Скеля Карстовий міст

У глибині Карпат, на території Карпатського біосферного заповідника, розташована тутешня унікальна окраса і найвизначніша пам’ятка природи – скеля Карстовий міст. Закарпаття загалом багате неповторними місцинами і краєвидами, але цей об’єкт по-своєму незвичайний. Скеля височіє посеред букових пралісів, на одній з останніх ділянок дикої природи в центрі Європи, на висоті 800 метрів над рівнем моря. Вона являє собою природну арку, що утворилася ще в ті часи, коли нинішні Карпати були морським дном. Сюди не дуже легко діставатися, кілька кілометрів угору від села Уголька до скелі Карстовий міст доводиться йти пішки, зате побачене вражає кожного, хто  тут побував.

Історія

Унікальний природний об’єкт юрського періоду – Карстовий міст у скелі Чурь – утворився в мармуризованих вапняках. Прохід має ширину 10 метрів і висоту 3 метри. Скеля стоїть ніби на трьох «ногах», під нею може вільно пройти доросла людина. Відкриті ділянки цієї величезної брили покриті мохами та лишайниками, поряд з ними ростуть рідкісні види папоротей та нечисленні букові насадження. На скелі поряд із буками є інші дерева та кущі, що загалом нетипово для угольського пралісу, де «царюють» буки.

Незвичність печери привертала увагу людей уже в прадавні часи. Ще півтисячоліття тому тут сповідували язичництво і поклонялися Сонцю. Саме на Карстовому мості було розташоване язичницьке капище. Про це свідчать і архівні матеріали, і знахідки. Хоча місцеві мешканці мають свою версію і вважають, що капище було розташоване неподалік звідси, на сусідній горі Погарь. Є легенда, що Карстовий міст свого часу вразив послів російського царя, які проїжджали поруч.

Маршрут

Дорога до скелі Карствоий міст починається з села Мала Уголька, воно дуже розтягнуте з півдня на північ. Треба доїхати до крайніх садиб, зупинившись біля туристично-інформаційного центру «Букові праліси – об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Тут можна отримати інформацію, довідатись про деталі екотуристичного маршруту, яким збираєтесь іти. За телефонами (03132) 2–21–93, (096) 630–41–16 варто уточнити деталі. Субота і неділя в офісі – вихідні.

Ну а далі – пішки.

Шлях до скелі починається біля контори Угольського лісництва, потім через міст виведе на протилежний берег.

Річка

Річка Мала Уголька – невеличка, але в ній живуть типові для гірських карпатських водойм риби:

• форель;
• гольян;
• харіус;
• андруга закарпатська;
• мінога угорська.

Нижче за течією річки досі діє водяний млин.

Млин і школа

На другому березі річки здалеку видно оригінальну, але занедбану будівлю. Це водяний млин, нині не працює. Біля нього є школа, яка до Другої світової війни була мисливським будиночком місцевого графа-землевласника. До речі, якщо є охота, можна дізнатися, як працює водяний млин – на відстані кілометра вниз за течією, є ще один. Він справний та прекрасно зберігся. Власник залюбки продемонструє, як водяний потік обертає давнє і почорніле, але все таке ж міцне, як і сто років тому, дубове колесо.

Печера

Печера Дружба розташована неподалік від села, на околиці лісу. Це один із найцікавіших об’єктів Угольки і одна з найбільших печер Українських Карпат. Історична назва печери – Романія. Загальна довжина всіх її розвіданих ходів становить понад кілометр.

Букові праліси

Від печери Дружба стежка до скелі Карстовий міст прямує вгору і веде углиб масиву. Невдовзі мандрівники опиняються у справжньому буковому пралісі. Деякі дерева бука сягають  35–40 метрів у висоту і мають до 1 метра в діаметрі. Їхній вік налічує  250–300 років. Букові праліси становлять надзвичайну цінність на світовому рівні, бо є взірцем незайманих природних комплексів помірних лісів, які колись вкривали 40 відсотків території Європи.

Урочища

Через урочище Гребінь стежка приводить до ще одного урочища з дивною назвою – Чурь. Тут на вершині скелі є майданчик, звідки відкривається прекрасний краєвид на букові праліси Угольки і долину річки Тиса. З південного боку можна побачити гірські пасма, розташовані на території Румунії. Біля підніжжя скелі є одна з численних вапнякових печер Угольки. Це тут, як стверджує легенда, царські посли бачили свідчення язичницьких культів. Печера до кінця не досліджена, тому можливо, нас чекає значне відкриття.

Відстань від контори лісництва до скелі Карстовий міст становить два з половиною кілометри, хоча, зважаючи на перепади висот, дорога здається довшою. Шлях не надто складний, але підйоми достатньо круті. Всюди стоять вказівні знаки, заблукати складно.

Важливо знати

• У багатьох місцях біосферного заповідника немає мобільного зв’язку. Скеля Карстовий міст – не  виняток.
• Час для подолання відстані в обидва боки – мінімум 4 години. 
• Перепади висот на маршруті становлять близько 450 метрів.
• Дорогою трапляються струмки та джерела питної мінеральної води.
• Окрім інформаційних щитів, на стежці більше нічого немає, тому бажано взяти з собою щось перекусити.

Як доїхати

Доїхати можна на авто, прямуючи дорогою  Т0720 з Міжгір’я  у бік Синевиру, у Колочаві повернути праворуч і їхати 57 кілометрів. З Хуста або Тячева їхати шляхом Н09, в Буштино повернути на Т0720. Від Буштино  до Малої Угольки  ще 35 кілометрів.   

Автобусом можна доїхати з Ужгорода до Тячева (рейсів багато, в дорозі близько 3 годин).

На залізничній станції «Тячів» зупиняються потяги з Києва, Львова, Солотвино та кілька місцевих електричок.

З автостанції Тячева на вулиці Княгині Ольги щодня автоперевізники виконують кілька рейсів до Угольки.