’язково подорожуйте та запрошуйте своїх батьків із собою! Жоден новий паркан не зрівняється із сімейною подорожжю до Амстердама чи Відня!