Перевал Легіонів

На межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Тячівського району Закарпаття лежить перевал Легіонів. Це місце має ще одну назву – Рогодзи. Він не надто високий, але місцевість тут мальовнича, а історія, з ним пов’язана, цікава. Нині дорога для транспорту через перевал Легіонів важкопрохідна, а ось пішохідні маршрути цими гірськими куточками прокладені. Тож, маючи бажання дослідити один із не надто відомих куточків Ґорґанів, за гарної погоди і теплої пори року до перевалу можна спробувати дістатися. До того ж, перевал Легіонів є проміжною точкою кількох туристичних маршрутів Ґорґанами.

Перевал у цифрах

1. Висота  – 1110 метрів над рівнем  моря.
2. Перевал розташований у гірському масиві Ґорґани. Оточують його гора Тавпиширка (1503 метри) та  гора Пантир (1225 метри).

Історія

Перевал Легіонів отримав назву, яка пов'язана з історичною подією. У листопаді 1914 року цими місцями проклав дорогу третій піхотний полк легіонерів польського війська у складі австро-угорської армії. Шлях був їм конче потрібен для того, аби війська змогли швидко перейти на східний театр бойових дій Першої світової війни, які саме тоді розгорталися неподалік (тривав так званий Брусиловський прорив, війська російського генерала Брусилова відтісняли польську армію Пілсудського).

На перевалі поляки зазнали значних втрат, проте зупинили російське військо. Польські легіони складалися переважно з молодих людей віком 16-20 років.

Неподалік від перевалу на території Закарпатської області є цвинтар легіонерів, які загинули тут, відбиваючи наступ російських військ. 

Цікаві факти

• Дослідники-краєзнавці досі не дійшли єдиної думки, яка із назв з’явилася раніше – перевал Легіонів чи перевал Рогодзи? Достеменно відомо, що першу назву місцевість отримала 1914 року.  А щодо другої, всі сходяться на тому, що так називається полонина, розташована  неподалік від цього місця, тож перевал також міг дістати назву за аналогією.
• Ще одна загадка – чи була на початку 20 століття дорога через перевал. Точних даних про це не зафіксовано. Можливо, що й не було, адже перевалом здавна називають будь-яке найнижче місце гірського хребта, доступне для переходу, своєрідне «сідло».
• Окрім знаних перевалів, якими прокладено транспортні шляхи, є ще й значно менш популярні. Вони описані, зафіксовані і мають назви, але не надто відомі. На території Закарпаття , наприклад, таких можна знайти близько півтора десятка. Серед них Руський Путь (або Верецький), Бескидський (або Воловецький), Кобилецький, Камінь-Клевка (або Рахівський), Оклоле, Прислоп та інші.

Маршрут

Пішохідний маршрут на перевал Легіонів починається із села Бистриця Надвірнянського району.  

Якщо спуститися на перевал із хребта Тавпиширка:

• ліворуч (на схід) буде  дорога до села Бистриця, Івано-Франківщина;
• прямо (на південний схід) – продовження старого кордону в напрямку гори Пантир та далі на хребет Чорні Полонини (масив гори Братківська);
• праворуч (на захід) – дорога виведе до села Лопухів, Закарпаття.

Варто знати

Через складність дороги перевалом взимку ніхто не користується, а влітку шлях під силу подолати лише гужовому транспорту або автівкам із високою прохідністю.

Як доїхати

Доїхати до перевалу Легіонів можна на авто або громадським транспортом.

Автобусом

Автобусом із Надвірної треба прямувати до села Бистриця (є кілька рейсів упродовж дня).

На авто

Із Івано-Франківська, Львова необхідно рухатися дорогою Н09 до Надвірної, далі маршрутом Пнів – Пасічна – Зелена – Бистриця.  Із села Бистриця вгору місцевою дорогою їхати уздовж русла річки Бистриця Надвірнянська та її притоки Рафайловець (всього близько 10 кілометрів проїзної дороги). Напрям – південний захід. Далі пішки.     

GPS-координати перевалу: 48.460151 N, 24.125182 O.