Відпочинок на Анталійському узбережжі: ціни, готелі, екскурсії
Цього року багато моїх знайомих утрималися від традиційних поїздок до Туреччини – військовий переворот, вибухи, терористи. Але я вирішила ризикнути і не помилилася: у заручники ніхто не взяв. Що чекає туриста на Анталійському березі? Чи безпечно відпочивати в Туреччині? І чи можна в Анталії відпочити не тільки влітку, а й взимку? Поставивши собі ці запитання, я вирушила в подорож.
Аеропорт Анталія: заходи безпеки
Політ тривав 2 години. Після приземлення подали «рукав», і через кілька хвилин ми опинилися в терміналі. Всім гамузом гальмуємо для проходження паспортного контролю. Українців довго не «маринують»: показуємо паспорти, нам ставлять штампики і бажають приємного відпочинку.
Довідка. З Туреччиною у нас безвізовий режим. Штамп про прибуття ставлять швидко і безкоштовно. Перебувати в сонячній країні турист може до 90 днів.
Нічого незвичайного в головному аеропорту Анталійського узбережжя я не помітила. Як завжди, тут багато засмаглих туристів, чутно російську і українську мови. Спускаємося з ескалатора і «ловимо» наш багаж на стрічці-транспортері.
Речі на виході з терміналу перевіряють вибірково: можуть просвітити через сканер, а можуть пропустити і без усяких перевірок. Заходи безпеки цього року посилили. На під'їзді до аеропорту перевіряють увесь транспорт. Щоб не виникали затори, збільшили кількість смуг. При вході в термінал проводять особистий огляд, багаж сканують. Найбільше контролю – під час посадки на літак – багатоступенева перевірка і довжелезні черги.
В аеропорту можна відразу розміняти деяку суму на місцеві ліри, щоб були гроші на кишенькові витрати. Одна ліра – близько 8 грн. Обмінник шукайте за вказівниками, дорога виявилася не близькою.
Порада. На курорті послуговуються відразу трьома валютами – євро, доларами і турецькими лірами. Євро на цінниках трапляється навіть частіше, ніж долар. Тому ви можете вирушити за покупками, навіть не міняючи іноземну валюту. Але в лірах робити покупки вигідніше. Тому що, називаючи ціну в тих же доларах, продавці округлюють суму, і, звичайно ж, на свою користь.
В аеропорту продається безліч сувенірів, але за високими цінами – у місті дешевше.
Тільки виходиш з аеропорту, і відразу ж натрапляєш на представників туроператорів, що зустрічають туристів. В руках вони тримають таблички, так що пройти повз свого гіда складно.
Далі туристів групами вантажать в автобуси. Самостійні мандрівники від аеропорту можуть виїхати в місто орендованим авто, автобусами № 600, №600А (3–4 ліри) або автобусом Havaş (10 лір).
Незважаючи на всі страхи, які мені довелося почути про Туреччину цього року, узбережжя зустріло, як і раніше, привітно. Як турист, різниці, порівняно з минулою поїздкою на Анталійський берег, я не відчула. Ніяких проблем із транспортом, мобільним зв'язком, Інтернетом, сувенірами, нав’язливими продавцями, улюбленим рахат-лукумом і ледачим відпочинком на пляжі. Знаменитий allinclusive живий і так само радує коктейлями, солодощами і всіма принадами життя. Правда, влада каже, що поліцейських в регіоні стало в рази більше – 10 тисяч, але їх і не видно: одягнені в цивільне, щоб не бентежити гостей.
Курорти Середземного моря
Під час подорожі я побувала на кількох курортах, розташованих в околицях Анталії. Найбільше запам'ятався Белек і Кемер. Ось чому:
Курорт Лара. Розкинувся приблизно в 12 км від Анталії. Готелі, звичайно, красиві, але за їх межами робити відверто нічого.
Усі ці райські оазиси за кілька років виросли просто серед полів. Ось такі види з вікна.
Пляжі – піщані, краєвиди трохи нудні. Якось не вистачає затишку ... Готелі вишикувалися вздовж траси. Тому можна сісти на рейсовий автобус і влаштувати відпочинок в Анталії. Там багато чого цікавого, але потрібно дізнатися, о котрій годині останній вечірній рейс.
