Місто Жовква на Львівщині будувалося за принципом «ідеальних міст» і є одним з 200 таких збережених у Європі. Спочатку це було приватне місто-резиденція з фортецею і оборонними мурами, потім – королівська резиденція. Жовква була центром торгівлі і ремесел, а також осередком розвитку мистецтва, філософії, релігії, книговидавництва. Містечко зі 100 пам’ятками охороняється як заповідник, одна церква – під світовим протекторатом ЮНЕСКО. Вже п'яте століття люди милуються красивою ренесансною архітектурою Жовкви, яку збудували італійські зодчі.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
Історія Жовкви
Жовкву почав будувати як приватне місто-резиденцію видатний полководець Речі Посполитої коронний гетьман Станіслав Жолкевський, відомий в історії тим, що взяв Москву. У 1594 році на околицях села Винники він почав закладати оборонний замок. Місто будувалося за ренесансною концепцією «ідеальних міст» з пропорційним плануванням вулиць і будівель. Основні споруди будували італійські зодчі Павло Щасливий, Павло Римлянин, Амброзій Прихильний, які вже встигли звести храми у Львові.
Згодом місто розбудували, обнесли міцними мурами, оборонними вежами, валами. Одночасно перед замком розкинулася велика Ринкова площа, постали храми, кам’яниці. У 1603 році місто отримало Магдебурзьке право з дозволом проводити чотири ярмарки на рік. Почала розвиватися торгівля і ремесла.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
На службі у гетьмана перебували Петро Могила, майбутній київський митрополит і засновник академії, Михайло Хмельницький, батько українського гетьмана. Окремі історики припускають, що Богдан міг народитися саме у цих краях. У 17 столітті тут відкрили єдиний на той час в Україні монетний двір.
За часів Жолкевського і Собеського
З 1661 року місто перейшло у власність правнука Жолкевського, якого у 1674 році обрали королем Речі Посполитої, Яна ІІІ Собеського. Він також відзначився як видатний полководець, який захистив Європу від турків, відвоювавши Хотинську фортецю. Це і посприяло його коронуванню, а Жовква стала однією з його улюблених резиденцій. Він перебудував замок на пишний палац, заклав регулярний парк зі звіринцем, місто розбудовувалося, оздоблювалося. Це був час найбільшого його розквіту. Звідси армія Собеського вирушає в походи, тут король приймає високих почесних гостей зі всієї Європи, папські нагороди.
І Жолкевський, і Собеський були толерантними до всіх націй і релігій. Обидвоє походили з православ’я, та згодом їхні родини прийняли католицьку віру. Вони не тільки дозволяли, а й допомагали фінансово у спорудженні православних, католицьких, єврейських храмів, сприяли розвитку культури і мистецтва. У 17 столітті на дві тисячі населення у Жовкві було п’ять монастирів, п’ять церков, чотири костели, дві синагоги.
В 17 сторіччі працювала знаменита Жовківська школа іконопису та різьби. Її представники, найвідоміші з яких Іван Руткович, Йов Кондзелевич, оздобили іконостаси багатьох церков у стилістиці українського бароко.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
У 1648 та 1655 роках козацькі війська під проводом Хмельницького брали в облогу Жовкву. Перший раз взяли викуп і відступили, вдруге – пограбували і понищили.
Проживала у Жовкві і велика частка євреїв, містечко вважається важливим центром єврейського книговидавництва і філософської думки. Тут народився засновник руху Гаскали Нахман Крохмаль. У центральній кам’яниці провідний амстердамський книговидавець Урі Фебус га-Леві у 1690 році відкрив єврейську друкарню, яка певний час була єдиною на всю Польщу, згодом ще дві.
Петро І та Жовква
У 1706–1707 роках у замку була військова ставка Петра І, де він розробляв історичний Жовківський план перемоги над шведами. Супроводжував його Феофан Прокопович. Сюди на військову раду навідувався Іван Мазепа. Прихопив Петро І собі з Жовкви сувеніри: у Літньому саду біля палацу в Санкт-Петербурзі досі стоїть бюст Собеського і його дружини Марисеньки.
Занепад міста
З 1740 року Жовква перейшла у власність Радзивіллів, які постійно тут не мешкали і вивезли більшість цінностей. Це час занепаду міста, руйнації замку.
За часів Австро-Угорщини у місті закрили кілька монастирів, розібрали мури і оборонні вежі. В період воєн 20 століття місто також зазнало руйнації і занепаду. У 1915 році російські війська спалили замок. Під час Другої світової німці підірвали синагогу.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
У 2003 році Жовква відзначала 400-ліття Магдебурзького права. Центральну площу та фасад замку відреставрували.
