13 туристичних місць в Україні, куди дуже важко потрапити

Нас із дитинства завжди найбільше манить туди, куди «не можна»: чомусь саме заборонене, важкодоступне викликає більший інтерес і заряджає ідеєю досягнути «неможливого». В Україні, як знають усі досвідчені й не дуже мандрівники, – купа цікавезних місцин, які запросто можуть позмагатися у рейтингу краси й унікальності із популярними закордонними туристичними місцями. Проте, крім загальновідомих і доступних красот, в Україні є й «приховані», такі, що не відомі загалу, дорогу до яких можуть вказати тільки місцеві жителі, або навіть важкодоступні чи й напівсекретні. IGotoWorld зібрав більше десятка найбільш цікавих туристичних місць, куди досить нелегко потрапити. Поки що.

Острів Зміїний 

Безумовно, острів Зміїний – це один із найбільш загадкових куточків України, куди дійсно складно потрапити. Всі про нього чули, читали, але навряд чи знають когось, хто б там побував. Це і не дивно, адже острів залишається, без перебільшення, найбільш важкодоступним місцем нашої України. На Зміїному постійно живе близько 30 осіб. У зимовий період на острові залишається всього кілька жителів, в основному прикордонників.

Найцікавішим об’єктом острову є маяк. Він єдиний в Україні знаходиться у відкритому морі. Вік його теж чималий – приблизно 170 років. З того часу і по сьогодні він постійно функціонує. Обов’язково попросіться в місцевого працівника маяка піднятися нагору, і ви одночасно опинитеся на найвищій точці острова – заледве 50 метрів над рівнем моря!

Джерело фото: discoverukraine.com.ua

Як дістатися? На острів Зміїний є два шляхи – повітрям і морем: туди регулярно відправляється прикордонний вертоліт (на який, однак, потрапити досить проблематично), і раз на тиждень із причалу селища Вилкового відправляється пароплав. Судно «Косатка» виконує вкрай важливу для острова функцію – воно привозить на нього провізію, необхідні речі, пошту. По суті, це єдина сполучна ланка острова з материком. Не забудьте, що при знаходженні в прикордонній зоні необхідно мати при собі паспорт або ж документ, що засвідчує особу. Детальніше про острів і те, як дістатись і що потрібно, читайте у матеріалі Lychuj.

Дніпровська ГЕС, Запоріжжя

Це – найстарша з усіх збудованих на Дніпрі гідроелектростанцій. Її почали зводити у 1927 році. Будівництво розтяглося на п’ять років. ГЕС утворює Дніпровське водосховище, у 1930-х роках її називали Дніпрельстан – скорочено від Дніпровська електростанція. Саме Дніпровська ГЕС «перекрила» знайомі нам з літератури й шкільних підручників дніпровські пороги: Дніпро перегородили величезною підковоподібною дамбою, довжиною 766 метрів, у результаті річка піднялася на більше, ніж 37 метрів і «сховала» під водою пороги. У другій половині 1930-х років Дніпровська ГЕС виробляла більше електроенергії, ніж усі дореволюційні електростанції у Російській імперії. Друга світова війна майже повністю зруйнувала греблю, і ГЕС змогли відновити тільки у 1950 році. Зараз Дніпровська ГЕС є п’ятим ступенем каскаду електростанцій на Дніпрі. По греблі проходить автомагістраль, яка з’єднує лівий і правий береги Дніпра та, відповідно, два райони Запоріжжя. Шлюзування суден відбувається через Дніпровський трикамерний і Запорізький однокамерний судноплавні шлюзи. На території електростанції є музей історії Дніпровської ГЕС. Це – досить популярний туристичний об’єкт: не щодня побачиш, як працює така велетенська водна машина!

Автор фото: TanyaS IGotoWorld Photo Group.

Як дістатися? ДніпроГЕС – один із найпопулярніших туристичних об’єктів для тих, хто приїжджає в Запоріжжя. Однак зараз, через події на Сході України, вхід на стратегічні об’єкти, у тому числі й на ДніпроГЕС, заборонено. Тому у найближчий час звичайному туристу туди потрапити практично неможливо. Раніше під час екскурсії можна було побачити не тільки експозиції музею, але й машинний зал з діючими турбінами. Зараз такої можливості, на жаль, немає.

