Бульвар Тараса Шевченка, Київ

Бульвар Тараса Шевченка у Києві може похвалитися давньою й цікавою історією, яка ховається у кожній споруді. Славиться він і рекордами, маючи на своєму рахунку кілька почесних «най». Тут можна відпочити, прогулюючись алеєю тополь, відвідати ботанічний сад та храми, а також побачити найсучасніший п'ятизірковий готель.

Історія бульвару

Бульвар Тараса Шевченка у Києві – один із найперших міських бульварів, який заклали у 30-тих роках 19 століття. Первісно це була Бульварна вулиця, яка слугувала частиною нового шосе на Житомир та Брест і тягнулася до околиці міста. Згодом вона дістала назву Шосейний бульвар, яка незабаром змінилася на Університетський бульвар, а 1869 року на Бібіковський – на честь генерал-губернатора Бібікова. Свою сучасну назву бульвар Шевченка отримав 1919 року, і змінювалася відтоді вона лише у період німецької окупації Києва.

Одночасно зі спорудженням на сусідній Володимирській вулиці будівлі Київського університету посеред бульвару висадили липову й каштанову алею. Однак завезені здалека дерева не прижилися, тому їх замінили на тополі, які відтоді стали візитівкою вулиці. На момент будівництва бульвар був однією з найдовших вулиць Російської імперії, тому алея тополь тягнулася на чотири кілометри.

Серед найперших споруджень на бульварі були ботанічний сад, залізна церква Іонана Златоуста та будівля Першої гімназії.

Пам'ятки на бульварі Шевченка

Бульвар Тараса Шевченка багатий історичними пам'ятками та визначними будівлями, серед яких чільне місце посідають насамперед:

Будинок Терещенків – справжня окраса бульвару. Збудований ще у 1874–1875 роках на замовлення Феліції Модзелевської, дружини чиновника юстиції, у венеційському готичному стилі. Його прикрашають стрілоподібні арки вікон і готичні шпилі, що нагадують про середньовічні замки. Згодом будинок перейшов у власність меценатів Терещенків, а в листопаді 1918 року у ньому відбулося ухвалення рішення про збройний опір планам подальшого існування України в складі Російської держави.
Музей Тараса Шевченка, розташований у будинку № 12. Будівля музею належить до національної культурної спадщини і є пам'яткою архітектури першої половини 19 століття. До революції його власниками також були Терещенки.
Володимирський собор – головний храм Української православної церкви Київського патріархату. Його будівництво розпочалося 1862 року і завершилося аж за 12 років. Особливою прикрасою храму є внутрішні настінні розписи, виконані знаменитими художниками Васнєцовим, Нестеровим та Врубелем.
Ботанічний сад імені Фоміна, закладений 1839 року. Його площа становить 22,5 гектара. До його складу входять оранжерейний комплекс для тропічних і субтропічних рослин, а також 30-метровий кліматрон для вирощування екзотичних пальм.
Сучасна 26-поверхова будівля готелю Hilton, яка хоча й не зовсім вписується в історичний вигляд бульвару, проте, без сумніву, вражає своїм масштабом та сучасним урбаністичним стилем.

Цікаві факти

На бульварі Шевченка функціонували дві гімназії. У будівлі Першої гімназії в різний час жили, працювали або навчалися Микола Пирогов, Володимир Вернадський, Михайло Булгаков, Костянтин Паустовський, Олександр Богомолець, Серж Лифар.
У будівлі Другої гімназії навчалися або працювали Павло Чубинський, Михайло Чалий, Іван Сошенко, Іван Вернадський, Агатангел Кримський. На відміну від Першої гімназії, де опановували науки переважно нащадки дворян, Друга призначалася для дітей нижчої версти населення, тому і плата за навчання була значно нижчою.
Раніше на бульварі була трамвайна лінія, яку закрили після початку Другої світової війни.
Розташований на бульварі пам'ятник Миколі Щорсу, який не вдалося знести під впливом декомунізації, пошкодили, відтявши одну ногу коню, на якому сидить радянський діяч.
Протяжність алеї тополь на бульварі – півтора кілометра, вона є найдовшою в усій Європі.

Як доїхати

Найближчі до бульвару Шевченка станції метро – «Вокзальна», звідки можна доїхати маршрутками №24 і 114, та «Університет», звідки легко дійти пішки, прогулявшись Ботанічним садом.