Чигиринська фортеця, Чигирин

Чигиринська фортеця, яка височіла на Замковій, або Богдановій, горі славного міста на Черкащині, колись була неприступним форпостом Наддніпрянщини. Замок витримав не одну облогу, але коли в 17 столітті численна турецька армія пішла на штурм, захисники міста підпалили порохові склади й висадили твердиню у повітря. На згадку про цю подію на Замковій горі встановили хрест. Чигиринська фортеця в первісному вигляді була могутнім укріпленням, від якого до наших часів збереглися оборонні стіни замку. Нині Замкова гора, залишки фортеці і бастіон Дорошенка є важливими пам’ятками Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

Історія

Чигиринську фортецю збудували в 16 столітті. Вона належала до оборонної смуги укріплень Київського староства, спорудженої для захисту з півдня. Замок постав на місці старого городища.

Вишневецький

Фундатором будівництва став Олександр Вишневецький – русько-литовський магнат, князь, значний політичний та військовий діяч Речі Посполитої. Отримавши привілей від польського короля Зигмунта Третього Вази, він обрав місцем для спорудження фортеці гору, яка височіла над заболоченою заплавою річки Тясмин. Це була найвигідніша стратегічна позиція в околиці.

Згідно з записами в архівах, Чигиринську фортецю спочатку оточувала дерев'яна оборонна огорожа, зроблена з дубових стовбурів, були тут три дерев'яні башти і дах. Пізніше з'явилися земляні укріплення бастіонного типу, які нагадували трикутник. Таку форму мала й гора, на якій фортеця стояла.

Фортеця і резиденція

Не зовсім звичним є те, що гетьманська резиденція, яку в Чигирині облаштував Богдан Хмельницький 1648 року, містилася не в самому замку, який увінчував Чигиринську фортецю на Кам’яній горі, а в місті під горою. Окрім Хмельницького, Чигирин був резиденцією кількох гетьманів:

• Івана Виговського;
• Юрія Хмельницького;
• Петра Дорошенка.

Петро Дорошенко

За часів гетьмана  Петра Дорошенка  вали та бастіони Чигиринської фортеці обклали камінням за староіталійською системою. Один із таких бастіонів, побудований як наріжна частина фортеці для захисту її бічних стін, зберігся до наших часів. Він знаний нині як бастіон Дорошенка.

Відомий мандрівник Евлія Челебі залишив письмові свічення про те, якою була тоді чигиринська фортеця: «Зараз це міцна фортеця, що має три ряди стін. Розташована на землях польських, вона перебуває під владою гетьмана Дорошенка і має сорок тисяч озброєного війська. Цитадель її стоїть на стрімкій скелі. Навкруги фортеці – три ряди непрохідних ровів. Фортеця розташована на великому острові, праворуч і ліворуч від нього перекинуті наплавні дерев’яні мости. В цитаделі стоять будинки козаків, там же арсенал, чудові гармати, монастир із дзвіницею, схожою на башту».

Московські походи

1674 року відбулося кілька московських, так званих Чигиринських, походів проти Петра Дорошенка та його союзників. Навесні саме лиш місто Чигирин із гетьманською резиденцією та кілька навколишніх сіл залишились під владою гетьмана. Через кілька місяців замок взяв у облогу московський воєвода Ромодановський  разом із гетьманом Лівобережної України Іваном Самойловичем.

Після того, як на допомогу Дорошенкові прийшов турецький візир Кара-Мустафа з військом, московити відступили на лівий берег Дніпра. Правобережна Україна повернулася під владу Дорошенка. Але восени сюди прибуло військо Речі Посполитої.

Невдовзі Чигирин був знову взятий в облогу росіянами. Після бою  Дорошенко склав із себе обов'язки гетьмана. З цього моменту місто втратило статус столиці, а в замку розташувався московський гарнізон.

Фортецю постійно модернізували згідно з вимогами тогочасної фортифікаційної практики. 1677 року фортифікаційну споруду в Чигирині відбудували на зразок найновіших оборонних комплексів Європи за проектом військового інженера Патріка Гордона.

Вигляд фортеці

До нашого часу збереглося чотири зображення Чигиринського замку. Два з них – це топографічні плани, зроблені відомим шотландським інженером Патріком Гордоном, який служив російському цареві. Третє зображення – малюнок із літопису Самійла Величка «Штурм Чигирина 1678 року». Завдяки цьому відомо, що обрисами замок нагадував трикутник, «вписаний» у форму гори, на якій стояв. Мур фортеці складався з ламаного багатокутного форту валу на шпилі, на схилах розміщувалися бастіони та равеліни. Огорожа була частково кам'яною, частково дерев'яно-земляною

Посеред подвір'я стояла дерев'яна Миколаївська церква, будинки коменданта, кордегардії (приміщення для варти, яка охороняє ворота), комори. Було також кілька дерев'яних башт без даху, з'єднаних із бастіонами, які виконували роль споруд для обстрілу підходів до фортеці. На верхніх помостах бастей було встановлено гармати.

Очікуючи нападу турків, Гордон спроектував «Нове верхнє місто» – бастіонне укріплення голландської системи, яке збудували всього за чотири місяці.

Турецька облога

1678 року турки запланували взяти Чигирин, Черкаси і дійти до Києва. Московський староста мав секретне царське розпорядження: знищити укріплення, якщо обороняти його буде занадто складно. Захищати Чигирин у росіян не було ні бажання, ні можливостей. Тож після тривалої облоги фортеці з боку турків гарнізон із замку вивели, а пороховий погріб та гармати підірвали.

Чигиринська фортеця була зруйнована, а місто спустошене. Своє політичне та стратегічне значення Чигирин втратив назавжди.

Кар'єр

Найбільших руйнувань територія колишнього Чигиринського замку зазнала через підприємців, які в 19 столітті  організували на Замковій горі виробництво млинових жорен. Виготовляли їх із  місцевого пісковику, який тут же і видобували. Кар'єр спричинив зниження гори на декілька метрів, через це зникла вся західна частина території замку.

Бастіон Дорошенка

Бастіон Дорошенка, або тюрма Дорошенка – фортифікаційна споруда, зведена у 17 столітті за розпорядженням гетьмана, була однією з основних оборонних укріплень Чигиринської фортеці. 1989 року археологи провели в Чигирині розкопки, в результаті яких виявили залишки бастіону. Нині ця пам'ятка відтворена у первісному вигляді. Крізь бійниці бастіону Дорошенка можна побачити практично все місто.

2017 року в Чигирині виявили поховання 17 сторіччя, яке складалося з двох сотень черепів. Фахівці припускають, що це були голови захисників бастіону Дорошенка.

Відновлення резиденції Хмельницького

На місці колишнього гетьманського двору в Чигирині нині створюють історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького». Вже відновлено в’їзну вежу, будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю, курінь козацької варти та інші споруди.

Як доїхати

Доїхати на авто або дійти пішки до Чигиринської фортеці можна від автовокзалу Чигирина, прямуючи вулицею Богдана Хмельницького. Перетнувши міст через річку Тясмин, треба  повернути праворуч на вулицю Грушевського, від якої дорога веде на Замкову гору. Відстань від автовокзалу – трохи більше кілометра.