Бажаний «шенген»: як отримати шенгенську візу самостійно

15482

З падінням «залізної завіси» можливості для наших громадян вільно переміщатися по світу зросли в рази. Європа виступила в цьому плані як раціоналізатор і зробила універсальну візу, завдяки якій можна перетинати кордони країн, що входять до шенгенської зони. Правда, на сьогодні отримання заповітного шенгенського «мультику» пов’язане з деякими нюансами, як то введення біометричних даних як основного способу ідентифікації особистості. На етапі збору та подачі документів кожному хочеться, щоб все пройшло швидко, гладко і без зайвих фінансових витрат. IGotoWorld.com вивів кілька корисних рекомендацій, як отримати шенгенську візу в Україні. Почати варто, звичайно ж, з того, куди вирушити в подорож.

Джерело фото: atn.ua.

Обираємо країну

Поїхати можна в будь-яку з країн, що входять до Шенгенського союзу, а саме:

Австрія.
Бельгія.
Угорщина.
Німеччина.
Греція.
Данія.
Ісландія.
Іспанія.
Італія.
Латвія.
Литва.
Ліхтенштейн.
Люксембург.
Мальта.
Нідерланди.
Норвегія.
Польща.
Португалія.
Словаччина.
Словенія.
Фінляндія.
Франція.
Чехія.
Швейцарія.
Швеція.
Хорватія.
Естонія.

За наявності мультивізи також можна з’їздити до Румунії, Болгарії чи Кіпру, хоча ці країни не в повному обсязі застосовують шенгенське законодавство.

Але, зрозуміло, не в усі країни швидко і просто отримати бажаний «шенген». Через великий наплив туристів труднощі з отриманням візи виникають при спробі з’їздити до Франції, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Люксембургу і Португалії, а віднедавна схожі симптоми проявляються і у випадку з Польщею (поява оголошень у дусі «зробимо візу в Польщу дешево» тому підтвердження). Найлегше отримати візу через консульства Литви, Угорщини, Греції та Іспанії. Питання лише у вартості візи.

Доломітові Альпи, Італія. Джерело фото: topcrop.ru.

Скільки коштує шенгенська віза

Головним фактором, що визначає вартість візи (якщо скористатись допомогою різного роду туристичних агентств), є країна, в яку потрібно їхати. На сьогодні ціни (у євро за візу та допомогу агентств) коливаються в таких межах:

Латвія – 60.
Швеція – 60.
Бельгія – 80.
Данія – 80.
Іспанія – 95 (без особистої подачі ціна може коливатися в межах 250–370).
Ісландія – 100.
Мальта – 100.
Швейцарія – 100–250.
Литва – 115 (мультивіза – 280–400).
Італія – 100–150.
Норвегія – 100–200.
Польща – 115–180.
Фінляндія – 120.
Естонія – 135.
Франція – 150.
Угорщина – 190–230.
Португалія – 195–270.
Чехія – 220.
Нідерланди – 230.
Греція – 230.
Німеччина – 240.

Ціни приведені орієнтовні. Зверніть увагу, жодне агентство не може вам гарантувати отримання візи.

Якщо ви самі готуєте всі папери, то за послуги туристичних агентств, певна річ, платити не потрібно буде. Консульський збір за шенгенську візу складає 35 евро.

Ще одна важлива ремарка: документи для відкриття візи краще всього подавати в консульство тієї країни, в яку ви збираєтеся, причому особисто, безпосередньо.

По-перше, ви уникнете зайвих витрат на послуги різного роду посередників.
По-друге, консульство – це гарантія, що вас не розвернуть в аеропорту назад, звинувативши в підробленні візи і поставивши на прощання штамп у паспорт із забороною в’їзду років на п’ять.

З цими думками ми підійшли до питання про те, які документи потрібні для того, щоб оформити шенгенську візу самостійно або через агентство. У будь-якому випадку пакет необхідних документів не змінюється. Агентства лише допомагають у зборі документів і заповненні анкети.

Збираємо документи для консульства

При погляді на список документів не виключено, що вами почнуть оволодівати жах і туга, але не варто завчасно впадати у відчай: у консульствах весь час працюють над оптимізацією та прискоренням подачі документів; адже співробітникам іноземних представництв теж не цікаво довго займатися однією людиною. Отже, що потрібно:

Заповнена та підписана анкета (на багатьох сайтах консульств це можна зробити онлайн, а отже – мінус один папірець, який треба нести із собою).
Закордонний паспорт (дійсний ще протягом не менше 90 днів з моменту орієнтовної дати останнього виїзду із шенгенської зони) з як мінімум двома чистими сторінками, виданий у період останніх 10 років.
Ксерокопії старого закордонного паспорта (а саме – сторінок зі старими «шенгенами»).
Внутрішній паспорт (фото- або ксерокопія з даними власника, з відміткою про видачу закордонного паспорта, реєстрацію та сімейний стан).
Фотографії. Всупереч поширеному «чим більше всіляких, тим краще» від вас будуть потрібні всього дві фотокартки формату 3,5х4,5 см, зроблені на світлому (не білому) фоні і не більше півроку тому.
Підтверджена бронь у готелі або запрошення (як варіант – спонсорство особи, яка запрошує). Якщо внаслідок якихось причин надати таку інформацію не видається можливим, потрібно зробити письмовий опис свого вояжу.