Хлібзавод «Кулиничі», Крушинка

Хто ніколи не бачив, як готують і випікають хліб, буде здивований, наскільки цей процес вимагає терпіння й любові до своєї праці. Хлібзавод «Кулиничі» – один із найпопулярніших закладів такого типу, куди туристи ходять цілими юрбами. Під час екскурсії ви зможете побачити процес виробництва хлібобулочних виробів: від замішування тіста до пакування. Відвідування заводу цікаве як для дорослих, так і для дітей. Для молодших туристів особливим стане ще й захоплююче відвідування казкової кімнати, де покажуть цікавий фільм про історію хлібопечення, а також проведуть конкурси з нагородженням найуважніших і активних. А далі – справжнє перетворення та участь у процесі випічки хліба: діти зможуть побувати в ролі маленьких пекарів, після чого їх чекає приємне чаювання з виробами власного приготування. Завод розташований недалеко від Києва, однак… потрапити туди на екскурсію дуже й дуже важко. Не повірите, але причина у тому, що розклад відвідування хлібзаводу туристичними групами розписаний на півроку вперед і навіть більше!

Джерело фото: sq.com.ua.

Як дістатися? Хлібзавод «Кулиничі» розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, село Крушинка, вулиця Київська, 5.

Замок Річарда Левове Серце, Київ

А чи знаєте ви, що в Києві є хороший конкурент Будинку з химерами і будинку № 13 на Андріївському узвозі? Принаймні, він точно не поступається їм у загадковості й містичності своєї історії. Замок Річарда Левове Серце розташований на Андріївському узвозі, 15 і своїми легендами й таємницями приваблює багатьох мандрівників та любителів старих дивних розповідей-казок. Замок носить ім’я англійського короля, проте, без сумніву, Річард у Києві ніколи не бував. Про будівлю та її назву існує безліч легенд, проте є і правдива версія. Відомий київський письменник Віктор Некрасов під час однієї зі своїх прогулянок Андріївським у 1966 році випадково чи не дуже познайомився із Річардом Юревичем – чудовим оповідачем цікавезних історій, штукатуром, який із далекого 1922 року проживав саме у цьому будинку, що вважався «дивним» і «нечистим»: різні жильці у різний час стверджували, що чують у приміщеннях дивні голоси й завивання, які не дають їм можливості нормально спати. Річарда письменник жартома називав Левовим Серцем, і в одному зі своїх нарисів Некрасов назвав будинок Замком Річарда.

Легенди легендами, але уже більше чверті століття будівля пустує, вона майже постійно закрита на ремонт. Змінювалися власники, були наміри зробити там готель, з’явився інвестор, який вклав у цю справу немало грошей, проте… Замок Річарда й донині стоїть за будівельною огорожею.

Автор фото: Yuriy Perebaev.

Як дістатися? Любителям містики та історій, тісно переплетених із дивними легендами, можна спробувати потрапити на територію Замку Річарда Левове Серце: він розташований на Андріївському узвозі, 15. Проте зауважте: будівля обгороджена.

Будівля Верховної Ради

Хочете у гості до депутатів? Можна організувати візит. Щоправда, ця справа – не така легка, як може здатися на перший погляд. Пленарне засідання Верховної Ради відкрите для журналістів, а звичайним громадянам потрібно оформляти відповідні документи для екскурсії. Існує навіть документ, яким регулюється екскурсійне відвідування громадянами вищого законодавчого органу України – Положення про порядок організації та проведення екскурсій у Сесійному будинку. Якщо вам вдасться потрапити сюди, ви зможете побачити процес прийняття законів, поспостерігати за роботою депутатів та навіть пройти у кулуари Верховної Ради. Щоправда, для цього вам доведеться вирішити багато «паперових» справ: списки, листи-клопотання про дозвіл на відвідування, замовлення екскурсії та інше.

Автор фото: Yuriy Perebaev.

Як дістатися? Адресу ви, напевно, пам’ятаєте: Київ, вулиця Грушевського, 5. Однак будьте певні: вас не пустять у будівлю без попереднього запису та видачі тимчасової перепустки. Також врахуйте: навіть якщо ви будете у списках групи для організованої екскурсії, але не матимете із собою документів (паспорта), роботу депутатів цього разу побачити не вдасться. Подати заявку можна тут.

Будинок з химерами, Київ

Це, безсумнівно, одна із найвідоміших будівель столиці. І, варто зазначити, одна із найбільш закритих. Цегляна споруда з прикрасами міфологічних та мисливських сюжетів, тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти з часу свого створення завжди притягували погляди перехожих. На Банковій, 10 зараз розташований Будинок прийомів Президента України. Зустрічі глав держав проходять у розкішному кабінеті творця «химерної» будівлі – знаменитого архітектора Владислава Городецького. Він збудував її як прибутковий будинок і помешкання для своєї сім’ї: майстер жив і працював на Банковій.  

Будинок з химерами змінив кількох власників, а у 1917 році будівлю націоналізували. Тут був штаб військово-трудової дружини, потім – Ветеринарне управління Київського військового округу, у 1940-х роках його передали як житло працівникам театру ім. Франка, що поверталися з евакуації, але того ж року віддали у володіння ЦК КПУ, який облаштував там поліклініку.

Автор фото: Yuriy Perebaev.

Уже за часів незалежності України у Будинку химер розміщувалося Міністерство охорони здоров’я. Через деякий час будівлі надали статус музейно-культурного центру. Зараз це – Будинок прийомів Президента України. Раніше сюди простим громадянам потрапити було просто нереально, зараз така можливість є: організовуються спеціальні екскурсії, під час яких відвідувачам показують два поверхи Будинку прийомів. Екскурсія надзвичайно цікава та… безкоштовна. Але є одне але: в дійсності сюди потрапити дуже-дуже важко, бо черга на запис для участі в екскурсії складена на півроку! Якщо ви записались, до прикладу, в грудні, то побачити Будинок химер зможете хіба що у березні-квітні у кращому випадку. Як потрапити на екскурсію, читайте тут.

Як дістатися? Київ, вулиця Банкова, 10. Станція метро «Хрещатик».

Маріїнський палац, Київ

Перлина історичного Києва, надзвичайної краси Маріїнський палац притягував би купи туристів. Якби його відвідування було дозволене. Палац побудували у 1750–1755 роках за зразком проекту Растреллі Вартоломея, що був створений спеціально для фаворита імператриці Єлизавети Олексія Розумовського. Є свідчення, що Єлизавета сама обрала місце для палацу під час візиту до Києва у 1744 році.

Фасад палацу виходить на Маріїнський парк, який був закладений у 1874 році. З іншого боку – Царський сад, закладений 1748 року на основі старого виноградного саду Петра І. До революції палац був резиденцією царської родини. Тут свого часу зупинялася імператриця Катерина ІІ під час своєї подорожі Україною. У період Першої світової війни тут перебувала мати імператора Миколи ІІ – Марія Федорівна. Під час Другої світової у Маріїнський палац влучила бомба, що зруйнувала центральну його частину. Проте вже у 1949 році палац відбудували. Відтоді він став місцем урочистих прийомів. Назва «Маріїнський» закріпилася за ним тільки у 1950-х роках, за аналогією з парком, названим на честь дружини Олександра ІІ Марії. За часів незалежної України тут почали проводити державні урочисті події – нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.

Джерело фото: discoverukraine.com.ua.

Побачити Маріїнський палац зсередини наразі майже неможливо: у 2007 році розпочалася його реконструкція. Роботи планували завершити у 2011 році, але процес затягнувся: об’єкт готовий лише наполовину. Реконструкцію планують повністю завершити у 2019 році.

Як дістатися? Київ, вулиця Михайла Грушевського, 5A. Станція метро «Арсенальна».

