Мезинський природний парк

Зачарована ріка, що простяглася на кілометри, заповнила собою луки, підтопила дерева – хіба ще десь зустрінеш такі пейзажі? Мезинський національний природний парк – місце особливе. Він займає величезну територію, охоплюючи 17 сіл! Його «родзинка» – звивиста Десна, по суті, єдина велика річка Європи, на якій немає ні дамб, ні водосховищ: тільки природне русло.

Мезинський парк включає кілька заказників державного значення, серед них «Рихлівська дача», «Мезинська Швейцарія», «Урочище Криничне», «Жуків яр», «Зміївщина», «Свердловський», ботанічний заказник «Дубравка». Чим цікавий цей край туристам? Що тут варто подивитися?

«Мезинська Швейцарія»: екостежкою від Радичева до Деснянського

Мирні зелені луки, що огортають тиху і повільну річку, яка ніби промовляє нам: поспішати абсолютно нікуди! Це місце чудово підійде як для сімейного відпочинку і веселих компаній, так і для мрійників і любителів самоти. «Мезинська Швейцарія» – найпопулярніша туристична частина парку. Вона доступна як автомобілістам, там і пішоходам, які добираються сюди громадським транспортом. До речі, Десна прогрівається швидко. Уже на початку травня, за гарної погоди, можна купатися. А ще, це чудове місце для риболовлі і мальовничий куточок для сплаву на байдарках.

Протяжність пішохідної стежки – усього близько 6 км. Неспішна прогулянка займе десь годину-півтори. Також можна кататися на велосипеді, мотоциклі, авто. Але машин тут майже не зустрінеш, як і людей – тільки корови та пастухи. Обов'язково роззуйтесь і походіть босоніж цими зеленими галявинами!

Уздовж стежки облаштовано зручні оглядові майданчики. Особливо тут цікаво ранньою весною, коли річка виходить із берегів і з'єднується з величезним озером Хотінь. Але побачити цю красу виходить не щороку: востаннє «море» розливалося в 2013-му році.

Ось такий мамонт зустрічає гостей неподалік від Радичева – із ним люблять фотографуватися туристи.

Щоб оцінити всю красу цього краю, потрібно обов'язково піднятися на найвищу гору, розташовану приблизно посередині між Мезином і Деснянським (стара і більш відома назва – Свердловка). Навколо простягаються веселі зелені поля, помережані блакитними острівцями води. Десна, яку з усіх боків обіймають старовинні верби, звивається змійкою. А віддалік, по той бік, видніється ліс – це вже Сумська область.

Ви не знайдете в цьому краї жодного містка через річку. Тільки пороми! Багато туристів хочуть покататися на них, але паром працює тільки під час сінокосу. Зазвичай це липень, серпень. Таких поромів у «Мезинській Швейцарії» три: в Радичеві, Деснянському та Мезині.

Пізнавальна стежка від Деснянського до Мезина: там, де ходили мамонти

По суті, це продовження «Мезинської Швейцарії». Протяжність маршруту – близько 3 км. Причому тут мамонти? Про це ми дізнаємося в кінці подорожі. Уздовж стежки встановлено покажчики з описом особливостей і пам'яток Мезинського парку. 

Якщо підняти голову і глянути на крейдяну гору, можна побачити, що в зелені проблискує просто казкова вежа! Відкриваємо невеликий секрет: якщо піднятися на гору, то ви знайдете майже Букінгемський палац, що потопає в цвіті яблунь. Правда, судячи із зовнішнього вигляду, зараз він перетворюється на пустку: фасад просить ремонту. Місцеві прозвали його «Дачею Кучми». Але виявилося, що дім має не прямий стосунок до екс-президента. Будівля пов’язана з народним депутатом, але Леонід Кучма та інші високопосадовці бували тут на відпочинку. Про це свідчить алея «іменних» дерев, висаджених високими гостями.

Краєвид із альтанки відкривається шикарний – як на долоні видно звивисту Десну із зеленими луками. Колись сюди водили на екскурсії, але потім перестали. Хоча і зараз можна спробувати щастя та подивитися місцевий палац – нам це вдалося.

