Історико-археологічний заповідник «Кам’яна могила»

Посеред степу, неподалік від Мелітополя, розташований історико-археологічний заповідник «Кам'яна могила» – унікальна пам'ятка, не схожа на жоден інший об’єкт у світі. Вона давніша від Стоунхенджу, єгипетських пірамід та зікуратів Сходу. «Кам'яна могила» упродовж тисячоліть виконувала роль своєрідної Мекки для жерців Великого Степу, які залишили тут сакральні знаки своїх релігій. У гротах і печерах пісковикового пагорба є дуже багато петрогліфів – наскельних малюнків, створених людьми, які жили і кочували в приазовських степах у прадавні часи. Без перебільшення, «Кам'яна могила» є одним із найбільших чудес України.

Цікаві факти

1. Історико-археологічний заповідник «Кам'яна могила» – єдине місце в світі, де зосереджені малюнки, датовані настільки широким історичним діапазоном: від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя, а саме від 24 – 22 тисячоліття до нашої ери до 11 – 13 століття нашої ери.
2. «Кам'яна могила» виконувала функції «світової гори», як Олімп у Стародавній Греції. Степовий пагорб – це своєрідна модель космічного устрою. Це храм, який об’єднує три світи – небесний, земний та підземний.

Про назву

У народі пагорб здавна називають «Кам’яною могилою». Це можна пояснити тим, що споконвіку люди вважали високі кургани у степу могилами пращурів. Насправді ж місце, де нині розташований заповідник, – винятково природне утворення.

Територія заповідника – не хаотичне нагромадження пісковикових плит, а своєрідний кам’яний панцир, який розпався. Тутешні гроти та печери виявилися дуже зручними для культових цілей: кожний кочовий народ, який приходив сюди, знаходив собі окреме місце, створював своєрідний вівтар та здійснював культові обряди.

«Кам'яна могила» у цифрах

1. У наш час висота пагорба сягає 12 метрів.
2. Площа – приблизно 3 гектари.
3. Кількість плит – понад 3 тисячі.
4. Кількість місць, де виявлено зображення, – більш як 68.
5. Середній розмір гротів – 5 – 8 метрів у довжину, до 1,5 метра у висоту.

Геологічні особливості

«Кам’яна могила» являє собою останець піщаника Сарматського моря, яке 14 – 12 мільйонів років тому займало територію Чорного, Азовського та Каспійського морів. Пізніше, коли виникло Понтійське море, тут утворилися вапнякові відкладення.

Море пішло, запанувала пустеля з червоно-бурими глинами, які містили залізо та марганець. Згодом утворилася впадини річки, води якої просочувались углиб, а оксиди заліза та марганцю виходили на поверхню, утворюючи кам’янисту породу. Так виник пісковиковий моноліт.

Після льодовика

В період танення льодовика на півночі (його межа сягала сучасного міста Дніпро) «велика вода», стікаючи на південь, утворила долини річок. Русло Молочної річки поглибилось, і на поверхню вийшов острів.

Під дією води та вітру первинний щит піщаника розколовся, уламки сповзли по піску, і виник своєрідний кам’яний пагорб. На багатьох плитах видно відбитки молюсків Сарматського моря.

Петрогліфи

Петрогліфи «Кам’яної могили» – унікальні зразки первісного мистецтва. Вчені припускають, що малюнки, вирізьблені на камені, виконували магічні функції. Також з їхньою допомогою передавали інформацію.

Серед наскельних малюнків – знаки; ідеограми; символи; зображення тварин, птахів, людей; ромби; спіралі; лінії; зигзаги; решітки та багато іншого.

Довкола сакрального пагорба є цілий комплекс археологічних пам'яток (стоянок, поселень, поховань).

Вівтарі-святилища «Кам’яної могили»

Центральне святилище

На вершині пагорба розташований головний стародавній вівтар, де здійснювали релігійні обряди. Його традиційно видно зусібіч. Тут також міститься точка енергетичного «стовпа» з позитивним зарядом. Це підтвердив непальський лама, який відвідав «Кам’яну могилу» 1995 року.

Грот Дракона

У гроті Дракона є скульптура голови змієподібної істоти – вешапа. Це міфічне створіння могло поглинати сонце і воду, викрадати дівчат-красунь, охороняти країну багатств і джерела води.

Грот Бика

На північній стороні «Кам'яної могили»  розташований ще один вівтар – так званий грот Бика. Тут можна побачити орнаментовані карнизи і зображення биків. Один із сюжетів малюнків – тварини, які стоять колом і, можливо, вказують на чотири сторони світу. Також є три фігури тварин, які йдуть одна за одною, а поруч із ними летять собаки.

На окремій плиті зображено істоту з хоботом і рогами («дощового» бика). Цікава паралель: у давньоіранській і давньоіндійській міфологіях  бик є втіленням чоловічого божества і символом грози.

