Українська тайга: краса Поліського краю

Загублений світ, де час завмирає у полоні чарівності незайманих лісів. У поліських хащах рідко ступає нога людини. Рисі і лосі, білі зайці і кабани, сови і глухарі досі відчувають себе повновладними господарями тутешніх стежок...

Поліссям здавна називали місцевість, яка нині перебуває у володінні чотирьох країн: України, Росії, Білорусі та Польщі. Щоб потрапити в український Поліський заповідник, слід відправитися на північ країни, в межиріччя Житомирської області. Заповідник створили в кінці 60-х для порятунку флори і фауни від їхнього головного ворога – людини. Зараз природа успішно заліковує сліди нерозумного господарювання.

Дика природа цього краю багато в чому нагадує тайгу. Майже весь заповідник поріс сосновими лісами, яких не зустрінеш більше ніде в Україні. Мальовничі озера і непрохідні болота, барвисті луки і суворі лісові хащі – все це неповторної краси Полісся. Тут є і червонокнижні квіти, і реліктові рослини, що збереглися ще з льодовикового періоду.

Навіщо їхати у Полісся

Весна. На Поліських болотах розкриваються рідкісні квіти. Чути крики сірих журавлів і весняні токування тетеруків, що пронизують звичну тишу цих місць. Шлюбні танці граціозних птахів варті того, щоб відправитися у заповідник.

Літо. Річкові долини перетворюються на край чудес: тут розпускаються прекрасні білі лілії. У заповідних лісах зріють брусниця і чорниця. У повітрі літають строкаті метелики. Цей час ідеально підходить для того, щоб розглянути гнізда лісових птахів і лігво вовка.

Осінь. Саме час вирушати за білими грибами, на які таке багате Полісся. На його тихих болотах вже достигла соковита журавлина. У лісі чується лосиний рев: у період гону вони часто затівають бійки між собою.

Зима. Сліди, залишені численними тваринами, повідають про таємниці мешканців лісу. Можна йти тією ж стежкою, по якій зовсім недавно крався вовк і навіть наштовхнутися на залишки його обіду. А біля річок у цей час зручно розглядати кумедні будиночки бобрів.

Стежками наших предків

В околицях Поліського заповідника прокладено багато водних, піших і автомобільних маршрутів, розрахованих всього на один день подорожі. Можна замовити тематичну екскурсію, під час якої вас познайомлять з мешканцями краю або ж проведуть майстер-клас з фотографування живої природи. Для цього попередньо узгодьте дату відвідування зі співробітниками заповідника.

В українському Поліссі дбайливо зберігають пам'ять про древлян, які населяли ці землі раніше. Для цього було створено Музей під відкритим небом «Древлянське село». Його автори бережно збирали старовинні речі. Вони захоплено розкажуть про промисли предків і їхні релігійні вірування. Можна помилуватися відреставрованим водяним млином. Пожити у відновленій зрубної хаті зі справжньою піччю і познайомитися з виплавкою заліза з болотної руди.

Українське Полісся вважається місцем сили наших предків. У його околицях збереглося безліч каменів-фетишів, які обожнювалися древлянами.

Вам покажуть святі місця старовірів «Камінь-Престол» і «Камінь Любові». Приведуть до язичницького святилища і до стародавніх криниць-джерел, розташованих вздовж маршрутів. Продемонструють давні поховання з кам'яними хрестами і повідають легенду про те, як київська княгиня Ольга спалила землі непокірних древлян.

Один з найцікавіших об'єктів – Геологічний заказник «Кам'яне село». Шестиметрові валуни, порослі мохом, химерно розкидані серед лісу. За легендою, Бог покарав скупих людей, перетворивши їх на камені – на підтвердження цього на них досі видно «Божі Сліди». З музею «Древлянське село» організовуються тури до Кам'яного села.

Поліські ліси – справжній рай для грибників! Ці краї знамениті своїми смачними білими грибами. А ще у вашому козубі опиняться підберезники, підосичники, лисички і маслюки.

Ви дізнаєтеся про давній спосіб добування дикого меду – бортництво. Століттями бджоли селилися у дуплистих деревах поліських лісів. Щоб привабити їх у місця, зручні для людини, жителі стали робити в деревах штучні дупла. У деяких селах Полісся цей спосіб видобутку меду популярний і досі.

Вас пригостять традиційною їжею цього краю – варениками з журавлиною або брусницею і голубцями у горщику. До речі, сало – це один з національних символів Древлянського краю. Здавна їм заправляли навіть солодкі страви. А навесні найпопулярніший напій – квас, приготований з солодкого соку дерев.

Трамвай «Зозуля»

Поліський трамвай «Зозуля» помчить вас у світ мальовничих лугів і боліт. Його шлях пролягає по найдовшій вузькоколійній залізниці Європи і унікальному дерев'яному мосту. Відправляється він з села Антонівка. На базі вузькоколійки діють кілька туристичних маршрутів. Дізнатися про них можна тут.

Житло: Гостям пропонують зупинитися в автентичному поліському будиночку, зведеному з брусів у селі Селезівка. Готелі можна знайти у селищі Зарічне та місті Кузнецовськ. Бази відпочинку знаходяться у селах Воронки, Більська Воля. Також ви можете знайти агросадиби.

Дорога: Турфірми організовують групові екскурсії у заповідник. Як правило, виїзд здійснюється з Києва. Подорож займає 3–8 днів. У середньому, вартість становить близько 800–2500 грн/чол. Відправитися у подорож ви можете і самостійно. З Києва чи Житомира можна доїхати до Овруча, звідти – до Селезівки. Однак такий варіант більше підійде мандрівникам, що пересуваються на особистому транспорті: автобус курсує рідко. Якщо ви хочете потрапити до Кам'яного села, то з Житомира вирушайте до міста Олевськ, звідки курсують автобуси до Устинівки.

Важливо! Якщо ви не знаєте ці краї і у вас немає досвіду подібного відпочинку, краще скористатися послугами гіда, який знає тутешні місця. Для цього можна звернутися до адміністрації Поліського заповідника. Контактний телефон: (04148) 3-42-88; 5-12-83.

Пам'ятки: Пам'ятайте, що територія Полісся багата історичними пам'ятниками. Якщо ви втомитеся бродити лісовими хащами, можете подивитися інші багатства цього краю. Наприклад, давню Василівську церкву в Овручі або палац Красицького у Володимирці.

• Полісся
• Ліси