А поруч із ним є вертолітний майданчик. Його побудували спеціально до приїзду високих гостей – тут повинні були проходити переговори між президентами України, Росії та Білорусі. Для будівництва викорчували фруктовий сад і буквально за тиждень все закатали в асфальт. Але зустріч перенесли в інше місце. Так що цей вертолітний майданчик ніколи не використовували. Кумедно бачити його в такому маленькому і далекому селі як Деснянське, де живе до 600 чоловік.

Спускаємося до річки і йдемо далі. Майже відразу зустрічається дуб Мазепи. За що його так називають? За словами працівників парку, в цих місцях розгорталися події Північної війни. І переговори між Карлом XII з Іваном Мазепою проходили саме тут. Варто зробити привал і розташуватися поруч біля річки – дуже мальовниче місце. А якщо піднятися на гору, опиняєшся на зеленому полі, де раніше стояли гармати Петра I.

Закінчується стежка в Мезині. У цьому крихітному селі є незвичайний музей, присвячений відомій Мезинській палеолітичній стоянці, вік якої оцінюється в 20 тисяч років. Її виявили випадково на початку минулого століття. Після сильної зливи на дні ями знайшли величезні кістки!

Поповзли чутки, що вони належать динозавру, але місцевий священик відвіз їх до Чернігова. Там встановили, що це останки мамонта. Почалися розкопки. Знайшли 5 жител, подібних тим, що будували північні народи. Їх споруджували з кісток тварин – в основному мамонтів – і накривали шкурами. Погодні умови тоді були як в тундрі. Дізнатися більше про цю дивовижну історію, а також про інші експонати музею, можна тут. До речі, неподалік від Мезина розташовано безліч археологічних пам'яток. Наприклад, городища і кургани в Радичеві, Розльотах, Псарівці.

«Рихлівська дача»

Цей маршрут починається зовсім у іншій частині Мезинського парку, в Рихлові. Він цікавий, зокрема, грабово-дубовим лісом. Тут зростають старовинні дуби – Цар-дуб, Дуб Шевченка... Найбільш  «літньому» з них вже 800 років, в обхваті – 6,5 метра! Також під час прогулянки можна побувати в каштанової алеї, вік дерев –100 років. Зазирнути в плодовий сад колишнього монастиря, випити води зі Святого джерела, побувати в Свято-Миколаївському Пустинно-Рихлівському монастирі, подивитися на Рихлівський ставок із невеликим острівцем і старовинну ялинову алею. А на закуску – кленово-липово-горіховий ліс і монастирські печери... Протяжність однієї з Рихлівських печер –100 метрів! А найзагадковіша побудована у вигляді цифри 8 і її таємниці досі ніхто не розгадав.

Автомобільний маршрут

На жаль, поєднати «Мезинську Швейцарію» з «Рихлівською дачею» без власного транспорту або екскурсійного автобуса не вийде. Об'єкти розкидані занадто далеко один від одного, а у співробітників парку немає автомобіля, який можна було б використовувати для екскурсій. Але якщо у вас є своє авто, можна домовитися з екскурсоводом, який покаже красу парку. 

Протяжність автомобільного маршруту – близько 50 км, перепад висот – до 100 м. Він об'єднує «Мезинську Швейцарію» з «Рихлівською дачею». Крім того, це єдина можливість подивитися палац фельдмаршала графа П. О. Румянцева-Задунайського в селі Вишеньки. Зараз у ньому оздоровчий табір, так що всередину не пускають, але можна роздивитися будівлю ззовні.

Флора і фауна парку

Якщо ви потрапите в «Мезинську Швейцарію», готуйтеся до того, що над вами постійно будуть кружляти лелеки, а в селах вони обов'язково влаштовують гнізда на найвидніших місцях. Нам у річці зустрівся бобер – плив прямо назустріч і звернув у останній момент! Ліс постійно наповнений звуками: їжачки, лисиці, зайці... І звичайно, ви зустрінете одомашнених доброзичливих тварин, яких можна погодувати і погладити.