Аланія. Найпівденніший регіон, де літній курортний сезон триває найдовше – мало не до листопада. Пляжі – піщані, але є ділянки з мальовничими каменюками, якими дуже цікаво побродити. А вдалині видніються гори... З готелю автобусом можна доїхати до невеликого містечка Аланія, зазирнути на ринок, подивитися фортецю, сходити в нічні клуби і весело відпочити. Є різноманітні варіанти екскурсій.
Белек. Регіон шикарних готелів, оточених сосновими лісами. Хоча ці палаци з ландшафтними парками язик не повертається назвати готелями – їх і за день не обійдеш. Тож не дивно, що саме цей престижний і дорогий район приймав гостей саміту G20. Місце красиве, але вибратися звідси на самостійну екскурсію складніше.
Кемер. Абсолютно заслужено «у всіх на устах». Краса неймовірна. Пухнасті сосни, які оточують гори, блакитне море, береги, прикрашені палацами і квітами, галька під ногами ... Тут і справді все нагадує близький серцю українця Крим. Але тільки з турецьким сервісом.
Сіде. Колишній великий центр работоргівлі і притулок піратів, місце багатьох стародавніх пам'ятників. Для любителів «диких» пляжів підійде регіон якраз між Белек і Сіде – ще не все забудовано готелями.
Ціни в готелях упали
Нинішній сезон для Туреччини був не найбільш вдалим. У Росії діяла заборона на виліт літаків у сонячну країну. І туристів не дорахувалися: станом на серпень потік впав на 53%. З них частка росіян – 20–30%. Деякі готелі, орієнтовані на «руссотуристо», зовсім не відкрилися. Іншим довелося швидко привертати до себе гостей з інших країн.
Відпочити в Анталію цього року не поїхали і багато європейців – зіграла роль і ситуація в країні, і загалом нервозністьіз терористичними загрозами в світі. Із приємних новин – зменшення кількості туристів призвело до зниження цін. У деяких готелях їх знизили в два рази! Правда, такі святкові знижки не скрізь. Готелі, у яких все в порядку з постояльцями, наприклад, до них, як завжди, приїхало багато німців, залишили колишні розцінки.
Криза українцям не перешкода: відпочивають там, де Меркель
Криза – кризою, але українців, які відпочивають на турецьких берегах, стає все більше. У 2014 році був деякий спад, але торік наших на Анталійському березі стало на 10% більше. Цифра продовжила рости – українців, які обирають для відпочинку цей регіон, майже стільки ж, як до подій Майдану. А, за прогнозами турецьких владників, у цьому сезоні на березі мало «висадитися» півмільйона туристів з України.
При цьому наші люди не цураються елітних готелів. Наприклад, близько 5 тисяч українців за сезон відпочиває в BellisDeluxeHotel. А це готель, в якому під час саміту G20 2015 року зупинялася канцлер Німеччини Ангела Меркель. Ось так виглядає вілла, в якій вона жила:
Полюбився українцям і президентський сьют в Spice Hotel – $1,5 тис за ніч. Своєю розкішшю він більше схожий на музей. А на вході в сам готель встановлено «розумну» рамку металошукача – такими пристроями повинні обладнати всі турецькі готелі.
Вибирають наші люди і новий дитячий готель Rixos World The Land of Legends. У кожному номері PlayStation і окуляри, завдяки яким на одному моніторі можна удвох дивитися різні канали.
Турецька їжа: чим годують і напувають у готелях
Я не помітила, щоб відтік туристів позначився на якості їжі, хоча жила в декількох «четвірках» і «п'ятірках». Без м'яса та сосисок не залишитеся, а ось вибір риби, на подив, майже всюди був не великий. Тим, хто сидить на дієті, їхати в турецькі готелі суворо заборонено: зірветеся. Різних десертів стільки, що можна забрати з собою не один зайвий кілограм. Що я і зробила.
