Свято-Покровська церква (костел святого Вацлава), Грушвиця Перша
Село Грушвиця (Українська) у давнину належало польським землевласникам, поміщикам, кредиторам та орендарям. Поселилися тут і декілька сімей поляків-римо-католиків. У 1756 році Яном Непомуком Камієньським побудована римо-католицька капличка. У 1809 році було збудовано нову капличку - Мікулашом Єловіським, а у 1852 її добудовано Яном Томашевічем. Всі вони були польськими шляхтичами.
У 80-х роках XIX століття на околицях Грушвиці оселилися чеські колоністи, які заснували Грушвицю Чеську. Грушвицькі чехи були православні, або прийняли православ'я з метою дістати в оренду чи закупити кращі землі. Чехи, що оселилися у селі Мартинівка та сусідній Янівці були римо-католицького віросповідання.
На основі угоди між католицьким єпископом з Луцька та Оломоуца Чехія у Грушвицю поступово направляли римо-католицьких священиків з Чехії. Це були Клемент Журек, Йозеф Стршиж та Одрей Кршенек, які були ініціаторами та пропагандистами побудови нового костела. Але від 1925 року було заборонено служити у костелах священикам іншого ніж польського походження, національності, громадянства. Від 1 вересня 1927 року у каплиці служив священик П. Ядчик. В тому ж році у Грушвиці було засновано римо-католицьку парафію (приход), до якого належали Дубрівка, Дядьковичі, колонія Дядьковичі, Грушвиця Чеська, колонія Янівка, Чеська Янівка, Кардаш, Мартинівка, Малий Шпаків, Новосілки, Плоска, Покоси, Середній Гай — разом 1200 католиків чехів та поляків. У селі було засновано «Комітет для побудови костелу у Грушвиці», в якому були представлені всі згадані села. Було оголошено збір коштів на побудову костела на місці, де перед тим стояли згадані каплиці. Були дві форми придбання грошей: добровільного податку у розмірі 2 золотих рублів із землі та 5 рублів із будинку. Другий спосіб був у формі добровільних збірок. На початок будівництва було зібрано 18000 польських золотих.
Побудова костелу почалася 2 липня 1928 року, її здійснювали майстри зі Школи мулярських учнів міста Кременця. Пособними помічниками, копачами, їздовими були чехи з околиць Грушвиці. Через рік, 6 жовтня 1929 року, було освячено наріжний фундаментальний камінь з протоколом про побудову, який було уложено у розі великого вівтаря. В часи світової економічної кризи робота на будівництві сповільнилася, але 18 серпня 1930 року побудову було закінчено за загальну суму 60000 польських злотих, які пожертвували віруючі парафії.
28 вересня 1930 року на день Святого Вацлава костел було освячено єпископом Адольфом Селажським і присвячено визначному чеському королю Вацлаву.
Найбільші заслуги при побудові і оснащенні костелу мали: Владімір Влк з Грушвиці, який дав матеріал на виготовлення вхідних дверей і оплатив роботу, Густав та Алойза Бачові дали гроші на виготовлення всіх 12 великих вікон, Ян Міла закупив великий дзвін, а дядьковицькі вірники придбали до костела гармоніум-варгани (дзвін та варгани прихожани взяли з собою у Чехію в 1947 році). Брат священика Ядчика намалював для костела великий портрет Святого Вацлава.
Коли у 1938 році ксьонз Вішневскі виїхав з Грушвиці, на його місце прийшов старший священик Миколай Урода. Заарештований у 1940 р., і вивезений до таборів гулагу біля Архангельська. Там помер 11 липня 1942 року. На його місце було призначено Людвіка Вареховского. Під час війни Людвік мусив втекти з села, було спалено парафіяльний будинок, розібрано господарські будівлі, а костел значно пошкоджено.
В радянські часи костел використовувався як склад зерна і почав руйнуватися. Проте в 2008 році місцева громада УПЦ-КП взялася реконструювати храм під православну церкву. Було прибрано територію та саме приміщення; поставлено нові вікна, двері, двіничний та центральний куполи, іконостас; положено підлогу та здійснено інші опоряджувальні роботи. Станом на 2016 рік реконструкція практично завершена.