У парку мешкає борсук, горностай, білка, куниця, дика свиня, козуля, лось, чорний лелека. А ще сюди можна вирушати шукати папороть на Івана Купала і милуватися весняними конваліями. На території природного парку зростає багато рідкісних і дивовижних рослин, таких як лісова лілія, вузьколиста медунка та інші.

Коли і навіщо їхати

Оптимальний варіант для візиту в «Мезинську Швейцарію» – весна і літо, коли річка – тепла, а луки – зелені. Подивитися грабово-листяні ліси «Рихлівської дачі» цікаво навіть восени. А взимку в ці краї варто навідатися слідопитам: місцеві звірі залишають багато слідів, які цікаво досліджувати.

Чим зайнятися в парку

Варіантів дозвілля в Мезинському парку багато. Це і піші прогулянки, і пікніки, і зйомка принад Десни з висоти пташиного польоту, і сплав по річці на байдарках, і риболовля. Можна домовитися з місцевими про оренду дерев'яного човна і покататися уздовж неспішної Десни.

Де зупинитися

Населений пункт варто вибирати виходячи з того, яку частину парку вам цікаво подивитися. Якщо «Мезинську Швейцарію», то можна зупинитися в Деснянському або Радичеві. У Радичеві розташована турбаза Мезинського парку. До послуг туристів кімнати для двох або компанії. Є душ, кухня, вигоди на поверсі. Вартість – 80 грн у теплу пору року і близько 100 грн – під час опалювального сезону. 

У Деснянському можна зупинитися в приватному секторі. Пропонована ціна – 100–150 грн з людини. Відзначимо, що для піших прогулянок Деснянське буде, все ж, зручніше. Також це компактне село з більш розвиненою інфраструктурою. У Радичеві, наприклад, дуже багато покинутих будинків.

Якщо вам цікаво подивитися «Рихлівську дачу», є змога поселитися ближче до цього маршруту, в селі Городище, в Будинку туриста Мезинського парку. Вартість така ж, як і в Радичеві.

Магазини

Села маленькі – у кожному з них живе близько 500 осіб. Розвиненої інфраструктури немає. Так що вишукані смаколики краще везти з собою з міста. Магазини є, але асортимент не великий, а після 18–19 години вже нічого не купиш. Ціни досить демократичні: наприклад, пельмені продають до 30 грн за кіло. І не дивуйтеся, якщо посеред торгового залу магазину побачите справжню піч на дровах: люди відмовляються від газових котлів...

Як доїхати

До «Мезинській Швейцарії». Своїм транспортом із Чернігова – через Мену, Сосницю, Покошичі. З Києва – через Козелець, потім згорнути за селом Кіпті на трасу М-02, потім на Т 25-21 в районі села Миколаївка. І далі через Сосницю та Авдіївку до Мезина або Деснянського. Автобусом можна дістатися до Радичева або Деснянського. В дорозі – близько 3,5 години. Вартість – близько 70 грн. У Радичів із Чернігова автобус їде близько 15:30, у Деснянське – о 16:20. Назад із Радичева – в 6 ранку, з Деснянського – в 5 ранку.

До «Рихлівської дачі». Якщо з Чернігова, рухайтеся трасою Р12 до Авдіївки. Проїжджаєте село, минете Понорницю і їдете в Рихли. З Чернігова в Понорницю курсують автобуси.

Ціни і сувеніри

У парку можна орендувати намет, спальник, каремат за 50 грн/добу, рюкзак за 10 грн, дощовик за 15 грн. Вхід у музеї – 10 грн, послуги екскурсовода – 25 грн. У музеї можна купити магнітики (від 20 грн), брошури і книги про Мезинський парк (35–50 грн).

Контакти

+38 (04656) 3-58-13, 3-56-61. Директор парку завжди рада туристам. Телефон – 0674612772, Симоненко Ніна Василівна.