Будинок «Пір року», Львів

Кам'яниця №23 на вулиці Вірменській у Львові відома жителям міста як будинок «Пір року». Названа вона так через цікаве декорування над другим поверхом будівлі. Взявши за основу землеробські вірші Вергілія («Георгіки»), скульптор зобразив на фасаді життя людей під час кожної з чотирьох пір року, використавши латинські цитати з «Георгік» як підписи до кожної сцени.  Сьогодні у цій красивій будівлі розміщений корпус Львівської академії мистецтв.

Історія будинку «Пір року»

• Будинок «Пір року», або Будинок господарства, вітрів і бога Сатурна має давню історію. Вона бере свій початок ще у 17 столітті, коли на цьому місці стояли дві дерев'яні споруди, що належали місцевому лікареві. Згодом їх перебудували в одну кам'яницю, яка у середині 19 століття перейшла у державну власність. 
• Своїм оригінальним фасадом будівля завдячує скульптору Гаврилу Красуцькому, який 1882 року, надихнувшись Вергілієвми «Георгіками», вирішив відтворити їхній зміст у декорі.
• 1882 року будинок викупила міська управа і відкрила у ньому школу імені Маркіяна Шашкевича – натхненника національного пробудження Галичини.
• У першій половині 20 століття тут розмістилося училище прикладного мистецтва, яке поступово перетворилося на Львівську національну академію мистецтв. 

Архітектурні особливості

Чотириповерхова кам'яниця з п'ятьма великими вікнами на кожному поверсі виконана із переходом від архітектурного стилю класицизму до реалізму другої половини 19 століття. Це єдина у Львові будівля, в оформленні якої використано тему життя і побуту селян. Кожен поверх має свої декоративні елементи, зроблені різними скульпторами у різний час.

Другий поверх

Над вікнами другого поверху скульптор Красуцький встановив чотири рельєфні зображення селян під час польових робіт та святкувань у різні пори року:

• Весняний барельєф зображує селян, які переорюють поле, його підписано латиномовною цитатою: «Хай сильні воли масний ґрунт землі відразу з перших місяців року перевертають».
• На літньому показано період жнив: «А золотисте колосся коситься в найбільшу спеку. І в найбільшу спеку тік молотить висохле зерно». 
• Процес збирання врожаю відтворено на рельєфному зображенні осені: «І різні осінь приносить плоди, і високо на зігрітих сонцем скелях припікається виноград».
• Атмосферу зимових свят передає останній барельєф, на якому зображено запряжені кіньми санчата із колядниками: Цитата пояснює, що «В холодну пору селяни здебільшого користають з набутого і радісні влаштовують спільні застілля».

По центру другого поверху можна побачити зображення бога часу й хліборобства Сатурна, який однією рукою оперся на пісочний годинник, а в іншій тримає земну кулю. Авторство фігури приписують Гартману Вітверу, австрійському скульптору. За часом вона є найдавнішою з усіх деталей фасаду.

Третій поверх

Не менш цікавим є декор над вікнами третього поверху – фриз із знаками зодіаку та латинськими назвами місяців року. Авторство цієї майстерної ліпнини може належати або  Красуцькому, або  відомому австрійському скульптору Антону Шімзеру.

Четвертий поверх

Найвище, майже під самим дахом, якщо добре придивитися, можна побачити фігури двох лелек, які дивляться на дві сторони світу. Один із них віщує весну, інший – повертає зиму.  А поміж птахами встановлено маски вітрів із чотирьох сторін світу.

Як доїхати

Будинок «Пір року» розташований на вулиці Вірменській, неподалік від площі Ринок. Дістатися сюди можна трамваями №1 та 9 від залізничного вокзалу або маршруткою №3А від автовокзалу.