Храм Святого Пантелеймона, Шевченкове

Неподалік від Галича, на Виноградній горі, де нині розташоване село Шевченкове, стоїть легендарна святиня – храм святого Пантелеймона. Це єдиний і найстаріший із храмів Галицько-Волинського князівства, що зберігся донині. Церква святого Пантелеймона має статус пам'ятки архітектури національного значення. Тут, у місці впадання Лімниці в Дністер, волинський князь Роман Мстиславич збудував православний храм і назвав його на честь діда, київського князя Ізяслава, християнське ім'я якого – Пантелеймон. Велична святиня, зведена у 12 столітті, пережила віки. Зараз церква працює, належить місцевій греко-католицькій громаді і входить до складу Національного заповідника «Давній Галич».

Історія

Про закладення храму та про княжий період його життя інформації дуже мало. Фактично, єдиним джерелом є кириличні написи-графіті, які збереглися на стінах святині. Згідно з офіційними результатами досліджень учених, храм святого Пантелеймона закінчили споруджувати 1194 року. У той час він  був розташований у центрі добре укріпленого городища, можливо, монастиря.

Після того, як ці землі  увійшли до складу Речі Посполитої, церкву переосвятили в катедральний собор для латинського католицького архієпископа. Тоді храм мав назву «костел святого Станіслава». До речі, село Шевченкове раніше також називалося Станіслав. З таким ім'ям пам’ятка дожила аж до 1912 року.

Латинську парафію було перенесено до Галича у першій чверті 15 століття, а костел святого Станіслава з того часу виконував функції літньої резиденції єпископів.

Перша згадка

Перша писемна згадка про храм святого Пантелеймона датується 1367 роком. З інших, пізніших джерел, які з’явилися в 16 столітті, відомо, що храм «... стоїть самотній на полях з квадратних каменів збудований». Причиною запустіння було те, що центр архієпископства перенесли з Галича до Львова. Всього  двічі на рік – 8 травня, у день святого Станіслава, та 9 серпня, в день святого Пантелеймона, – тут відбувалися богослужіння.

Наприкінці 16 століття почалася нова епоха в житті храму. Костел передали Галицькому монастиреві францисканців, дозволили відреставрувати і збудувати при ньому монастир. Після відновлення церква святого Пантелеймона дещо змінила свій зовнішній вигляд і перетворилася на базиліку в стилі бароко. Навпроти входу до храму спорудили дзвіницю, обнесли весь церковний ансамбль валами. Після цього він став неприступною фортецею.

Церква святого Пантелеймона не раз зазнавала руйнувань і грабунків. Під час турецького походу на Галич її частково знищив Ібрагім Шайтан-Паша. Внаслідок пожежі 1802 року згорів костел, монастир і багато цінних документів. Та найбільше постраждала споруда в роки Першої світової війни. Від гарматного обстрілу зруйнувався західний портал, дах, інтер’єр, постраждав верх дзвіниці.

Коли закінчилась війна, церкву відбудували, майже повністю повернувши їй попередній вигляд. Лише головний портал залишився невідреставрованим.  В ході робіт 1926 року всередині храму зі стін зняли тиньк, відслонили тесаний камінь і виявили сліди фрескового живопису, а на кам’яних блоках – графіті. 

Востаннє святиню реставрували 1998 року, після чого вона набула наближеного до первісного вигляду, і тепер має всі елементи, притаманні галицькій архітектурній школі княжої доби. Нині церкву переосвячено в греко-католицький храм.

Архітектурні особливості

Церква святого Пантелеймона – це чотиристовпний хрестовобанний храм, у центрі якого здіймається кругла баня з купольним завершенням. Найціннішим і найбагатшим за формою і декором є західний портал. Він значно виступає за лице фасадної стіни і своїми формами нагадує портали романського стилю Західної Європи.

Руст (камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею) обох його колон складається з трьох пучків і вузла посередині. На краях плінтусів вирізьблені так звані «жаби». Ці колони – єдині автентичні в цьому порталі, вони не були зруйновані в час артобстрілу 1915 року.

На осі головного порталу церкви стоїть квадратна в плані двоярусна вежа-дзвіниця. Її нижній ярус був (і залишається) в’їзною брамою, а верхній виконував оборонну функцію та був безпосередньо дзвіницею.

Колись через рів, розташований перед валами, до брами вів звідний міст.

Дослідження і гіпотези

• Під час обстеження церкви святого Пантелеймона 1909 року відомий історик, мистецтвознавець Йосип Пеленський знайшов на фасадах численні написи 13–17 століть. Один із написів містив дату, що відповідає 1194 рокові. Це свідчить, що тоді церква вже була збудована. Текст напису складається з 8 рядків, видряпаних на кам'яному блоці гострим предметом. 
• Декотрі вчені припускають, що в Пантелеймовіському храмі міг бути похований князь Роман Мстиславич. Підставою для такої гіпотези є розкопані фундаменти у північно-східній стороні від храму. Ймовірно, це рештки палацу князя, який мешкав тут у 1200–1205 роках, а після його смерті тут певний час жив його син Данило.
• Можливо, на початку 13 століття у храмі святого Пантелеймона перебувала одна з найбільших християнських реліквій – фрагмент Животворящого Хреста, який зараз належить до реліквій собору Паризької Богоматері у Парижі. Аргументом на користь цього припущення є те, що на стінах храму збереглося багато графіті із зображенням «єрусалимських» хрестів, яких немає на інших храмах Галича. 
• Після ретельного вивчення палеографічних особливостей кириличних написів на стінах церкви частина фахівців висунула гіпотезу про те, що архітектурну пам’ятку заклав син Ярослава Осмомисла – Володимир Ярославич, адже храм будували в часи його правління. 

Храм у Шевченковому здавна привертає увагу багатьох учених: українських, польських, російських. Він цікавий у багатьох аспектах: історичному, мистецтво­знавчому, технічному, джерело­знавчому.

Як доїхати

Доїхати або дійти до храму святого Пантелеймона в Шевченковому можна з Галича, адже їх розділяє всього 4 кілометри. Від траси Н09 (орієнтири – візит-центр та автозаправка ОККО) на захід є дорога місцевого значення, яка й приведе до села. На шляху побачите кілька вказівних знаків.

Час роботи: храм є чинним. Співробітники Національного музею «Давній Галич» можуть провести екскурсію в робочий час (із 9:00 до 18:00).