Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, Київ

Києво-Печерська лавра – це один з найбільших чоловічих православних монастирських комплексів у світі, початок його історії датується 1051 роком. На території найпопулярнішого монастиря в Україні, дворами якого у свій час гуляв Ярослав Мудрий, діє Національний Києво-Печерський заповідник.

Історія Києво-Печерської лаври

За літописами, що збереглися до наших днів, першу невелику печеру викопав на березі річки Дніпро священик Іларіон, який усамітнювався у ній для молитов. Коли ж він став митрополитом, то до свого сховку вже не навідувався. У цій горі оселився відлюдник Антоній, що повернувся з Афонської гори. Аскетичний спосіб його життя дивував та захоплював. До Антонія почали приходити інші монахи. Кількість їх постійно збільшувалася. Ченці побудували церкву Успіня Пресвятої Богородиці та келії. Так було засновано монастир.

У 11 столітті монастир виконував важливу державну функцію, а саме – був найбільшим центром поширення християнства в Київській Русі. У цей час тут зародилося літописання. Відомі літописці Никон, Нестор, Сильвестр працювали у монастирі. Нестор став автором найвидатнішого літопису Київської Русі «Повість временних літ». А в 13 столітті було укладено «Києво-Печерський патерик» – важливе джерело історії Києва. У монастирі була книгозбірня, друкарня, де друкувалися богослужбові та полемічні книги. А вже у 12 столітті обитель отримала почесний статус Лаври, тобто головного великого монастиря. Києво-Печерська лавра стала важливим духовним, культурним і просвітницьким центром. 

1416 року монастир спалили під час нападу Едигея на Київ. Відбудували його 1470 року. Незважаючи на це, вже у 18 столітті Києво-Печерська лавра була найбагатшим церковним феодалом в Україні, їй належали 3 міста та 7 містечок, 200 сіл та хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, 11 цегляних і 6 скляних заводів, 2 паперові фабрики, 2 кінних заводи, більше 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків.

У 19 столітті на території Лаври збудували лікарню на два поверхи, окремий шпиталь для прочан та мандрівників, церковно-археологічний музей із колекцією у 30 тисяч експонатів.

У радянські часи знищили Свято-Успенський собор, а монастир перетворили на Всеукраїнське музейне містечко. Храм відновили 2000 року.

Києво-Печерська лавра є справжнім шедевром української й світової архітектури і належить до культурної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Лавра приймає тисячі людей із усього світу, які приходять помолитися та подивитися на її чудеса. Одним із таких загадкових явищ є збереження тіл святих нетлінними. Впродовж віків вони лежать у напівтемряві підземель у гробницях з кипарисового дерева. І нерозгаданим дивом, відомим далеко за межами України, є мироточивість мощей святих: із сухої плоті виділяється міроцелюбна речовина, що містить 80 відсотків живого білку. Повірити у це важко. Треба лише побачити на власні очі.

Що можна побачити у монастирі

У сучасному вигляді архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври складається з Верхньої лаври, Ближніх печер, Дальніх печер, Гостинного двору. Тут діє безліч церков, враховуючи шість підземних у печерах.

Можна сказати, що сучасний Київ – місто печер, створених не природою, а руками людини. Адже  під наземними храмами та будівлями є багатокілометрові лабіринти, чимало з яких не досліджено і сьогодні. На стінах печер збереглися древні фрески, унікальні ікони, багато з них є чудотворними.

Києво-Печерська лавра включає такі споруди:

• Успенський собор.
• Троїцька надбрамна церква.
• Велика лаврська дзвіниця – побудована у 18 столітті, має висоту понад 96 метрів. 
• Некрополь.
• Трапезна церква святого Антонія і Феодосія.
• Вежі Іоанна Кущника та Онуфріївська (Палатна) – датуються кінцем 17 – початком 18 століття.
• Церква Здвиження Чесного Хреста Господнього – побудована на початку 18 століття.
• Бібліотеки, фонтани, келії.

На території монастиря розвивалося образотворче мистецтво. Ікони, які малював перший літописець Київської Русі Аліпій, ставали чудотворними. До наших днів збереглись унікальні рукописи старовинних книг, а також колекції тканин і вишивок, роботи з дорогоцінних металів, витвори сучасних митців та стародавні гравюри, старовинні східні золоті прикраси цариці сарматів, золота діадема. Все це можна побачити в музеях, розташованих на території Києво-Печерського заповідника: 

• Музей книги і друкарства,
• Музей українського народного декоративного мистецтва,
• Музей історичних коштовностей України,
• Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.

Як доїхати

Із центрального автовокзалу до Лаври курсує автобус №470. Із залізничного вокзалу до монастиря можна доїхати автобусом №24 або на метро з площі Вокзальної до зупинки на вулиці Арсенальній.