Червоногородський замок, Нирків

Посеред чудової природи на півдні Тернопільщини, на березі Дністровського каньйону, складно не помітити півтори башти чималих розмірів, що нагадують про давнє минуле. Саме тут, зовсім близько від Джуринського водоспаду, стояв колись Червоногородський замок, один із найзагадковіших і найромантичніших серед замків Тернопільщини. Колишня оборонна твердиня охороняла місто, якого вже немає. Навіть не віриться, що тут був розташований центр князівства, мурований замок, елегантний палац… Багато пережило за свою історію і місто Червоногород, якого нині не існує, і Червоногородський замок. І сьогодні лише руїни веж та костелу нагадують про все, що тут було, але майже безслідно зникло.   

Історія

1. Місто Червоногород одержало назву від кольору ґрунту – червоного пісковика. У польських словниках фігурує назва Castrum rubrum, тобто  «Червоний замок» у перекладі з латини.  Пишуть, що місто з такою назвою згадується  в хроніках 9 століття як резиденція руських князів.
2. Власником Червоногороду пізніше стали литовсько-руські князі Коріятовичі. Вони  фундували будівництво дерев'яного замку, який знищили татари в першій половині 16 століття.
3. Михайло Грушевський стверджував, що місцеві воєводи Червоногорода самостійно здійснювали тут судову та адміністративну владу.
4. Після приєднання Поділля до Польщі місто перебувало у королівській власності. Хоча зусібіч його захищали гори і річка, на поселення часто чинили напади татари, а пізніше козаки, опричники та угорці. Згодом замком заволоділи турки, після цього місто на певний час спорожніло.
5. На початку 17 століття Червоногород опинився у руках львівського каштеляна Миколи Даниловича. Тоді ж звели мурований чотирикутний замок із вежами на кутах. Фортеця була оточена оборонним муром із в'їзною брамою.
6. Приблизно через двісті років австрійський уряд продав Червоногород і довколишні землі Каролю Понінському. Більшість фактів та історичних свідчень про замок і палац належать саме до періоду, коли ними володіли Понінські (19 століття).  
7. Коли Калікст Понінський помер, його улюблений палац перейшов у власність Любомирських. Населення Червоногорода було переважно польським за національністю, тут (на той час це вже було село) розташовувався центр римо-католицької парафії, працювала дворічна школа для шляхтянок.  
8. Червоногородський палац та всі довколишні споруди сильно постраждали у двадцятому столітті в ході обох світових воєн. Наприкінці Другої Світової війни палац став місцем дислокації стрільців польської самооборони, яких часто атакували українські партизани.  
9. Після закінчення війни поляків було вивезено, а місто спорожніло. Тут не прижилися українські родини з Лемківщини. Ці дивовижні місця й дотепер стоять пусткою.

Цікавий факт

Туристи, які бувають тут досить часто, асоціативно пов’язують Червоногородський замок із казковими «Двома вежами» з саги Толкієна «Володар персня».

Червоногородський замок і Понінські

Кароль Понінський розібрав дві башти і три крила старого замку Даниловичів, які на той час збереглися, відновив дві старі вежі і облаштував палац у стилі класицизму. Фахівці припускають, що залишки з місцевого червоного каменю могли стати частиною новобудови.

Син Кароля, Калікст Понінський, вирішив іще раз по-своєму перебудувати палац. Оскільки вежі видавалися йому занадто низькими, він звелів розібрати їх і спорудити вищі, змінити стиль на неоготичний, а також зробити великі вікна та гребені нагорі споруди. Нижні крила палацу також було піднято на один поверх.

Автором усіх перебудов, зроблених тут за часів Понінських, був Фредерик Бауман.

З ініціативи Калікста довкола нової ошатної будівлі облаштували терасу з відкритою передньою частиною. Це була своєрідна літня вітальня. Під колонами уздовж стіни розмістили чималий балкон із балюстрадою.

Внутрішнє оздоблення палацу

Очевидці називали внутрішнє облаштування палацу скромним, зате елегантним. Наприклад, збереглося одне фото, де видно підлогу, покриту паркетом. Стеля з дерев’яною люстрою прикрашена ліпниною. У серванті – старовинні порцелянові вироби, а в кімнатах стояли нюрнберзькі меблі.

Парк

Будівлю палацу в Червоногороді оточував парк, який займав приблизно вісім гектарів. Тут на пагорбах було висаджено дуби, липи, акації. Нижче був розбитий італійський сад, до якого вели кам'яні сходи. Із західного боку палацу створили круглий газон, який розділяла доріжка з квітами. Зі східного – за квітником проходив оборонний мур старого замку. В центрі композиції був фонтан, а неподалік ще й теплиця для екзотичних рослин.

Варто знати

• Головною окрасою розкішного палацу були замкові вежі, увінчані зубчастими коронами. Замок із баштами – це поширений сюжет у будівництві кінця 18 століття.  На той час античні портики з незмінними колонами, трикутними фронтонами багатьом набридли, тож архітектори створили нову, так звану «романтичну» течію в межах класицизму: своєрідна спрощена готика, спрощений ренесанс тощо.
• Такими самими бічними вежами, як у Червоногородському замку, були прикрашені палаци в садибах декотрих польських та російських магнатів.
• Червоногородський замок не охороняється, не перебуває на обліку як архітектурна чи історична пам'ятка. На території колишньої фортеці не проводили ні консерваційних, ані  реставраційних робіт.

Як доїхати

Доїхати до Червоногородського палацу можна громадським транспортом або на авто.

Автобусом

Автобусом прямувати до міста Заліщиків. Цей райцентр має пряме автобусне сполучення з Тернополем, Чернівцями, Кам’янцем-Подільським, Львовом, Івано-Франківськом.

До села Нирків, поряд із яким розташовані руїни Червоногородського замку, із Заліщиків можна дістатися автобусом.  

Поїздом

Із Тернополя курсує електричка в Заліщики. Також до Заліщиків є поїзди з Києва, Рахова, Тернополя.

Із Заліщиків до Ниркова їхати автобусом або на таксі (відстань – 27 кілометрів).

На авто

На авто з Тернополя рухатися автошляхом М19 у бік Чернівців. У селі Ворволинці повернути праворуч на Р24. В точці з GPS-координатами 48.788056 N, 25.642117 O повернути ще раз праворуч і дорогою місцевого значення проїхати ще 6 кілометрів.

Руїни Червоногородського замку розташовані в урочищі Червоному поблизу Ниркова. Їх  видно здалеку: замок стояв на високому пагорбі посеред глибокої котловини річки Джурин, яка тут утворює майже замкнуту петлю.