Канівська ГЕС

Канівська ГЕС стала імпульсом до розбудови Канева як сучасного міста з розвиненою інфраструктурою. Це переконливе й наочне свідчення людської всесильності в опануванні та перетворенні природних ресурсів. Адже результатом будівництва стало не лише забезпечення населення електроенергією і водою, а й створення Канівського водосховища, яке фактично стерло із лиця землі 20 сіл. Сьогодні це вже невід'ємна частина міського пейзажу Канева.

Історія будівництва Канівської ГЕС

Будівництво Канівської ГЕС розпочалося 1964 року і було приурочене до 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Вона стала останнiм елементом, який довершив цiлiсну систему гiдроелектростанцiй у межах України. Станція є другою сходинкою каскаду Дніпровських ГЕС.

Перший агрегат Канівської ГЕС почав функціонувати 1972 року, останній, двадцять четвертий, запрацював у 1975-му. Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій в Україні стало вирішенням проблеми забезпечення електрикою та водою населення і промислових об'єктів.

Із 1997-го до 2017 року відбулися дві реконструкції станції, під час яких було повністю замінено турбіни та генератори. 

Структура ГЕС

До складу споруд Канівського гідровузла належать:

• будівля ГЕС і 24 водозливи;
• судноплавний однокамерний шлюз;
• земляні греблі;
• захисні споруди правого берега;
• автомобільна магістраль.

Як доїхати

Дістатися до Канева можна автобусами з Черкас, Києва та Харкова. З автовокзалу до ГЕС легко дійти, прогулявшись уздовж Дніпра вулицею Енергетиків.