Андріївська церква, Київ
Велична барокова Андріївська церква увійшла до складу Національного заповідника «Софія Київська». Це пам’ятка архітектури, живопису, декоративного мистецтва, історії 17 століття світового значення. Її барвистий і розкішний вигляд здалеку привертає увагу туристів та жителів Києва. Сьогодні тут проводять екскурсії, щоденні богослужіння, хрещення та вінчання.
Історія Андріївської церкви
Андріївська церква є однією з найяскравіших споруд у стилі бароко, що з’явилася у вітчизняній архітектурі та мистецтві наприкінці 17 – у середині 18 століть. Храм був зведений за проектом знаменитого архітектора Бартоломео Растреллі у 1747–1762 роках.
Будували його на замовлення російської імператриці Єлизавети як частину Київської царської резиденції. У вересні 1744 року відбулася урочиста церемонія закладання церкви, під час якої імператриця власноруч поклала перші 3 цеглини у підвалини храму.
Велика заслуга у здійсненні задуму архітектора Растреллі належить відомому російському зодчому Іванові Мічуріну, котрий приїхав з Москви до Києва, аби керувати будівництвом Царського палацу та церкви. Він розробив креслення, план та профіль Андріївського пагорба.
Храм розташовується на дуже складному зсувному пагорбі з геологічними особливостями. Для якісного зведення необхідно було провести значну роботу – облаштування спеціальних підмурків та створення своєрідної підкліті – двоповерхового стилобату, на якому і встановили споруду храму.
Будівництво цегляних стін завершили 1751 року, після чого розпочалися роботи з монтажу дерев’яних каркасів даху, бань та оздоблення фасадів.
Освячення церкви відбулося 19 серпня 1767 року. За рік споруду передали Київському магістрату, а з 1785 року її окупувала Київська міська дума.
Після освячення у церкві проводили богослужіння до 1932 року. За рішенням радянської влади вона припинила свою релігійну діяльність, а з 1941 року – поновила. 1961 року храм знову закрили. Сьогодні Андріївська церква відкрита та приймає вірян.
Архітектура храму
Всередині церкву перекриває великий чавунний купол, діаметр якого становить 10 метрів. Із зовнішнього боку п’ятиглавий Андріївський храм являє собою ефектне поєднання витончених кутових куполів із масивною центральною главою. Фасад церкви прикрашає оригінальне чавунне лиття і вишуканий ліпний декор.
Зачаровує чудовий інтер’єр, прикрашений позолоченим ліпленням. Головний акцент внутрішнього оздоблення церкви зроблений на іконостасі, що являє собою монументальну триярусну споруду.
Особливо вражає поверхня царських воріт, яка майстерно вкрита суцільним мереживом різьблення. Декор іконостасу прикрашає скульптура голів херувимів. Поруч із нею – фігури янголів та трифігурна група, що уособлює розп’яття Христа.
На стінах пурпурного кольору виділяються карнизи, пілястри та різьблені віконні прорізи, що мають складні контури та різні розміри. Весь інтер’єр Андріївського храму нагадує оформлення палацового залу і виконаний у світлих, ошатних відтінках.
Споруда не перестає дивувати туристів оригінальністю задуму. Яскрава художня виразність, досконалість ліній і вражаюча гармонія форм зробили церкву всесвітньо відомою. 1968 року храм було оголошено музеєм. Його головною святинею вважають привезену з Італії частку мощей Андрія Первозваного.
Завдяки світовій спільноті споруду Андріївської церкви занесено до каталогу «1000 чудес світу.
Як доїхати
Андріївська церква розташована на Андріївському узвозі, 23. Доїхати сюди можна на метро, вихід на станції «Поштова площа», а далі піднятися на фунікулері і пройти до Андріївського узвозу вулицею Трьохсвятительською або Володимирською.