Бирючий острів
Улюблене місце відпочинку президентів, край бірюзового моря і білого піску, де зустріти оленів простіше, ніж людей. Коса Бирючий острів – це своєрідний «Ноїв ковчег» для рідкісних видів тварин, загублений в Азовському морі. Над берегом кружляють неполохані птиці, повітря чисте і первозданне, віддаючи лише морською сіллю і степовим різнотрав'ям. Ти ніби переносишся в інший світ, де про цивілізацію і людину взагалі мало що нагадує...
Чому острів
Бирючий острів – це піщана коса, яка в найвужчому місці досягає декількох десятків метрів, але поступово розширюється до 5 км. Ці 24 км піщаних дюн, затиснутих між Азовським морем і Утлюкським лиманом, з «великою землею» з’єднує тільки перешийок, який у сезон осінніх і весняних штормів у деякі роки повністю ховається під водою. І тоді Бирючий перетворюється на справжній острів, відрізаний від решти світу...
До 1929 року він і справді був відділений від коси невеликою протокою, за що і отримав статус острова. Територіально Бирючий належить до Херсонської області, але сполучення по суші з нею не має. Дістатися до нього берегом можна тільки з боку Запорізької області, заїхавши через Кирилівку і Федотову косу.
Історія створення
Існує легенда про те, що острів спеціально насипали за наказом Петра I як перешкоду для турецьких кораблів. Але до цієї версії багато хто ставиться скептично, вважаючи, що Бирючий був намитий природним шляхом. Деякі вчені навіть припускають, що це місце проживання царських скіфів, а раніше він називався Вовчим островом.
Заповідним краєм Бирючий став 1927 року. За радянських часів його перетворили в «заповідно-мисливське» господарство. 1993 року створили Азово-Сиваський національний природний парк загальною територією 33 тис. га, куди увійшов і Бирючий. Дивно, що ще років сто тому це був типовий степ із мізерною рослинністю.
Але тепер на Бирючому є навіть ліс! А все завдяки роботі з акліматизації невластивих для цього регіону представників флори і фауни.
Мешканці Бирючого
Велика частина острова є заповідною зоною Азово-Сиваського національного природного парку. На Бирючому знайшли притулок рідкісні види тварин, рослин і птахів. Де ще так привільно почувають себе благородні олені, муфлони, лані, кулани? Тільки оленів більше тисячі, а ланей – понад 2 тисячі!
Мабуть, такої кількості парнокопитних не зустрінеш навіть у спекотній африканській савані. Опинившись на Бирючому, розумієш, що це їхній дім – усі стежки поцятковані слідами звірів.
А ще тут безліч зайців, лисиць, фазанів, єнотовидних собак, лебедів, білих чапель. Їх можна запросто зустріти під час прогулянки. Ідеальне місце для цінителів дикої природи.
Острів президентів
Чимало високопоставлених осіб були небайдужі до відпочинку на Бирючому. Все почалося з Микити Хрущова, завзятого мисливця, який перетворив цей заповідник у «заповідно-мисливське» господарство. Спеціально для генсека на Бирючому побудували дачу, але приїхав на острів він усього один раз. Це був комплекс із будівлями для обслуги, окремою їдальнею і льодовиком для зберігання продуктів. Але частина споруди згоріла, а після ремонту вона виглядає скромно. Правда, їдальня досі прикрашена великою кількістю оленячих рогів, із них зроблені навіть люстри.
Більш розкішна будівля, що поруч із хрущовською, – президентська резиденція, побудована за часів Павла Лазаренка. Саме тут проходила історична зустріч двох президентів, Леоніда Кучми і Володимира Путіна.
Життя на Бирючому
Колись тут розвивалася рибальська промисловість: працювали відразу 2 рибозаводи. Ще в 70-ті роки минулого століття на Бирючому було рибальське селище зі своєю школою і магазином. Під час повені його затопило. Відновлювати не стали. Хоча і зараз на острові є окремі будови. Але живуть на заповідній території єгері.
Трапляється, що острів повністю відрізає від цивілізації. Тоді виживати доводиться самостійно, навіть пекти хліб. На Бирючий завезли биків і корів, так що молоко тут місцеве, екологічно чисте. Є пасіки, ведеться видобуток меду – його можна забрати з собою як сувенір. А ще тут займаються збором рогів: лані і олені навесні їх «оновлюють».
Бирючий маяк
Якщо заїхати на острів морем, з боку Генічеська, побачите, як височіє білий маяк. Він з’явився на цьому місці 1878 року. Спочатку для рибалок побудували невисокий дерев'яний маяк, але з часом його замінила нова споруда.
Як потрапити на острів
Ще років 20 тому потрапити на Бирючий туристу було практично неможливо, але його вже відкрили для відвідувань. Найпростіший варіант – замовити екскурсію з Генічеська катером. Це близько 18 км по Утлюцькому лиману. Найбільше таких прогулянок влаштовують улітку, варто зазирнути в порт Генічеська, щоб знайти катер.
Другий варіант – доїхати сушею: Бирючий знаходиться приблизно за 20 км від Кирилівки. Можна дістатися навіть маршруткою: від Кирилівки до Степка, а далі залишиться 10 км, які легко подолати пішки, або зловити попутку до бази «Золотий Берег», розташованої на кордоні з природним парком.
Пам'ятайте, що в сам заповідник без відповідних дозволів ви не заїдете – дорогу перегороджують кілька кордонів.
А ось пішки можна зайти з боку моря і прогулятися вздовж берега. Це, звичайно, незаконно, але туристів поки не зупиняють.
Де зупинитися
Якщо не приваблює одноденна екскурсія, а хочеться пожити ближче до дикої природи, ви можете оселитися на кордоні із заповідною зоною. Невелике котеджне селище розташувалося на території баз відпочинку «Золотий берег» і «Любава». Тут є свій магазин, бар, медпункт та інше. Вартість відпочинку в сезон стартує від 700–800 грн за двомісний номер. У готелях класом вище, зі своєю територією, як от «Гольфстрім», варто розраховувати мінімум на 1500–2000 грн за аналогічний номер.
Варіант для романтиків – намет на березі моря. Багато хто так і робить, вся коса, яка веде до Бирючого, – суцільні наметові містечка.
Проживання в апартаментах і котеджах: приблизно 700 грн /людина в добу.
У такому випадку, можна влаштовувати вечірні вилазки до місцевих озер – приблизно годину-півтора пішої прогулянки, щоб побачити тварин на водопої. Також влітку щовечора пропонують автомобільні екскурсії углиб острова тривалістю 1,5 години.
Але найцікавіший варіант – домовитися з керівництвом парку, яке базується в Генічеську, про те, що тиждень-два поживете на острові. Ви зможете орендувати житло поруч із єгерями і більше познайомитися з лісистою частиною території і місцевим способом життя. Як правило, йдуть на зустріч організованим групам туристів. До речі, трапляються такі цікаві екскурсії від турфірм.
Коли краще їхати
Якщо маєте намір потрапити з одноденною екскурсією – то влітку в Генічеськ, або селитися за Степком, у кінці Федотової коси біля бази «Золотий берег». Якщо ваша основна мета – подивитися тварин і оцінити красу степу, то можна поїхати навесні, поки природа не знемагає від нестерпної спеки. Кращий час для знайомства з мешканцями острова – ранок або вечір, коли вони йдуть на водопій.
Можна спеціально почекати їх біля водойм, наприклад, біля кордону «Перебійня». Тварин на острові дійсно багато, і вони практично не звертають уваги на людей!
Автор фото, використаних у статті: Olena Yaremko IGotoWorld Photo Group.
