Пригоди на колесах: ніч у горах та несподіванки бронювання

Мене звати Ігор, моя дружина — Алла, і у нас троє маленьких дітей, Тімофей, Уля та Оленка. Нещодавно ми поверталися з Італії в Україну після змагань з плавання нашого сина. Їхали на нашому маленькому старенькому Volkswagen Polo, місця, як ви розумієте, зовсім небагато, але у сімейній поїздці це не головне. Дорогою ми вирішили зробити майже транзитну ночівлю в Польщі, в горах Закопане. Чому майже транзитну, бо крюк нам довелось дати неслабий такий :)

Забронювали апартаменти на вершині гори, все виглядало прекрасно — мальовничі краєвиди, затишний будиночок. Забронювали, оплатили онлайн і поїхали туди з надією на хороший відпочинок. Приїхали на місце близько десятої вечора. І тут почалися пригоди. На вершині гори ні душі, інтернету немає, телефонний зв'язок теж відсутній, а будиночок зачинений. Сусідів поряд теж не було — взагалі, будинок стояв окремо, подалі від усіх.

Ми зібралися і поїхали вниз у пошуках зв’язку. Нарешті знайшли точку, де можна було дотелефонуватися, але на жоден з номерів господарів не вдалося додзвонитися. Тоді я вирішив перевірити електронну пошту і виявив там повідомлення, що заселення можливе тільки до 20:00, а якщо ви не встигаєте, то ніяких варіантів вночі не буде. Так, я просто не дочитав це повідомлення! На годиннику вже була 22:30, і ми фактично залишилися просто посеред гір без можливості потрапити в будиночок. Круто, так? 

Подзвонили в службу підтримки Букінгу, але вони теж не змогли зв'язатися з господарями. Замість цього запропонували нам переночувати в кемпінгу, але до нього треба було ще добиратися, а на годиннику вже майже ніч. Ми вирішили нікуди не їхати, розкласти сидіння та переночувати просто біля будинку в машині. Але ж ви знаєте, що Поло це не найбільше авто де можна розмістити горизонтально 5 чоловік :) Тому ми з Аллою вирішили взяти спальники, які ми завжди возимо з собою, і лягли на терасі будиночка. А діти залишилися спати в машині: двоє на місці водія і пасажира, а парубок наш розлігся на дивані заді :)

Щоб ви розуміли, ось як виглядав наша половичок і що в ньому було під час нашої поїздки :)

Найсмішніше, що зранку виявилося, що ключі від будинку можна було легко знайти. Якби ми просто зазирнули в стаканчик, що висів біля дверей, то знайшли б там ключ — власник, як виявилось потім,  завжди залишає його там для випадків, якщо хтось приїде пізно.

О сьомій ранку до нашого авто постукали. Це був господар будиночка, чоловік більше двох метрів зросту, на ім'я Якуб, і його маленька дружина Марі. Вони дуже вибачалися, пояснювали, що все вказували в повідомленні, і що шкода, що ми так потрапили. Але ситуація швидко змінилася на краще — вони відкрили будинок, розтопили піч, приготували для нас шикарний сніданок, який переріс у обід :) і навіть підготували сауну. Діти були в повному захваті, та й ми теж відчули себе набагато краще після такої ночі.

Після сніданку, коли ми вже відійшли від пригод, Якуб запропонував відвезти нас на Морське Око, де влаштував нам чудову прогулянку в горах. Це вже, звісно, інша історія, але вона варта того, щоб розповісти окремо. А ще кошти за бронювання нам повернули, хоча за правилами могли цього не робити.

Ця пригода навчила нас одного важливого уроку: завжди уважно читайте всі повідомлення перед бронюванням! Навіть дрібні деталі можуть суттєво вплинути на ваші плани. Тепер ми знаємо напевно, що перед поїздкою треба ще раз уважно перевірити всі умови заселення, щоб не опинитися у такій ситуації знову.