Єзуїтський костел, Чернівці

Однією з розкішних культових споруд Чернівців є Єзуїтський костел, або ж, як ще його називають, костел Пречистого Серця Ісуса. Це архітектурна пам’ятка місцевого значення, споруджена в неоготичному стилі, з’явилася відносно недавно, наприкінці 19 століття. Якщо з першою назвою святині все зрозуміло, адже діяльність ордену товариства Ісуса, або ж єзуїтів,  досить широко відома в Україні, то друга – костел Пречистого Серця Ісуса – має своє цікаве походження. Споруда пережила багато бурхливих подій попри не такий уже й довгий вік. Величний, скромно оздоблений, зі зруйнованими стінами, але живий – таким був єзуїтський костел донедавна. Нині ж у соборі триває реставрація. Кошти на відбудову збирали, як кажуть, усім миром. Є чимало буковинців, які допомагають відновити храм. Ні віросповідання, ні національність у цьому жодної ролі не грають. У Єзуїтському костелі влаштовують концерти, вистави. Уже кілька років він є локацією фестивалю Meridian Czernowitz. Справді, Пречисте Серце Ісуса притягує до себе небайдужих.

Історія

Будівництво Єзуїтського костелу почалося 1891 року. Це було логічним кроком після того, як до Чернівців упродовж двох десятиліть приїжджали єзуїтські місії. Храм вирішили збудувати, щоб активніше поширювати діяльність церкви на території Буковини.

За кілька років до того, як постала святиня, було призначено першого місцевого єзуїтського священика, який проводив служби в маленькій каплиці. Кількість послідовників єзуїтів у місті постійно зростала, тож з'явилася потреба спорудження костелу. Під його будівництво міська влада подарувала єзуїтам земельну ділянку, на якій раніше солдати 41-го буковинського полку проводили практичні заняття.

Автором проекту готичної споруди є тодішній директор Чернівецької вищої промислової школи,  професор Ляйцнер. Кошти на будівництво складалися з пожертвувань місцевих вірян, заможних родин, а також фінансової допомоги братів по вірі з сусідньої Галичини.  

Будівництво костелу  разом зі скульптурами, дзвонами, органом, резиденцією, яку можна побачити з тильного боку, було закінчене досить швидко. Віконні вітражі для нього привезли із Польщі. Автором настінних розписів став художник Каша з Миколаєва, а автором головного вівтаря й амвона – майстер Штуфлесер (Тіроль, Австрія). Встановлений у костелі орган вартістю 5 тисяч флоринів виготовили в Німеччині.

Дзвін Серце Ісуса

Навесні 1894 року з шотландського Единбурга спеціально для нового костелу було привезено три дзвони. Найбільший з них назвали «Серце Ісуса». Тоді ж храмові було присвоєно ім’я  «Пречисте серце Ісуса». Єзуїтський костел став однією з окрас міста Чернівців, яке часто називали «малим Віднем».

Внутрішній вигляд Єзуїтського костелу

Окрім головного вівтаря, були також бічні. Один з них – вівтар Пресвятої Богородиці Марії. Ікона, розміщена в ньому, мала корону, прикрашену 12 зірками. Із двох сторін від ікони стояли скульптури: Святої Терези Дитини Ісуса (Льєжської) і Святої Маргарити Марії Алакок. Другий бічний вівтар – Святого Ігнатія Лойоли, засновника католицького ордена просвітителів і місіонерів Товариства Ісуса (або ж єзуїтів). Тут містилася фігура благочестивого Святого Франциска Ксав'єра – місіонера, члена ордена єзуїтів, а також кілька менших фігур.

У костелі також були вівтарі Святого Станіслава Костки, послушника ордена єзуїтів, який вважався заступником Львова, та Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Всередині приміщення було прикрашене поліхромією та вітражами.

Обряди хрещення, одруження чи відспівування у костелі не проводили. Але 1941 року, під час окупації Чернівців німецькою й румунською арміями та з початком репресій проти євреїв, багато з них прийняли католицьке хрещення в цьому костелі.

На Різдво костел прикрашали, при бічних вівтарях влаштовували вертепи. Під час святкових богослужінь, крім органа, тут часто грав маленький оркестр.

За часів радянської влади

За часів СРСР костел було закрито, а останнього священика вивезено до Сибіру. Православна церква, яку відкрили в цьому приміщенні,  проіснувала всього рік, бо люди туди не ходили. Після 1960 років минулого століття в будівлі костелу вирішили відкрити обласний архів. Храм перебудували у триповерхову державну будівлю, розбили виготовлені в Польщі вітражі, знищили німецький орган. Також після війни без сліду зникли три дзвони, привезені  з Шотландії.

 Дві каплиці

Єзуїтському костелу належали, окрім самої його будівлі та резиденції священика, ще й дві каплиці. Одна з них містилася в підвальному приміщені костелу. Є гіпотеза, що там було поховано 60 польських солдатів, що загинули під час Першої світової війни. Інша каплиця – Святого Антонія – розташовувалася у скверику ліворуч від костелу. 1978 року будівля згоріла, а її руїни повністю знесли. Мешканці Чернівців вважають, що це була справа рук КДБ.

Архів працював у будівлі костелу з 1963 року.

2010 року храм передали у розпорядження релігійної громади Римо-Католицької церкви. Нині в соборі проводять богослужіння католицької громади Чернівців і триває реконструкція.

Як доїхати

Доїхати до Єзуїтського костелу можна автобусом №17 від залізничного вокзалу (до зупинки «Вулиця Соборна»).

На авто рухатись вулицею Головною, на перехресті (орієнтир – будівля Шевченківського районного суду) повернути в бік вулиці Шевченка.