Лиса гора, Київ
Лиса гора – одне з загадкових та моторошних місць Києва. Назва обумовлена рослинністю: схили гори густо вкриті деревами й чагарниками, а верхівка – сухими степовими луками. Захоплює не тільки краса самобутньої природи, але й таємничість цього історичного місця, адже на вершині можна побачити дерев'яний ідол Перуна. Ще за часів Київської Русі тут було давньослов'янське капище, де язичники проводили свої обряди.
Факти про Лису гору
Насправді Лисих гір у Києві декілька. Але недоброї слави зажила та, де розташований Лисогірський форт. Зараз це місце популярне серед толкіністів, неоязичників, відьом. У народі територію гори поділяють на декілька частин – Русалчин яр (в озері, яке тут розташоване, за легендою, живуть русалки), Відьмин яр та Мертвецький гай (тут знайдено багато поховань). Існує думка, що ця місцевість тісно пов'язана з надприродними силами й чаклунством.
Чарівницькі зілля вважають неодмінним атрибутом відьом. Тирлич-трава росте на Лисій горі і, за легендами, чаклунки використовували її для перевтілення. Ніч із 30 квітня на 1 травня (Вальпургієву ніч) вважають особливою. За переказами, саме в цей час на Лису гору злітаються відьми на шабаш. Кожна приходить на свято зі своїм чортом. Там на них уже чекає Сатана на величному троні. Всі стають на коліна перед ним, вітаються. Потім відьми хизуються одна перед одною своїми чорними справами, які зробили протягом року, і планують разом нові капості. Всі кружляють у танці. Музиканти грають не на скрипках, а на кінських черепах, замість смичків у них – котячі хвости. Після танцю присутні спалюють чорного козла, бика та корову. Свято закінчується, і задоволені відьми сідають на свої мітли та розлітаються хто куди.
Те, що ця місцевість є незвичайною, підтверджують знайдені археологами камені, на яких можна побачити ієрогліфи апокрифічного письма. До введення християнства у Київській Русі існувала давньослов'янська релігія, таємниці якої не розкриті й сьогодні. Послідовники її збиралися на Лисій горі і молилися своїм богам. Коли цю релігію заборонили, волхви й жерці оселились у підземеллях гори. Вони намагалися поєднати християнську й слов'янську віри. Створювали своєрідні апокрифічні книги, у яких священна історія суперечила Святому Письму. У підземних ходах зберігалися ці таємничі збірники, золото, різні містичні знаки. З часом на гору прийшли монахи й оселилися тут для молитов. Лиса гора стала належати Печерському монастирю, з яким вона була з'єднана за допомогою підземних ходів. Тут під горою монахи займалися бджільництвом, вирощували фрукти й овочі.
Уже у другій половині 19 століття міська влада викупила ці землі у церкви і, під керівництвом генерала Едуарда Тотлебена, розпочалося будівництво Лисогірського форту. Це була складна система військових укріплень – ретраншементу, бастіонів, равелінів та ін. Тунелі, довжиною приблизно 40 метрів, виклали цеглою з обох сторін і закрили решітками. План фортеці чітко продумали інженери: побудували резервуари, куди із Дніпра закачували воду. У випадку захоплення ворогом фортеці та її укріплень, підземелля затоплювалися разом із тими, хто там перебував. Військові намагалися тримати у суворій таємниці план Лисогірского форту, а тих, хто відкривав його ворогу, засилали у Сибір або розстрілювали.
1897 року форт отримав статус «Фортеця-склад 3-го розряду». Певний час тут зберігали вибухову речовину – піроксилін. 1918 року у Києві сталася жахлива трагедія. За німецької окупації на Лисій горі відбувся потужний вибух, який зруйнував частину Печерського району. Пізніше склади вивезли з фортеці, і Лисогірський форт став гарнізонною в'язницею. Тут встановили шибениці, на яких страчували злочинців. Про всі покарання розповідали у київських газетах із зображеннями самого процесу страти.
У післявоєнні роки на горі розташовувалася військова ракетна частина. Згодом місце втратило військове значення, фортецю майже повністю знищили. Тут також була військово-радіотехнічна частина, яку вважали забороненою зоною. 1982 року Лиса гора у Києві стала природно-ландшафтним парком. Сьогодні це густий ліс, наповнений таємницями й легендами.
Як доїхати
Київська Лиса гора розташована на правому березі Либеді, до неї ведуть вулиці Жигулівська та Лисогірська. Найближча станція метро – «Видубичі».