Історія вивчення

1. Перші відомості про пам’ятку природи та стародавньої культури з’явились у 18 столітті. На карті Мелітопольського повіту Таврійської області місце позначене як «Камінь-ЮЮн-Тащ» (тюркською «гора, збірний камінь»).
2. 1837 року місце відвідав академік  Петро Кеппен, у пресі з’явилися повідомлення про надзвичайний об’єкт.
3. Наприкінці 19 століття відомий археолог Микола Веселовський (дослідник скіфських курганів, автор кількох сенсаційних знахідок) частково вивчив наскельні зображення в гротах і печерах. Знайдено вхід до головної печери.
4. У 1936-38 роках Азово-Чорноморська археологічна експедиція виявила зображення бика в гроті «Мамонта», «плити стоп», «кінські плити».
5. У шістдесятих-сімдесятих роках 20 століття дослідники відкрили нові гроти: Чаклуна та Чуринг з зображеннями на стелі.
6. З 1983 до 2006 року дослідження пам’ятки проводив історик, археолог, провідний фахівець із наскельного мистецтва Борис Михайлов (перший директор заповідника «Кам'яна могила»). Результат – відкриття 17 нових гротів та печер. Серед особливих знахідок – печера Бізона та печера Кози з пізньопалеолітичними зображеннями мамонта, птиці, бізона, коней.  
7. Із 2001 року «Кам'яна могила» перебуває в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України.
8. 2006 року пам'ятку внесено до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
9. 2007 рік – створення Державного історико-археологічного заповідника.
10. 2008 рік – заповіднику «Кам'яна могила» присвоєно статус Національного.

Музей

На території заповідника діє музей «Первісне мистецтво Кам'яної могили», де зібрані унікальні експонати, що розповідають історію мешканців приазовських степів. Серед численних експонатів – зразки стародавнього мистецтва та матеріальної культури:

• знаряддя праці;
• керамічний посуд;
• зброя;
• чурінги;
•  скульптури
• наскельні малюнки.

Сучасні дослідження

У рамках міжнародного проекту кілька років тому було проведено розкопки двох поселень: «Кам'яна могила-1» і «Кам'яна могила-3». Отримані унікальні матеріали допоможуть вивчати економіку давнього населення Північного Приазов'я, а також реконструювати клімат і ландшафт навколо Кам'яної могили упродовж останніх восьми тисячоліть.

Варто знати

1. Вирушаючи до заповідника, беріть зручне спортивне взуття (довкола пісок і скелі).
2. Поряд є автомобільна стоянка, територією прокладено доріжки.
3. Воду брати з собою обов’язково – на території нема торгових закладів.
4. У Мирному (селище розташоване за два кілометри від музею) є кілька магазинів, також є кафе на в’їзді.
5. Не забудьте про головні убори – тіні тут немає.
6. Відвідувачі радять побувати в музеї, а також брати екскурсію територією заповідника.
7. Наочної інформації для туристів (табличок, написів, вказівників, схем) про розташування цікавих місць недостатньо.
8. Територія заповідника доглянута і чиста, але іноді можна зустріти змій.
9. У гроти і печери вхід заборонено.
10. Влітку особливо гарно після 15 години: сонце освітлює фронтальний бік, можна зробити хороші фотознімки.

Як доїхати

Доїхати до заповідника «Кам’яна могила» можна громадським транспортом або на авто.

Автобусом

Із Мелітополя можна доїхати рейсовим автобусом з автостанції № 2 (від Центрального ринку), який курсує кілька разів на день за маршрутом «Мелітополь – заповідник «Кам'яна могила».

Від автостанції також легко дістатися до селища Мирне, а опісля дійти до заповідника пішки (15 – 20 хвилин).

На авто

На авто їхати трасою Е105 із Запоріжжя в бік Мелітополя. На 115-му кілометрі (точка з координатами 46.938905 N, 35.370320 O) повернути ліворуч, у бік селища Мирне, і проїхати ще 5 кілометрів.

Графік роботи: 9:00 – 18:00 (заповідник), 9:00 – 17:30 (музей).

Ціна вхідного квитка на територію заповідника:

• діти – 20 гривень;
• студенти – 20 гривень (у навчальний період);
• дорослі – 30 гривень.

Ціна квитка до музею:

• діти – 10 гривень;
• студенти – 10 гривень (у навчальний період);
• дорослі – 15 гривень.

Безкоштовний вхід

Право на безкоштовний вхід мають постійно:

• діти дошкільного віку;
• діти-сироти;
• учасники бойових дій;
• бійці АТО та члени їх родин та інші категорії.

В останній день місяця безкоштовний вхід для;

• учнів середніх спеціальних навчальних закладів;
• студентів вузів;
• військовослужбовців строкової служби;
• пенсіонерів та інших категорій.

Розклад роботи і вартість квитків може змінюватись.