Любителі елітної випивки повинні ретельно підбирати собі готель і відразу пояснити турменеджеру суть питання. Тому що навіть «п'ятизіркові» готелі різняться між собою. В одному «Бейліс» і «Мартіні» безкоштовно ллється рікою, в іншому вам запропонують вино і шампанське низької якості. І жахливі різнокольорові коктейлі, від яких зовсім не хмелієш. Взагалі, про готельну «шарову» випивку часто говорять як про дешеве пійло. І найчастіше воно так і є.
«Моя твоя не понімайт»
Зубрите англійську з надією, що вона вас у Туреччині врятує? Забудьте. Тут її не знають. Зіткнулася з тим, що навіть працівники елітних «п'ятірок» часто кліпали, не розуміючи, чого я від них хочу. Як пояснила мені знайомий турменеджер, цього року на персоналі постаралися зекономити. А ті, хто володіє іноземною, на дуже скромну зарплату $ 400–450 не йде. Найцікавіше, що в цьому регіоні людей, які розуміли російську, зустрілося більше, ніж тих, хто знав англійську.
Чи можна користуватися «чужими» пляжами
Валятися як тюлень на готельному пляжі мені не цікаво. Захотілося пройтися пішки морським узбережжям і розвідати нові горизонти.
Справа була в Кемері, де весь берег усіяний готелями і майже немає громадських пляжів. Керівник мого готелю пояснила, що в Туреччині кожна людина має право скористатися пляжем, навіть якщо він готельний – просто прийти скупатися, не користуючись шезлонгами, напоями та іншими благами. Перевіряю на практиці.
І справді, охоронці інших готелів удень мене не зупиняють. Навіть здалося, що вони взагалі не помічають, що я – «залітний» турист. Спокійно змогла не тільки пройтися пляжем іншого готелю, але і трохи побродити по ньому, зайти в ресторан – ніхто не зупинив (руки, на яких не було відповідного браслета, я, звичайно, прикрила). А ось вночі пройтися берегом проблематично. На пляжі сусіднього готелю нас зупинили і попросили сидіти в своєму готелі. Ще один момент: потрапити до моря через готель, не будучи його постояльцем, виявилося зовсім не просто. Охорона вдає, що зовсім тебе не розуміє. Хоч умри там. У відповідь тільки «сорі».
Ще в Туреччині є громадські пляжі. Звичайно, не такі доглянуті, як готельні, але часом навіть менше людні.
А це покинутий готель у Кемері. Кажуть, збанкрутував. Тут усе, як у мертвому місті... Тихо. Тільки ти, сосни, вітер і морський прибій.
Пам'ятки Анталії: влаштовуємо собі екскурсію
Екскурсійну програму варто продумати заздалегідь. Подумати, що ви хочете подивитися, і оселитися ближче до вподобаних пам'яток. І не варто розраховувати, що вам все розкажуть у готелі. Як пощастить. Я, наприклад, так і не змогла допитатися, де знайти облаштовані стежки для прогулянок горами Кемера – у персоналу готелю були «квадратні очі». А німці, кажуть, ходять цими стежками. І вже відразу приїжджають з картами...
Купаємося у водоспаді Дюден
Опинившись в Анталії, перш за все варто вирушити до водоспаду Дюден, який впадає прямо в море.
Тут розбитий чудовий парк з пальмами, квітами і чарівним видом на гори, вкритими синім серпанком десь удалині. Доїхати можна автобусом KL-08.
Роздивитися цю красу можна в бінокль. Ціна – 1 ліра, так що візьміть монетки.
Для любителів ловити пригоди на «п'яту точку»: в цьому страхітливому водоспаді можна скупатися. Здаю «таємне» місце. Для цього потрібно знайти ось такий вхід.
Пройтися метр-два по бетонному бордюру. Далі – хочете, просто бовтайте ніжками у воді, хочете – купайтеся. Течія слабка, але вже за декілька метрів вода впадає в море. Для підстраховки можна триматися за поручні.
Порт і його околиці
Саме серце сонячної Анталії – знаменитий порт. Тут багато оглядових майданчиків, звідки відкриваються морські пейзажі. І цілий флот з барвистих яхт, на яких туристам пропонують покататися за $ 4–5 на годину.
У порту можна прикупити свіжого улову.
