Виставка картин Олени Звягінцевої «Захисники рідної землі», Київ

Урочисте відкриття 27 лютого 2015 о 15:00

Молода художниця Олена Звягінцева народилась у Львові. У 2013 р. закінчила навчання у Східноєвропейському національному Університеті імені Лесі Українки (м. Луцьк). Кафедра декоративно-образотворче мистецтво. Улюбленим жанром Олени є портрет.

На полотнах авторки зображено мужніх, сильних духом і волею чоловіків-воїнів, козаків.

Картини не є жанрові, на яких зображуються якісь події, бої т.п., це – образні портрети козаків, наповнені символічним змістом, характером.                                                             Коли художниця творила, то вкладала в кожен образ душу, передавала свій настрій і переживання.

На полотнах зображені козаки, не просто ті славні воїни, що колись воювали за свою державу, але показані в сучасному осмисленні, козак як символ непереможної сили волі, незламності духу, сакрального змісту і сутності захисника-воїна.

Велика увагу приділяє автор вірі козаків. Є полотна, на яких зображено козаків, що моляться. Бо молитва воїна особлива, сильна, щира. Ці образи втілюють в собі переживання, вказують на потребу допомоги Бога в житті у важкий час.

Особливу увагу авторка приділяє портретам таких славетних козацьких ватажків як Іван Гонта та Максим Залізняк. Художниця називає їх мучениками-героями.

Про козацьку звитягу було відомо всім, не лише тим, кого вони захищали, а й ворогам. Про славних воїнів складали легенди, розповіді. Найбільш цікавими були перекази про козаків-характерників, які були ніби чаклунами, могли перекинутись в будь-яку тварину: вовка, кота або птаха, наслати «туман» на очі ворогам, якщо село чи військо було в небезпеці.

На виставці також пропонується вашій увазі картина, на якій зображений Козак Мамай, овіяний легендами, своєрідне втілення українського характеру, образ волелюбності, стійкості та невмирущості нашого народу. Ніякий ворог не міг побороти козака Мамая, бо він був, як розповідають легенди, незборимим.

Образ Мамая художниця задумала трохи інший ніж ми до нього звикли (сидить схрестивши ноги по-турецьки і грає на бандурі). Ми побачимо інший варіант, скомпонований на основі знаного всіма образу. Можна сказати, що легенда козака Мамая продовжує жити щораз в інших композиційних рішеннях і задумах художників.

На експозиції будуть представлені також образи простих козаків-воїнів. Автор наче спеціально не зображав на полотнах славетних Гетьманів, щоб показати більшу значимість простих козаків, які були і є захисниками бідного народу. Воїнство козацьке завжди буде увінчане славою і сьогодення доводить нам – козацькому роду нема переводу!