Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"

Маршрут по Хрещатику: Відроджена магістраль

14985

Діловий і управлінський центр Києва. Найширша дорога столиці. Місце, де адміністративні будівлі на одному боці відтіняються каштановим бульваром на іншому. Вулиця трьох площ. Переповнена дорогими бутиками, ресторанами і готелями. Вона вмирала і відроджувалася. Пафосна і душевна. Молода, але відома всьому світу. IGotoWorld.com презентує маршрут по Хрещатику в Києві. У цій статті ви дізнаєтеся історію головної вулиці столиці, її пам’яток, а також про місця, де можна зупинитися на Хрещатику.

Джерело фото: live-love-kyiv.com.

Історія створення Хрещатика

Пізня дитина Матері міст руських

Довгі століття, поки на Подолі і у Верхньому Місті вже вирувало громадське життя, тутешні місця радували киян шелестом лісової хащі, струмками та ярами, зручними для розвішування мисливських сітей (звідси найдавніше найменування – Перевісище).

Від імені одного зі струмків, Хрещатицького, більшість вчених і виводить назву нинішньої центральної магістралі Києва. Струмочок, що зародився десь у плутанині ярів, стікав потім вниз, до Дніпра. Саме тут князь Володимир хрестив своїх синів (у районі сучасного пам’ятника Магдебурзькому праву).

Є й інша версія походження назви вулиці – від Хрещатого яру – від великої кількості ярів, що «перехрещували» долину.

Лише на початку 11 століття при Ярославі Мудрому цих диких місць торкнулися перші промінчики цивілізації. Тут, за однією з версій, були зведені Лядські ворота, частина оновленої київської оборонної системи.

Удачі Місту це не принесло. Саме через Лядські ворота увірвалися в Київ тумени Бату-хана.

Від Перевісища до Театральної

У 16 столітті Перевісище стає Євсейковою долиною.

Ще через століття – Пісками, завдяки білому, як перший сніг, піску, який викинули нагору після будівництва дороги на Поділ. Тоді ж починається боротьба з рештою ярів, і в тутешніх місцях з’являються перші мешканці. Бідняки, які не можуть дозволити собі житло в пристойних районах Міста.

За весь час існування Хрещатика як вулиці тут не з’явилося жодної церкви. Не до духовних справ – тут панували Меркурій і Музи.

Джерело фото: live-love-kyiv.com.

Але справжнім народженням Хрещатика прийнято вважати початок 19 століття. Орієнтовно до 1797-го з’являються капітальні дерев’яні будови, а в 1803–1807 роках зведено муніципальну будівлю – перший київський міський театр. Проживе він всього півстоліття, але горде звання піонера збереже навічно. На честь цього храму муз майбутній Хрещатик стає Театральною.

Ба! Знайоме ім’я!

І понеслося! Вже до середини сторіччя вулиця досягла довжини 1,2 км. А до 1869-го отримала всім знайому назву – Хрещатик. На початку радянської епохи, з 1923 по 1937 роки, вона, правда, зникає з карти Києва. Влада вирішила, що центральна вулиця носитиме ім’я Воровського.

Джерело фото: live-love-kyiv.com.

На початку 20 століття вулиця була широко відома серед любителів продажного кохання. Доходило до смішного. Григорій Григор’єв: «Є на Хрещатику неписаний, але твердий закон: на тому боці, де парні номери, від рогу Прорізної до Думської площі, порядна жінка може йти лише з чоловіком; якщо ж походжає одна – отже, повія...»

Під час Другої світової війни магістраль була практично повністю знищена, і старовинних будівель збереглося мало. Зате ніщо не завадить нам підключити уяву і розгледіти за сучасною забудовою будинки 19 століття, добре знайомі нашим прабабусям.

Маршрут по Хрещатику

Між двома площами

Почнемо знайомство з Європейської (а взагалі у неї багато імен) площі. Звідки й починав зароджуватися Хрещатик.

Першим номером тут обзавівся готель «Дніпро» (чотири зірки, ціни від 500 грн). Нинішня будівля з’явилася на світ у 1964 році на місці Будинку оборони. У свою чергу, побудованого наприкінці 19 століття для хормейстера Дмитра Агреньова-Слов’янського, який бажав бачити тут величезний концертний зал. Не зрослося з фінансуванням, і артистові довелося задовольнитися звичайним прибутковим будинком.

Джерело фото: dniprohotel.ua.

Український дім (№ 2). Спершу на цьому місці звели той самий міський театр. Через 50 років його місце зайняв готель «Європейський». Будівля, в якій нині знаходиться Український дім, будувалася в 1978–1982 роках для Київської філії Центрального музею В. І. Леніна. До цього музей вождя світового пролетаріату тулився в Будинку вчителя на Володимирській, і лише в 1982-му переїхав у спеціальне приміщення. Хто тоді міг здогадуватися, що всього на 9 років.

Джерело фото: icc-kiev.gov.ua.

У № 4 затишно розташувалося одне з найпотужніших інформагентств нашої країни – УНІАН. До революції тут розташовувалася майстерня знаменитого на весь світ ювеліра Йосипа Маршака.

Шостий номер відомий як будинок Іллі Закса, великого цукрозаводчика. Побудований за проектом Йосипа Зекцера, архітектора дуже тісно пов’язаного з Києвом, і відрізняється рельєфним панно – копією роботи бельгійського скульптора Меньє «Індустрія».