Ось такі милі телефонні будки Анталійського порту.
Парки курорту Анталія
Від порту варто піднятися вгору, прогулятися квітучим парком. Приголомшливий куточок. На вершині гори є оглядові майданчики з прозорими підлогами – здається, що летиш над морем. А з набережної відкривається захопливий краєвид – закутані синім серпанком гори чимось нагадують картини Реріха.
Ця будівля, щедро прикрашена прапорами, – мерія Анталії. Під час прогулянки по місту червоний прапор трапиться не раз – жителі вивішують їх на підтримку президента країни.
Відпочинок у Анталії, Старе місто
По дорозі до порту розташоване Старе місто. Сюди потрапляєш, як в східну казку.
Так і хочеться потерти який-небудь глечик. Раптом звідти, як з лампи Аладіна, з'явиться джин?
Колорит старого міста: оригінальні двері і номери, прикрашені як порцелянові тарілочки.
На вулиці багато акуратних кафешок. І дуже часто в них курять кальян – улюблене заняття місцевих. До речі, в готелях кальяни платні, в середньому – $15.
Усі турецькі таксі жовті. А викликати їх можна натисканням кнопки – у місті трапляються такі стовпи зі спеціальним обладнанням.
Влітку стоїть спека, але врятуватися від неї можна в зупинці – вони обладнані кондиціонерами.
Хто в Туреччині вперше: не дивуйтеся з табличок з написом Durak. Так позначають зупинки.
Морозиво з козячого молока – смакота. Але з нього підприємливі турки ще й зробили шоу! Кумедно крутять вафельний ріжок на паличці, пропонуючи туристам вихопити свою порцію. Але не тут-то було!
У місцевих кафе часто пропонують покуштувати мідії.
Пам'ятник Ататюрку на площі Республіка, яка є місцем політичних збіговиськ. Від них, якщо чесно, краще триматися подалі. Гуляла собі, нікого не чіпала. А потім дізналася, що наступного дня там стався вибух... Але в інших куточках курорту відпочивала у своє задоволення без усяких «пригод».
Торгові центри Анталії
Ця дамочка привертає увагу біля торгового центру TerraCity. Торгові центри – тема особлива. Деякі спеціалізуються на золоті, інші – наприклад, на шубах. Так що варто відразу зорієнтувати свого гіда, які покупки вас цікавлять.
Стародавнє місто – Аспендос
У стародавньому Аспендосі (30–40 км від Анталії) варто подивитися амфітеатр і віадуки. Біля старовинних руїн ми знайшли апельсиновий сад. А за 2 ліри тут пригостять вичавленим соком. Ми познайомилися також з місцевими жителями. Дуже привітні люди, які виживають у турецькій глибинці.
Реальність далеких від моря турецьких селищ дуже сумна і докорінно відрізняється від готельного раю туристів. У кращому випадку, турецький будинок у селах виглядає так.
Піратський Сіде
У Сіде колись, незапам'ятних часів, мешкала грецька колонія, нині стародавні руїни облюбували великі ящірки. Туристи побіжно оглядають історичні пам'ятки і прямують на місцевий ринок.
Чого тут тільки немає... Приправи, сушені плоди, світильники, матрьошки. За три такі чаші просять 5 євро.
Навіть килими є, котрі, як і раніше, виготовляють вручну. Найдорожчий килим, який нам трапився, коштував цілий статок – $ 45 тис.
Рафтинг у Туреччині
Рафтинг на річці Кепрючай. Несподівана пригода для тих, хто вирушив на море.
Спершу туриста чекає похід по каньйону. Це неймовірно красиве місце, яке варто побачити хоча б раз. Похід не складний, але тим, хто не любить екстрим, краще від нього утриматися. Доведеться дертися, стрибати в холодну воду, боротися з течією...
Друга частина пригоди – сам рафтинг. Пороги тут зовсім невеликі, так що такий сплав чудово підійде для новачків. Місцеві гіди дуже веселі хлопці. А шашлик, який ми потім скуштували у грузина Жорика, був набагато смачнішим за страви з п'ятизіркових готелів.
