Ринкова площа, Луцьк

Ринкова площа – історичне осердя Луцька, міста-перлини Волині. Один із найстаріших майданів обласного центру сформувався у часи середньовіччя і нині є складовою частиною історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Ринкова площа досить велика за розмірами, тут збереглося кілька давніх споруд. У кожному її куточку можна відчути подих історії і побачити сліди, які залишилися в місті до наших днів. А от чого немає на площі, так це ратуші. Вона тут, звісно, була, але згоріла в пожежі разом з іншими будівлями, розташованими неподалік. Попри це, на Ринковій площі є чимало об’єктів, вартих уваги мандрівника.

Цікаві факти

Луцьк мав власного... ката. Наявність представника цієї професії є свідченням того, що місто було важливим центром, в якому діяли постулати наданого йому Магдебурзького права.
Під час розкопок археологи виявили на території одного з кутів площі Ринок так званий «шевський грунт» – місцевість, де в 14 столітті були зосереджені житла та майстерні міських шевців.
На всіх кутах Ринкової площі розташовувалися церкви. Щонайменше їх тут стояло три. Не всі з них збереглися до нашого часу, оскільки були дерев’яними. Але декотрі згодом відбудували, їх можна побачити і тепер.
Від багатьох кам’яниць, які з’явилися на площі в середньовічні часи, донині збереглися дво- і триповерхові підвали.

Історія

Від моменту заснування на Ринковій площі були розташовані органи місцевого самоврядування, торгові ряди, відбувалися громадські зібрання, на яких вирішували важливі питання життєдіяльності міста та його мешканців. Також тут відбувалися публічні страти.

13 століття

Початок регулярної забудови ринкового пагорбу, на якому виникла майбутня площа. Район довкола площі був укріплений, жили тут переважно заможні ремісники.

15 століття

Надання місту Магдебурзького права, будівництво ратуші. Бурхливий розвиток економіки і торгівлі дозволив містянам мати економічну незалежність від Замку, де жили представники привілейованих груп.

На Ринковому майдані натомість:

вирішували судові справи;
торгували і навіть користувалися власними мірами;
працювали і приносили прибуток воскобійня, лазня та інші громадські заклади;
тричі на рік на площі традиційно відбувалися великі безмитні ярмарки, які тривали два тижні.

Кінець 18 століття

Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року, коли Волинь анексувала Російська імперія, життя на Ринковій площі поступово почало занепадати, вона втратила колишнє значення.

20 століття

У період Другої світової війни майдан Ринок був територією одного з луцьких єврейських гетто.

На початку п’ятдесятих років на площі встановили фонтан із лебедями та збудували автобусну станцію. Згодом автостанцію перенесли в інше місце, водограй не зберігся.

Назва «Майдан Ринок » перестали використовувати – місце перетворилося на звичайнісіньку безіменну площу.

Після утворення історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Ринкову площу частково відновили, реставрували давні кам’яниці, впорядкували прилеглу територію.

Що є на Ринковій площі і поруч

Меморіальна дошка Данилові Братковському. Це громадський діяч, поет, борець за православ'я, оборонець прав українського етносу. Страчений на Ринковому майдані 1702 року.
Знак на честь 2000-ліття Різдва Христового, споруджений 2001 року.
Братська (Хрестовоздвиженська) церква з монастирем василіан. Свого часу в цьому приміщенні діяло Луцьке братство – потужний центр духовності та освіти краю. Нині є музей історії Луцького братства.
Покровська церква. Збудована в першій половині 17 століття. Тут було створено знамениту ікону Волинської Богоматері. Пізніше храм перебудовували.
Аптека-музей. Діє в кам'яниці, збудованій наприкінці 18 століття. Почала працювати тут 1845 року. Вхід до музею безкоштовний, аптека діє.
Братський міст. Так називається площа на місці колись одного з основних мостів Луцька через вже неіснуючу протоку річки Стир – Глушець. Братський міст розташований за двісті метрів від Ринкової площі (іти вулицею Данила Галицького на північ).

Як доїхати

На міському автобусі. Від залізничного вокзалу автобусом №4а (до зупинки «Хрестовоздвиженська церква») або автобусом №4 (до зупинки «Братський міст»).

Пішки. Від Театральної площі можна дійти пішки, прямуючи вулицею Лесі Українки. Від замку Любарта треба пройти на захід 400 метрів: через Замкову площу, вулицю Кафедральну та Драгоманова.