Неоднозначний Ржищів: кругом та навколо

18661

Однією з найбільш недорогих і цікавих поїздок недалеко від Києва (тур вихідного дня) завжди вважався візит у місто Ржищів.

Всього 80 кілометрів від столиці:

колиска відомої трипільської цивілізації;
Іван-гора зі старовинним городищем;
мальовничі розливи Дніпра;
затоплена церква.

Однак виявилося, все зовсім не так райдужно. По пунктах.

1. Затоплена церква – головна принада для гостей Ржищева

Сам Свято-Преображенський храм, який колись, до появи Канівського водосховища, височів у селі Гусинці, без сумніву, гідний відвідування.

Туди їхали 30 років тому, коли, за чутками, з води стирчали лише верхівки куполів і хрестів. 10 років тому, коли вода відступила і церква показалася повністю, укорінившись на невеликому острівці. І зараз, коли храм більш-менш привели до ладу, заново побілили і перекрили бані.

Гідний. Але є нюанс: від Ржищева до церкви 4–5 кілометрів. Причому не по суші, а по плесу Дніпра. Регулярні сполучення човниками відсутні як клас (а здавалося, що варто місцевій владі організувати доставку туристів туди-назад на постійній основі?), вся надія гостей Ржищева на місцевих підприємців-катеровласників.

Вони є, як не бути, принаймні, по вихідних. Ось тільки найняти 6-місний катер для поїздки до церкви коштує рівнесенько 600 грн. За чутками, існує бюджетний варіант – всього за 4 сотні.

Причому найчастіше човнярі чекають саме великі компанії, здатні завантажити плавзасіб повністю за раз.

Що робити самотнім туристам? Або хвацько викладати на корму всю суму й гордо почувати себе єдиним віп-пасажиром на кораблі. Або намагатися відшукати на пляжі і причалі таких же неприкаяних товаришів, роблячи спроби знизити недитяче навантаження на гаманець.

Ну а оскільки в цю поїздку на такі витрати ми абсолютно не розраховували – залишилося лише помахати церкві ручкою з обриву Іван-гори.

До речі, з іншого берега Дніпра до храму нині прокладений місток, по якому можна дійти до цілі не замочивши ніг. Ось тільки як дістатися до цього самого містка, точна інформація відсутня. Автолюбителі, які туди їздили, гірко нарікають на жахливі дороги, натякаючи, що без позашляховиків там робити нічого, і дають туманні орієнтири, типу: їдемо на Бориспіль, біля церкви поворот на Переяслав-Хмельницький, подальший курс на село Сошників і військовий заповідник-лісгосп. А там крива вивезе.

Однак нехай поки що нечіткий, але альтернативний варіант недешевому шляху через Ржищів все-таки проявляється і міцніє.

2. Урочище Іван-гора

Тут було відкрито давньоруське городище 11–13 ст., яке ототожнюють з літописним містом-фортецею Іван, і залишки земляних укріплень. Пізніше, в 16 столітті, тут «тримали» свою фортецю поляки.

Що уявляється при такому описі? Археологічні розкопки, реконструкції валів і стін, можливо, трасовані фундаменти.

Зараз на Іван-горі немає НІЧОГО. Від слова «зовсім». Частина гори впала в річку, а залишилися суцільні зарості. Причому настільки буйні, що складно знайти місце, щоб хоча б подивитися на Дніпро. Як зелена зона місце гарне, але, погодьтеся, очікувалося чогось більшого.

Тим, хто все ж таки вирішить побувати на цьому історичному місці, потрібно знайти Алею Героїв (дороговказ на Будівельний технікум) по дорозі на Балико-Щучинку, звернути на неї і незабаром, залишивши праворуч новеньку церкву, повернути ліворуч на ґрунтівку. По ній вперед і вниз. Що ж, подорож у Ржищів триває.

3. Трипільські мотиви

Основні трипільські музеї – приватний Аратта (який, за чутками, зараз не працює) та державний (Київський обласний археологічний музей) прописалися в селі Трипілля, по дорозі до Ржищева. У самому Ржищеві знаходиться так званий Трипільський парк. Точніше, Парк трипільської скульптури з нечисленними експонатами, центральне місце серед яких займає біноклеподібна посудина. Все.

До парку ми не добралися, тому нічого про це місце розповісти не можу. Знаходиться він біля міськради по вул. Леніна, 20 (або як вона буде називатися після декомунізації?).

4. Ржищівський археолого-краєзнавчий музей

Ось до цього Дому муз ніяких претензій бути не може. Безліч археологічних знахідок, документів, картин, етнографічних і краєзнавчих «фішок», пов'язаних з містом.

Лише шкода, що зібрання замале, особливо для відвідувачів, розпещених величезними столичними музеями.

Знаходиться наш герой у парі десятків метрів від Троїцької церкви в окремому приміщенні, побудованому наприкінці 19 століття.

5. Свято-Троїцька церква

Зведена в 1853–1860 рр. на місці старої церкви ще 17 століття, в стилі класицизм з елементами «єпархіальної» архітектури. Вважається одним з найкрасивіших храмів області та пам'ятником архітектури національного значення.

Теж жодних питань. Церква гарна, затишна і домашня, чи що. Вона прикрасила наш тур вихідного дня до Ржищева.

6. Балико-Щучинка

Будучи дещо засмученими, проїхали 10 км до меморіального комплексу «Букринський плацдарм» в Балико-Щучинці.

Місце сумне і медитативне. По довгих дерев'яних, розтрісканих від сухості сходах з проваленими сходинками та поваленими деревами, що лежать поперек шляху, ви піднімаєтеся нагору. На місце висадки бійців 1-го Українського фронту в 1943 році.

Місце для Вічного вогню, який виявився зовсім не вічним, карбовані постаті атакуючих воїнів, височенна 27-метрова центральна фігура з прапором, барельєфи, карта форсування Дніпра у 1943-му, прізвища героїв, висічені в металі, братські могили.

І десятки тисяч мурашок, що живим килимом вистилають землю. Особливо в районі фігури віщого Бояна і реконструкції валу міста-фортеці Чучин 11–13 ст. Адже меморіал чомусь звели саме на місці городища. Не парою сотнею метрів у будь-який інший бік, а саме тут. Дивне рішення, що залишило нам від Чучина лише умовний шматочок валу та безліч ображених мурах.

До речі, обіцяних видів на Дніпро ви і тут не побачите. Дерева занадто розрослися і повністю затуляють огляд.

А ще по дорозі в Ржищів ви проїдете через такі знакові населені пункти, як Халеп'я та Гребені. Добре, хоч не зупиняючись.

Що ще неприємно вразило в цій поїздці: ніде по місту ніяких дороговказів, і жоден з місцевих, хто траплявся по дорозі, нічого до пуття не знає.

Мораль: перед самостійною поїздкою в Ржищів потрібно провести пару годин в Інтернеті, повністю і досконало склавши план поїздки з паролями, явками, адресами, картами та шляхами підходів.

Інакше замість приємної подорожі ви отримаєте безглузду і стомлюючу біганину з мінімальним результатом на виході.

Дістатися до Ржищева з Києва можна автобусами і маршрутками від автостанції Видубичі (в парі десятків метрів від однойменного метро).

У статті використано фото автора.