Страусина ферма, Павшино
Африканські птахи давно прижилися на Закарпатті. Страуси для місцевих мешканців вже давно не новинка. А ті птахи, які живуть на фермі поблизу Мукачева, взагалі народилися не в Африці, а вже в Україні. Тож закарпатці кажуть: страуси – це вже майже як домашня птиця для місцевих. Тільки от розводити не кожен наважиться, бо задоволення не з дешевих, та й доглядати за більш, ніж двометровими птахами потрібно щоденно і дуже ретельно.
Історія створення страусиної ферми
Там, де кілька десятиліть тому розташовувався радянський військовий об’єкт, нині спокійнісінько розгулюють страуси. За ворітьми колишнього КПП замість озброєного військового вас зустріне власник екзотичної ферми – Володимир.
У 2008 році тоді ще – працівник торгівлі, він зацікавився страусами. Відвідав ферму на Тернопільщині – там і придбав двох пернатих. Ще одну пару купив на першій у Закарпатті екзотичній фермі у Хусті. З них і почалася історія нового туристичного об’єкта карпатського краю.
Що можна побачити на страусиній фермі
Ну звичайно ж – страусів! Більші, ніж два метри зросту, понад сто кілограмів ваги. Хоча птиці африканські, та вони не бояться сильних морозів. Місцевим пернатим навіть доводилося переживати двадцятиградусні морози. Родоначальник пташиної «династії» – самець Гришко.
Самиці радують господарів яйцями – раз-двічі на тиждень. А вже висиджує їх – самець. Оскільки він має досить норовливий характер, забрати яйця господарю та працівникам ферми – вельми не легко. Доводиться Гришка відволікати їжею, доки хтось інший намагається, як злодій, вкрасти яйця! А робити це треба вкрай обережно, бо страуси дуже погано переносять стрес!
Якщо все проходить вдало, яйця розміщують в інкубаторі, або вживають у їжу. Одне страусине яйце – як 30 звичних для нас курячих.
Як дістатися до Страусиної ферми
З траси Київ – Чоп у Мукачеві потрібно звернути на дорогу до Берегова, Павшино – перше ж село після Мукачева.
Із залізничного вокзалу потрапити до Павшина можна за 15 хвилин. Звідти до села їде маршрутка.
Вхід на ферму платний – 5 грн.