Забронювати номер у готелі чи хостелі європейських країн можна тут.

Підтвердження запланованого маршруту (квитки або їх бронь).
Довідка про доходи (заробітну плату). Якщо ж ви сам собі роботодавець і ніде не працюєте, то є вихід: написати у довільній формі, що гроші є, а роботи (офіційної) – немає. Але, крім цього, все одно потрібно документальне підтвердження, що ви не збираєтеся бомжувати на чужині: виписка з кредитної карти або банківського рахунка за останні 3–6 місяців, підтвердження наявності рухомого і нерухомого майна і т. д.
Медична страховка. Вона повинна діяти на весь час поїздки і у всіх країнах шенгенської зони, не говорячи вже про те, що вона має покривати всі витрати у разі необхідності надання медичної допомоги. Зазвичай страхова сума починається від 30 000 євро.

Візовий відділ Посольства Німеччини на вул. Льва Толстого, 57, бізнес-центр «101 Tower», 22 поверх. Джерело фото: merstan.com.ua.

Є нюанс: з кінця червня 2015 року набрали чинності нові вимоги надавати біометричні дані під час отримання «шенгену» незалежно від терміну дії візи. У будь-якому фотоательє вже знають про таке поняття, як «біометричні фотографії», які роблять згідно з вищеописаними вимогами.

До посольства або консульства необхідно з’явитися особисто ще й для того, щоб залишити свої відбитки пальців. Ці дані заносяться в базу Візової інтернаціональної системи відповідно до євростандартів захисту персональних даних.

Після цього протягом 5 років можна отримувати візу через турагентства або подавати заяву поштою. Від надання відбитків пальців звільняються діти до 12 років, глави держав та особи, у яких фізично неможливо взяти ці відбитки. В інших випадках відмова від проведення дактилоскопії стане причиною відмови у наданні візи. Додамо, що біометричні дані слід подавати, як і інші документи, не раніше, ніж за 90 днів до запланованої поїздки.

І ще про біометричні паспорти і дані

Новомодні біометричні паспорти в цілому виглядають так само, як і звичайні. Різниця лише в обкладинці – у неї вбудовано електронний чіп, що містить персональні дані про власника: паспортні дані, цифрове зображення особи і відцифрований підпис, а також відбитки вказівних пальців. За наявності біометричного паспорта великої необхідності надавати дані окремо немає, але все залежить від посольства конкретної країни. Здача біометричних даних здійснюється при особистому відвідуванні посольства, і наступні 5 років відбитки пальців копіюються з попередньої заявки.

У цілому в кожного консульства свій список документів для отримання шенгенської візи, який може змінюватися. Усю необхідну інформацію можна отримати на сайтах консульств. Після збору і здачі документів настає наступний не менш важливий момент.

Джерело фото: luckyt.com.ua.

Співбесіда в консульстві

Для цього потрібно записатися на прийом, призначивши зручну дату співбесіди, і прийти без запізнення. Із собою не забудьте захопити всі вищезазначені документи та довідки. Якщо дотримуватися рекомендацій консульства, то проблем з отриманням шенгенської візи не має бути. Проте варто бути готовим до форс-мажорних моментів. Наприклад, через шум навколо «липових» запрошень у консульстві вирішать провести «зачистку» і до певного часу призупинити видачу віз навіть тим, хто має чисту совість і помисли.

Важлива примітка: про запис на співбесіду необхідно подбати заздалегідь, якщо подача документів і подальша поїздка випадають на великі свята або високий сезон. Маючи чіткий план дій і встановлені терміни, не відкладайте співбесіду в довгий ящик. Необхідно пам’ятати і про те, що в різних посольствах і консульствах терміни виготовлення візи варіюються від 7 до 14 днів, а отже, потрібно враховувати додатковий запас часу.

Чи потрібно їхати в посольство для отримання візи

На перший погляд, питання дивне – а як же інакше отримати шенгенську візу? Але обхідний маневр все ж є – це офіційний візовий центр. Ще варіант: подати документи через туристичну фірму за довіреністю або через акредитоване агентство. Якщо ж, крім посольств-консульств, ви нікому не довіряєте, то туди теж не доведеться їздити як по святу воду. Візит буде тільки один – співбесіда з документами на руках.

Що ж стосується консульського і сервісного збору, то їх можна сплатити при подачі документів готівкою, а можна через банк за наявності необхідних реквізитів, які можуть надати в посольстві.