Червоноградський замок, Нирків

На Тернопільщині є надзвичайної краси місцина, сповнена таємничості, оповита загадковими легендами та переказами. Це – Червоноградський замок у селі Нирків. Старовинна будівля розташована неподалік Джуринського водоспаду – ще одного дива, найбільшого рівнинного водоспаду України. Живописна природа у поєднанні із загадковістю замку просто заворожують. Історія цієї місцевості сягає ще далекого 9 століття. Історія розвитку міста пов'язана з відомим родом Коріятовичів і Бучацьких-Язловецьких. Особливої привабливості ця місцевість набула на початку 17 століття, коли на кошти родини Лісецьких тут був збудований домініканський костел Вознесіння Діви Марії. Завдяки давньому магнатському роду Даниловичів на червоних землях Тернопільщини виник прекрасний Червоноградський замок, який ще має назву Червоногородський замок. На жаль, фортеця зазнала значних руйнувань від турецьких навал, проте вже у 1820–1840 роках була відновлена знатними представниками роду Понінських. Саме тоді на пагорбі Червонограда виріс палац у стилі неоготики. Основною окрасою розкішного палацу стали замкові вежі, увінчані зубчастими коронами.

Джерело фото: odb.te.ua.

Дуже шкода, але зараз Червоноградський замок перебуває у занедбаному, аварійному стані. З кожним роком його, у буквальному сенсі, стає менше: стіни просто валяться. Якщо ситуацію не виправити, замок просто розсиплеться. Допомогти врятувати безцінну пам’ятку виявили бажання польські інвестори. Попередньо на відновлення замку і костелу потрібно близько 10 мільйонів доларів.

Як дістатися? Тернопільська область, Заліщицький район, село Нирків. До села можна доїхати місцевим громадським транспортом із Заліщиків, але до самого замку і водоспаду доведеться йти пішки (приблизно 4–5 кілометрів).

Острів Інь-Янь

Не повірите, але у Тернопільській області є справжній острів! Це – одне з дивовижних місць на території Дністровського каньйону. Острів Інь-Янь – справжнє диво природи, названий так через свою вражаючу подібність до китайського символу.  Місцеві кажуть, що тут дуже сильна енергетика, а туристи не упускають можливості сфотографувати Інь-Янь, адже краєвиди вражають.  Острів створила сама Матінка Природа і, до речі, не так давно – у 1969 році, після повені. Територія входить до Національного природного парку «Дністровський каньйон».

Джерело фото: tsn.ua.

Як дістатися? Острів буде чудовою знахідкою для любителів водних сплавів. На Дністрі їх часто організовують. Острів можна побачити із села Одаїв Івано-Франківської області, а також під час сплавів із сіл Устечко, Нижнів Тернопільської області.

Садиба Даховських, Леськове

Леськовський палац – унікальна, але, на жаль, невизнана пам'ятка архітектури 19 століття в Черкаській області. Це – просто вражаюча неоготична будівля, середньовічний замок з червоної цегли. Творцями цього палацу є 4 покоління польських поміщиків Даховських, які володіли Леськовим і навколишніми селами з 1770-х років до 1917 року. Садиба займає 85 гектарів землі. До її комплексу входить замок Даховських, листяний парк на лівому березі річки Конелка і хвойний ліс, гребля, завдяки якій створений ставок, водосховище і сад. У радянські часи палацову будівлю було віддано санаторію, а далі вона перейшла до військового відомства. В результаті таких змін була побудована триповерхова адміністративна споруда, а в колишній стайні добудували другий поверх. У залах замку розташовувалися склади, а по всій території зникли чудові алеї і доріжки з квітами. Інтер'єри у свій час були багато прикрашені живописними полотнами і скульптурами. Садиба Даховських у селі Леськове вражає суворістю, але у той же час витонченістю архітектури. Поруч знаходиться озеро з «Островом любові», що розділяє парк. Місцина  просто вражає красою, однак палац розташований на території воєнної бази, і потрапити туди, особливо у теперішній ситуації в країні, досить-таки проблематично.

Автор фото: Сергій Криниця.

Як дістатися? Садиба Даховських розташована в селі Леськове, що за 5 км від райцентру Монастирище Черкаської області. Сюди дістатися можна як громадським транспортом, так і власним автомобілем. Але є складнощі із доступом на територію: щоб потрапити туди, необхідний спеціальний дозвіл.

