Канівське водосховище

Канівське водосховище є одним із шести, які утворюють каскад водосховищ на Дніпрі. Розташоване воно на території Черкащини і частково Київщини. Є наймолодшим за часом утворення у Дніпровському каскаді. Споруджували цей гідрологічний об'єкт, як і решту аналогічних, для виробництва електроенергії та для підтримання рівня судноплавних глибин на найбільшій річці України. Поблизу водосховища є багато мальовничих куточків, у яких люблять відпочивати чимало місцевих мешканців та туристів. Тут можна рибалити, плавати на човні, загоряти або просто насолоджуватися природою та дихати неймовірно чистим повітрям.

Історія

Канівське водосховище утворилося після завершення будівництва Канівської ГЕС, воно є резервуаром, який забезпечує функціонування електростанції. Заповнення його водою відбулося в 1974 ­– 1976 роках. Підпір від Канівської гідроелектростанції поширюється аж до створу Київської ГЕС.

В період будівництва Канівського водосховища було знищено близько двадцяти сіл, розташованих у зоні планованого затоплення. Місцевих мешканців переселили на інші території.

Гребля

Шістнадцятикілометрова гребля розташована неподалік від Канева, там працює Канівська ГЕС та шлюз. З цим водосховищем пов'язана діяльність таких енергетичних підприємств, як Трипільська ТЕС та Канівська ГАЕС ( нині вона на етапі проектування). Також водосховище виконує роль джерела водопостачання для мешканців та підприємств Києва.

При створенні водойми було побудовано дамби обвалування: на лівому березі між Процевом та Кийловом (довжиною близько 20 кілометрів), біля Бортничів (15 кілометрів), Переяслава-Хмельницького, на правому – біля Трипілля та між Конча-Заспою і Плютами.

Водосховище в цифрах

1. Площа – 675 квадратних кілометрів.
2. Об'єм – 2,63 кубічних кілометри.
3. Довжина – понад 120 кілометрів.
4. Максимальна ширина – 8 кілометрів.
5. Найбільша глибина – 21 метр.

Біля берегів Канівське водосховище має дуже незначну глибину.

На території Київщини ділянка, охоплена водосховищем, відтворює ті самі обриси русла, рукавів, залишилися на місці також острови, які були на Дніпрі до утворення водойми. А відмінність полягає в тому, що після появи водосховища рівень води у цій частині річки трохи зріс і тепер, завдяки регуляції, русло в цій частині майже не міліє.   

Найбільшими містами на берегах водосховища є Київ, Українка, Переяслав-Хмельницький, Канів.

Острови

У верхній частині Канівського водосховища є кілька островів:

• Великий;
• Муромець;
• Труханів;
• Водників;
• Ольжин;
• Дикий.

Церква

Село Гусинці – одне з тих поселень на лівому березі Дніпра, які зникли з лиця землі після заповнення Канівського водосховища водою. На місці, де колись був населений пункт, залишилася практично незатопленою тільки церква, яка стояла на узвишші. Вона збереглася й до нашого часу. Нині Спасо-Преображенська церква працює, споруда потроху відновлюється. Церкву на воді (здалеку вона має саме такий вигляд, хоча стоїть, по суті, на острові) разом із дзвіницею добре видно з правого берега, від  Ржищева. Дістатися до неї можна саме з цього містечка човном або дійти взимку кригою. З лівого берега, біля якого вона розташована значно ближче, доїхати складніше – поганенька дорога, частина якої, до того ж, проходить через територію військового полігону.

Місця відпочинку

На Канівському водосховищі є дуже багато різноманітних місць для відпочинку. Залежно від інтересів та вподобань, тут можна рибалити, купатися, відпочивати в наметах, займатися яхтингом. Це типове водосховище з пологим лівим берегом і крутим правим. Вдалині від населених пунктів тут переважно тихі місця, не зіпсовані цивілізацією – тобто без сервісу та сміттєвих кучугур.

Як доїхати

Доїхати до Канівського водосховища можна з обох боків від Дніпра. Дорога правим берегом пролягає мальовничими місцями уздовж Обухівської траси (Р01), далі автодорогою Р19. На лівобережжі стан дороги Н08 дещо гірший, та й прокладена вона далеко від водосховища.