Будинок-замок на Чупринки, Львів
Незвичайний будинок на вулиці Чупринки у Львові одразу привертає увагу туристів та мандрівників. Він нагадує своїми рисами замок визволителів у Палестині, хоча насправді є простим житловим будинком, в якому живуть звичайні мешканці міста.
Історія дому-замку
Історично дім отримав подвійну адресу, оскільки мав дві окремо збудовані частини будівлі. Один з будинків був призначений для здачі в оренду, був реалізований першим, у 1900 році. Другий, що нагадує середньовічний замок з фігурою лева, архітектор Юзеф Сосновський спроектував для себе. З проектом йому допоміг відомий львівський архітектор Іван Левинський. Отже, дім-замок був збудований у 1907 році.
Сосновський якийсь період проживав у цьому будинку, але згодом продав його львівському колекціонеру Бесядецькому.
Архітектура будинку-замку
Дім зведений у стилі псевдоготики з елементами венеційської. В архітектурному плані привертає увагу великий наріжний балкон, оздоблений елементами венеційського палаццо. Якщо уважно придивитись, то можна розгледіти на хрестовому склепінні залишки настінного розпису.
Тут багато гарного залишилося. У кутовому приміщенні будівлі до сьогодні збереглася капличка з терасою, до яких веде гарно оздоблена сходова клітка. Схожі у рішенні ковані металеві балкончики, розташовані на вежі, декоративного призначення, оскільки до них нема виходу. Вицвілі розписи аркади, ковані квітники із зображенням дивного герба.
З вулиці Генерала Чупринки видно металеву огорожу, за якою створено невеличкий сад. Перед входом можна побачити охоронця – львівського шляхетного лева.
Нещодавно на будинку розмістили табличку, що повідомляє про архітектурну пам’ятку. Будинку присвоєно охоронний номер 211.
Як дістатися
Дім-замок у Львові знаходиться на вулиці Генерала Чупринки 50-52. Поряд розташовані декілька зупинок трамваїв та автобусів. Біля міської лікарні №5 зупиняються маршрути 2 трамваю та 41 маршрутки, а на Київській вулиці, що з протилежного боку кварталу, – маршрути трамваїв 9 і 11. Будинок розміщений на перехресті з вулицею Івана Левинського.