Серце сучасного Києва

На майдані Незалежності (колись пл. Жовтневої революції, Калініна, Думська, Хрещатинська) вас зустріне височенний монумент Незалежності і готель «Україна» (в дівоцтві «Москва», чотири зірки, ціни від 700 грн). На його місці до 1941-го гордо височів 12-поверховий хмарочос Гінзбурга, перша висотка України. Готель не підвів свого предка. Його 16 поверхів довгий час давали привілей називатися найвищою будівлею Міста і другою в Україні (після харківського Будинку проектів).

Джерело фото: ukrfoto.net, автор: PhotoDoom.

У цих же краях витає привид будівлі міської думи, після жовтня 1917-го – обласного та міського партійних комітетів КП(б)У. Вона розміщувалася на Думській площі з 1876 по 1941-й і настільки сильно постраждала під час вибухів і пожеж Другої світової, що її вирішили не відновлювати.

Поряд знаходиться Національна музична академія України (або просто консерваторія), рідний дім майбутніх великих музикантів, диригентів і співаків. Зведена в 90-х роках XIX століття як готель «Континенталь». Неабияк перебудована наприкінці 1950-х.

Будинок № 14 займає готель «Хрещатик» (4 зірки, ціни за ніч від 2250 грн).

Номер 18/2 прихистив горезвісний Будинок профспілок, що сильно постраждав під час пожежі в лютому 2014 року. Він будувався в 1975–1980 роках і прославився електронним баштовим годинником (київський «біг-бен») на висоті 57 метрів. Раніше на цьому місці знаходилося Київське дворянське зібрання.

22-й будинок належить Головпоштамту. Сучасна будівля з’явилася на початку 1950-х під час відбудови Хрещатика і стала одним із символів оновленого центру. До війни тут знаходився будинок, побудований для аптекаря Йоганна Ейсмана наприкінці 1840-х.

Джерело фото: restplace.com.ua.

2 серпня 1989 року в поштамту обрушився портик перед входом, забравши життя 11 людей.

Управлінська лінійка

Поштамтом починається ціла низка адміністративних будівель, що плавним вигином йдуть у бік Бессарабки. Це Міністерства (№ 24, 30), Державний комітет телебачення і радіомовлення (№ 26), НСЖУ (№ 27-а).

І, звичайно ж, зал засідань Київської міської ради (№ 36). Будувався в 1952–1957 роках саме для депутатів міськради. Черговий приклад спадкоємності владних структур. Незважаючи на жодні зміни суспільного ладу. До революції приблизно на цьому місці розташовувався один із перших сінематографів Києва – кінотеатр австрійця Антона Шанцера.

Поряд гордо вознісся до неба ЦУМ – Центральний київський універмаг, наймодніша торгова точка радянських часів. Причому спочатку влада передбачала віддати будівлю для потреб державних видавництв УРСР і назвати новинку Будинком книги. Потім концепція змінилася на торговельну, і в 1939-му універмаг прийняв перших відвідувачів. У 2010-му ЦУМ перейшов у приватні руки, а за два роки почалася масштабна реконструкція, яка триває досі.

Джерело фото: moygrad.kiev.ua.

В 40-му номері за часів Союзу знаходився Центральний гастроном, який так само, як його сусід ЦУМ, виконував обов’язки найбільш «крутого» магазину Міста (тільки продуктового). До революції тут розташовувалися «номери» (мебльовані кімнати для недорогої оренди) Жана-Батіста Кані (його постояльцями були М. Врубель, П. Саксаганський, П. Скоропадський).

Фінальний пасаж, Бессарабка

На протилежному боці, безумовно, заслуговує уваги Пасаж (№ 15), утворений з двох паралельних шестиповерхових будинків, з’єднаних арками. Будівництво вулиці-будинку почалося ще в 1913-му, але спершу втрутилася Перша світова, потім революція, а в 1941-му незавершена будівля злетіла в повітря разом з більшою частиною вулиці. І лише під час післявоєнного відновлення Пасаж був нарешті завершений. Ось так, майже півстоліття будівництва – рідкість у наш час.

Джерело фото: livejournal.com, автор: nik_and_tos.

Також неодмінно варто відзначити 25-й номер, Будинок із зіркою, відомий крім свого неординарного образу, кінотеатром «Дружба». Ця сталінська висотка з’явилася на світ у 1954-му і складається з 14-поверхового корпусу, з двома крилами по 9 поверхів, і двох 11-поверхових будинків з боків.

Завершуємо нашу сьогоднішню прогулянку Бессарабським ринком на однойменній площі. До 19 століття місце, де нині стоїть найдорожчий базар Києва, вважалося одним з найбільш криміногенних районів Міста. Лише в 1869-му влада облаштувала тут площу, а в 1912 році звели ринок за складним проектом архітектора Генріха Гая.

Джерело фото: in-kyiv.com.ua.

Центральна магістраль Києва. Бутики, магазини, міністерства, ресторани і готелі. Тепер ви будете бачити і відчувати не тільки їх. Але й серця та душі будівель, що дали їм притулок. А також тіні будинків, що були тут до них. Будете відчувати історію. Навколо. Зовні. Всередині.

Її в собі. І себе в ній.

Що важливо. Адже у того, хто добре знає минуле, – більше шансів на приємне майбутнє. Приємного вам маршруту по Хрещатику!

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)

 

 

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати