Малевич: повернення в українську культуру
101 рік тому, у 1915 році, Казимир Малевич явив світові «Чорний квадрат» – картину, яка перевернула уявлення про мистецтво. Приємно знати, що цю революцію в мистецтві зробив наш співвітчизник – Малевич. Україна не була для нього тільки географічною точкою – Казимир Северинович завжди вважав себе українцем.
Український Малевич
Казимир Малевич народився у Києві в сім'ї поляка та українки з Полтавщини. Його батько був техніком цукрових заводів. До 17 років Малевичі проживали у селах та містах, де були цукрові підприємства: Конотоп, Ямпіль, Білопілля, Пархомівка, Вовчок. Впродовж усього життя Казимир Северинович стверджував, що його художнє бачення світу сформувало українське село. Будучи ще зовсім малим, він спостерігав, як селянки старанно вимальовували коників, півників, квіти на стінах та печах. Пробував він зобразити все це і у себе вдома, але йому заборонили бруднити печі. Тому свою майстерність хлопчак відточував на парканах та стінах сараїв.
Біографія Малевича досить цікава. Казимир ще й дуже добре співав. Справжня забава починалась тоді, коли до Казимира Севериновича в гості приходив художник Володимир Татлін з бандурою, і вони разом співали українських пісень. Листувався з друзями Малевич переважно українською, або ж цікавим українсько-російським суржиком.
Казимир Малевич був учнем художника Миколи Пимоненка, навчався у Київській художній школі, проте у 1904 році переїхав до Москви, а згодом – до Санкт-Петербурга. На початках більшовики ставилися добре до робіт Малевича, художник мав персональну виставку в Берліні. Але згодом він, як і багато інших діячів культури, став жертвою сталінізму. У 1930 році Казимира Малевича оголосили німецьким шпигуном і катували за стінами ленінградського ОДПУ.
Малевич є одним із найдорожчих художників світу. Його роботи оцінюються в мільйони доларів. В Україні деякі його роботи зберігаються в Національному художньому музеї, Пархомівському історико-художньому музеї. В одній приватній колекції зберігається його останній автопортрет 1934 року, де Малевич зображений з густою бородою, з підписом: «Я відростив бороду. Коли виходжу на вулицю, хлопчаки услід кричать: «Карл Маркс!».
Джерело фото: penccil.com.
Супрематизм Малевича
Малевич започатковує новий напрям – супрематизм. Супрематичний «Чорний квадрат» став початком нового мистецтва, де колір виходить на перший план. Можна, звісно, заперечити, що у Ван Гога або Матісса теж колір відіграє не останню роль. Однак у них колір пов'язаний з формою, а у Малевича цей зв'язок втрачається. Колір має власну потужну енергетичну складову. Ті люди, яким пощастило побачити «Чорний квадрат» у московській Третяковській галереї, були вражені силою та енергією, яка йде від цього полотна. Сам Казимир Малевич написав ще три копії цієї картини, проте він не зміг відтворити ту енергетику, яка є у першому «Чорному квадраті».
Джерело фото: changeua.com.
Цікаві факти
- Малевича вважають засновником перфомансу: він спланував власний похорон. Наприклад, можна провести паралелі із сучасником: Девід Бові перед смертю записав альбом «Blackstar», а композиція «Lazarus» стала своєрідною епітафією, визнанням смерті, яка вже дихала в потилицю.
- Казимир Малевич – єдиний український художник, який у своїй творчості проговорив тему Голодомору 1932–1933 років. Відома картина на цю тему – «Де серп і молот, там смерть і голод».
- «Чорний квадрат», за задумом Малевича, є частиною триптиха, до якого ще входять «Чорний хрест» та «Чорне коло».
- До пари «Чорному квадрату» Малевич написав «Червоний квадрат».