Жовква у фактах і цифрах
- 1368 рік – перша письмова згадка про село Винники, біля якого з 1594 року почали будувати Жовкву.
- 1603 рік – місто отримало Магдебурзьке право.
- 1951–1991 роки – Жовкву перейменували на Нестерів.
- У 1994 році створили Державний історико-архітектурний заповідник. Під його охороною центральна частина, що охоплює площу майже 40 га. На ній розташовані приблизно 100 пам'яток, з них 40 – національного значення.
- 2013 рік – церкву Святої Трійці внесли до списку ЮНЕСКО.
- Населення міста – 13 834 чол.
- Площа – 7,6 км².
Цікаві факти
- У Польщі є село Жовква, звідки походить рід Жолкевського.
- У містечку були ще два дерев’яні храми, які не збереглися.
- За легендою, місцева річка називається Свинею з легкої руки Петра І, який так вилаявся, коли впав у воду.
- Від жовківських євреїв походять американський політик Збігнєв Бжезінський, польський режисер Єжи Гофман. Тут народився Герш Лаутерпахт – видатний британський юрист-міжнародник, який ввів поняття «злочини проти людяності» у судовий процес у Нюрнберзі.
- У 2016 році Жовква отримала спецвідзнаку конкурсу «7 чудес України: історичні міста і містечка».
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
Пам’ятки у місті
Жовква – це місто-музей. За кількістю пам’яток поступається на Львівщині хіба що обласному центру. І найцікавіше, що вони майже всі густо сконцентровані довкола ринкової площі.
- Замок і дві в’їзні брами. Ренесансна фортеця у формі прямокутника з внутрішнім двором. Має три експозиційні зали.
- Ратуша перебудована з міських казематів. Тут щогодини лунає міська мелодія, а опівдні – гімн України.
- Костел часто називають малим Вавелем через велику кількість поховань королівської родини, а його дзвіницю, що колись була оборонною вежею, – малою Пізанською через незначний нахил. Це найкрасивіший храм міста, який найперше впадає у вічі на центральній площі.
- Василіанський монастир і храм Пресвятого Серця Христового. Церква існувала тут із 17 століття, однак постійно горіла і перебудовувалася. Сучасна будівля – початку 20 століття, розписав її Юліан Буцманюк. Від попередниці залишився портал з білого каменю у стилі ренесанс. У храмі є мощі Партенія, у крипті похований румунський митрополит Досифей. Поруч є друкарня, заснована за сприяння митрополита Шептицького.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
- Колишній Домініканський монастир і церква – усипальниця Собеських. Досі збережені барокові надгробки.
- Церква Святого Лазаря, колишній костел і шпиталь 17 століття, створений стараннями доньки Станіслава Жолкевського Софії. Теперішній мурований храм у 18 столітті збудував королевич Собеський. Згодом при костелі відкрили монастир феліціянок і школу для дівчат.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
- Церква Святої Трійці зі спадщини ЮНЕСКО. Красивий дерев’яний храм, покритий ґонтом, з бароковим іконостасом відомої школи Івана Рутковича.
- Церква Різдва Богородиці. Дерев’яна церква галицького типу. Її іконостас також виконали майстри Жовківської школи іконопису.
- Синагога – одна з найбільших ренесансних оборонного типу в Європі. За її прикладом такі ж зводили в Ізраїлі.
- Красиві класицистичні і сецесійні вілли і адмінбудівлі 19–20 століть. Розташовані на вулицях Бандери, Воїнів УПА. В одній з них народився відомий світовий вчений Любомир Романків, чиї винаходи дали можливість створити жорсткі диски для комп’ютерів.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group.
Транспорт у Жовкві
До Жовкви зі Львова ходять маршрутки від автовокзалу Північний (вул. Хмельницького), вони зупиняються майже в центрі. У самому містечку є два сервіси таксі.
Де оселитися
У містечку є три готелі та садиби зеленого туризму:
- Готель «Собеський» майже в самому центрі біля автостанції – вулиця Гасина, 5.
- Готель «Акварель» на окраїні міста та на березі ставка – вулиця Вокзальна, 14а.
- Готель «Парк» розташований біля замку в міському парку – вулиця Степана Бандери, 3А.
- Садиба зеленого туризму «У Іванни» – вулиця Крушельницької, 10.
Свята
- День міста святкується в першу неділю, яка йде після свята Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня).
- Фестиваль «Gazon party в короля на хаті» організовують до Дня молоді.