Камінне село, Житомирська область

Це – одне із найзагадковіших місць в Україні. Камінне село – геологічний заказник, це – скупчення велетенських валунів (уламків гірських порід). Як утворилося це «село», достеменно невідомо. Є версія, що валуни 20 тисяч років тому були принесені льодовиком, але її часто заперечують. Згідно з іншим припущенням ці валуни є залишками підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від ґрунтових нашарувань. Але, як кажуть науковці, це велетенське каміння – денудаційні останці, що є поширеними у межах Українського кристалічного щита. Із Камінним селом пов’язано безліч легенд, місцеві жителі розкажуть вам багато різних історій про це місце. Одна з них буде про битву Бога із темними силами, за якою камені – це сліди Всевишнього. Тут є навіть особливий камінь, «слід Бога», який, за повір’ям, дає усім, хто прийшов до нього, здоров’я та здійснення мрій.

Розташоване Камінне село посеред лісу і на досить великій території, знайти його не так просто: потрібно брати провідника. 

Джерело фото: ukrainaincognita.com.

Як дістатися? Камінне село знаходиться посеред лісу, на території Замисловицького лісництва. Площа села досить велика – 15 гектарів. Для відвідин місцини краще брати за провідника когось із місцевих жителів.

Озеро-примара, Хмельниччина

Його немає на карті, у нього немає назви, але воно таки існує! Унікальне озеро у селі Веселець Хмельницької області, у прямому сенсі, то з’являється, то зникає. Старожили згадують, що тут колись навіть висівали зернові.  Зараз періодично луки перетворюються на чималу водойму, в якій невідомо звідки з’являється риба, гніздяться рідкісні птахи. Місцеві жителі називають його просто «озеро під лісом» і просять не називати його привидом, бо водойма таки існує. За останні десятиліття озеро вже тричі зникало. Раніше, як розповідають місцеві, це траплялося значно частіше.

Джерело фото: myplanet.com.ua.

Природознавці стверджують, що озеро виникає в долині стародавніх річок, лежить між горбами і не має витоку до жодної водойми. Це пов’язано з будовою земної поверхні в цій місцевості. Коли проводилася меліорація, то був порушений гідрологічний режим прилеглих територій. Зникнення і поява озера може бути пов’язана із сонячною активністю. А поки науковці ще не визначилися – спішіть його побачити!

Як дістатися? Хмельницька область, Городоцький район, село Веселець.

Мавринський майдан, Дніпропетровщина

Неподалік міста Павлоград, посеред степу, знаходиться загадкове скупчення низин та пагорбів, що мають назву Мавринський майдан. Дослідники стверджують, що цьому утворенню вже понад п’ять тисяч років, проте дотепер ніхто не може пояснити ані походження, ані призначення дивної конфігурації. Ті, хто тут побував, кажуть, що це місце має особливу цілющу енергетику. Цікавий Мавринський майдан своєю формою – геометрично правильний зрізаний конус з отворами на трьох його верхівках, які спрямовані чітко на схід, захід та південь. Існує гіпотеза, що запорізькі козаки використовували майдан як оборонну споруду. Дехто висловлює думку, що з’явилися насипи внаслідок розкопок археологами звичайних курганів, і в результаті виникли незвичайні пагорби. Популярною залишається версія про майдан як календарно-обсерваторний комплекс.

Автор фото: Дмитро Следюк, pilot@aerophoto.com.ua.

Говорять навіть про містичне походження земляної конфігурації, мовляв, тут зупинялися інопланетні істоти, які й дотепер сюди прилітають, аби встановити контакт із землянами. Побачити це місце «в усій красі» – не так і просто, бо для цього потрібно піднятися на висоту пташиного польоту. Замовляєте вертоліт? Якщо ні, то погуляти біля старовинних і таємничих насипів посеред степу – теж цікаво.

Як дістатися? Дніпропетровська область, село Межиріч (звідси доведеться йти пішки до самого майдану).

Насправді таких пам'яток в Україні, куди важко потрапити, значно більше. Зможете доповнити список?