Ціна питання – $15–20. Перш ніж сплавитися, потрібно купити спеціальне взуття за $10. Відмінна річ, що рятує на слизьких скелях. Ще на рафтинг варто взяти в оренду гідрокостюм, щоб насолодитися купанням у холодній гірській річці.
Головний атракціон рафтингу. Сплавляються собі, нічого не підозрюючи, туристи по річці, а тут їх з ковша починає поливати... екскаватор.
Аквапарк у Туреччині
The Land of Legends Theme Park. Це цілий Діснейленд у Белеку! А місцевий аквапарк – весела пригода з екстремальними гірками і хвильовими басейнами.
Джерело фото: thelandoflegendsthemepark-tr.rixos.com.
Найбожевільніші – американські гірки. З висоти хмарочоса злітаєш прямо в воду. Маса задоволення! Якщо чесно, наші аквапарки поступаються не тільки в екстримі, але і в багатьох дрібницях. Вхідний квиток – $45, але екскурсійний тур дорожче, бо включає ще й дорогу.
Ціни в Анталії
Подарунковий рахат-лукум – $4, турецьке мило – від $1, тематичний магнітик – $1,5. Літні тапочки – $3, пляжна сумка – $6. Пляшка води (0,5 л) – 1 ліра, комплексний обід – 5 євро, пляшка місцевого пива – 8,5 лір, смажена риба або креветки в кафе – 25 лір, місцева шаурма і різні варіації бургерів – 4–10 лір. Прокат велосипеда на годину в центрі міста – $6, на тиждень – $55. У торговому центрі кофта – 14 лір, літнє взуття – 69 лір, плаття в національному стилі – 1 тис. лір. Щоб зрозуміти, скільки це в рідній гривні, всі ціни в лірах множимо на 7,6–8 грн.
Вартість відпочинку в Анталії: взяти тур або поїхати самостійно?
Які ціни на відпочинок в Анталії? Влітку мені траплялися дуже вигідні пропозиції польотів до Туреччини – із Запоріжжя до Стамбула за 1700 грн в обидва боки. Я замислилася, можливо, спланувати подорож самостійно вигідніше, ніж через агентство?
Дешевий авіарейс зі Стамбула до Анталії мені не трапився. Дорога до анталійського узбережжя автобусом зайняла б годин 11 часу і ще десь 600 грн в один бік. Номер в хостелі на двох – близько 500 грн. У підсумку, витрати на дорогу і житло по мінімуму – майже $150. А найдешевша турецька путівка «все включено» була за $250. Але, на жаль, ці зекономлені $100 просто підуть на проїзд, воду і їжу. Про випивку мовчу – вона тут дорога, дешевше закодуватися.
У підсумку, відпочинок вартуватиме ті ж гроші, але готель і харчування будуть гіршими. Чому так? Як пояснила мені представник одного з готелів, туроператорам вони надають значні знижки. І якщо я самостійно бронюю номер у їхньому готелі, він обходиться удвічі дорожче, ніж якщо б я оселилася через туроператора.
Для себе зробила висновок. Якщо їхати в Туреччину, то вибирати нормальний готель і недалеко від великих міст або якихось цікавинок. У дешевому готелі, та ще й в туристичному гетто, можна померти від нудьги. Якщо грошей на хороший готель немає, тоді краще вирушати за пригодами самостійно, спланувавши економну поїздку з українською ковбасою.
Відпочинок в Анталії на Новий рік – міф чи реальність?
Я була впевнена, що взимку в Анталії ловити нічого. І тут познайомилася з туристкою, яка любить їздити на турецький берег під Новий рік! І навіть купається в морі! Вода прохолодна, але не так, щоб зовсім заклякнути – максимум прогрівається до +20 градусів. Температура повітря не дуже і висока, але комфортна – десь +15…+ 18. Вибір готелів у цей час менший. Багато готельних комплексів ідуть «на канікули» і зимовий сезон триває, в основному, в солідних «п'ятірках». Але і турецький берег підлаштувався під нашого туриста, тому на свята готелі теж прикрашають ялинки і готують олів’є. Так що ще не все втрачено для відпочинку на тому березі.
У статті використано фото автора.
