Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Львів
У Львові є такі місця, від яких стає моторошно навіть дуже сміливій людині. Мова йде про музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», який розташовується на початку вулиці Степана Бандери. НКВС, гестапо і в`язниця, де утримували «неблагонадійних» – така історія стін цього музею. До «Тюрми на Лонцького» найчастіше потрапляли політв`язні. Саме тут під час Львівського процесу 1936 року перебували Ярослав Стецько і Степан Бандера.
Історія в'язниці
У 1889–1890 роках на розі вулиць Леона Сапєги (нині – Степана Бандери) та Коперника за проектом архітектора Юзефа Каетана Яновського була зведена австро-угорська жандармерія. Будівлю в'язниці побудували дещо пізніше, вже за польської влади (1918–1920 роки).
1939 року Галичина, згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, відійшла до Радянського Союзу. До 1941 року у приміщенні розташовувалась В'язниця №1, а у сусідній будівлі працювало обласне управління НКВС. Коли у червні 1941 року Третій Рейх напав на СРСР, працівники НКВС у стінах тюрми розстріляли близько 1000 людей.
Під час нацистської окупації Львова у 1941–1944 роках у приміщенні розташовувалась в'язниця гестапо. Подвір'я в'язниці виклали надгробними плитами із старого єврейського цвинтаря. До слова, на постаменті зі схожих надгробних плит стояв пам'ятник Леніну у Львові на площі перед Оперним театром.
Починаючи з 1944 року та до остаточного розвалу Радянського Союзу, у будівлі працювали слідчий ізолятор та слідчий відділ НКВС (КДБ). А музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» у Львові було засновано 2009 року.
Експозиція музею
Вхід до музею розташований з боку вулиці Брюллова (колишня вулиця Лонцького) – там само, де він був у часи функціонування в'язниці.
Експозиція «Тюрми на Лонцького» має три лінії:
- історія споруди;
- побут ув'язнених;
- масові розстріли в кінці червня 1941 року.
Частину камер переобладнали під експозиційні зали. На коридорних стінах прикріплені стенди, де написана історія в'язниці, представлено документи з прізвищами та іменами розстріляних в'язнів.
У музеї ви зможете побачити кабінет слідчого, камеру-одиночку та фотолабораторію. Особливий акцент у експозиції зроблений на страшні події червня 1941 року. У одному з залів експонують фото в'язниці, зроблені наприкінці червня 1941 року, та українські газети, які висвітлювали злочинні дії комуністичного режиму.
Віднедавна колекція музею поповнилась розсекреченими «розстрільними списками» та архівними справами на отця Миколу Хмільовського – одного із найвідоміших в'язнів. Хмільовський був головою підпільної греко-католицької церкви та членом Української головної визвольної ради.
У залі, де відтворюють найтрагічніший період «тюрми на Лонцького», – окупацію СРСР – зібрано репродукції пропагандистських плакатів того періоду, лунають аудіозаписи пісень, наприклад, «Широка страна моя родная». Керівництво музею-меморіалу мало на меті показати, наскільки офіційна комуністична пропаганда відрізнялася від реального життя у Радянському Союзі.
У кінці музейної експозиції, на тлі стели пам'яті закатованих 1941 року, лунає «усна історія» – записи спогадів колишніх бранців цієї тюрми.
Як доїхати
Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» розташовується за адресою: вулиця Степана Бандери, 1 (на розі вулиць Бандери і Коперника).
Години роботи: з 10:00 до 19:00 (понеділок – п'ятниця) та з 10:00 до 17:00 у неділю. Вхід та екскурсія є безкоштовними. Для груп, де більше ніж 10 осіб, екскурсії проводять за попереднім записом.
