«Сузір'я. Ю. Єгоров, А. Ройтбурд » в Dymchuk Gallery, Київ

18 березня Dymchuk Gallery презентує новий проект під назвою «Сузір'я/Constellations». Проект складатиметься з серії виставок, в кожній з яких будуть представлені роботи двох художників – одного сучасного українського художника і одного представника так званого «одеського нонконформізму» 60–80 років.

Протягом 2015–16 років Dymchuk Gallery планує проведення низки виставок, на яких буде представлено живопис і графіка, скульптура та об'єкти, а також архівні фотографії, фрагменти інтерв`ю та спогади художників і їхніх сучасників.

Таким чином, галерея ініціює проект-дослідження, покликаний вибудувати певні взаємозв'язки між сучасними художниками і нонконформістами, основним завданням яких було продовження зруйнованої більшовиками модерністської традиції. Подібне «повернення» історії та відновлення загублених зв'язків є досить актуальним і своєчасним завданням. Особливо в ситуації, коли історія сучасного українського мистецтва продовжує існувати у формі усного додання і знаходиться у пошуках власного коріння і традиції.

Перша виставка з циклу «Сузір'я» представить роботи двох видатних одеських художників –  Юрія Єгорова та Олександра Ройтбурда і називатиметься «Сузір'я. Ю. Єгоров, А. Ройтбурд».

На виставці будуть представлені нові роботи Олександра Ройтбурда і близько десятка робіт одного з найяскравіших представників одеської школи, який не тільки створив свою естетику, а й сформулював теоретичні основи особливостей цієї живописної школи – Юрія Єгорова.

Крім того, на виставці можна буде ознайомитися з архівними інтерв'ю з Єгоровим і Ройтбурдом, спогадами А. Ройтбурда про Єгорова, та іншими архівними матеріалами.

Юрія Єгорова та Олександра Ройтбурда, без перебільшення, можна назвати лідерами свого покоління, художниками, яким не тільки вдалося розвинути свій унікальний художню мову, але і вплинути на ціле покоління одеських художників. Саме тому констеляція робіт цих художників відкриває цикл виставок «Сузір'я».

DymchukArtPromotion вже кілька років працює з досить великим, але все ще мало дослідженим корпусом робіт «одеських нонконформістів».

Саме тому, з'явилася ідея зіставити митців двох різних поколінь – нонконформістів, які були не визнані державою, не мали можливості виставлятися, змушені були емігрувати, і сучасних художників, які отримали можливість експериментувати, вільних у своїх висловлюваннях. Вони працювали в різний час, ставили перед собою різні завдання. І часто, між ними неможливо знайти прямого зв`язку. Тому, результат зіставлення може бути вельми несподіваним.