Кременецький замок
Кременецький замок – залишки оборонної споруди на горі Боні, яка підноситься над містом Кременцем на Тернопільщині. Його споруда належить до найдавніших та найнеприступніших фортець Західної України. На початку 20 століття руїни замку хотіли розібрати, а камінь використати для будівництва доріг. На щастя, цього не сталося, але те, що не зруйнувала радянська влада, донищив час. Нині від твердині зосталися лише частина стін з уламками бійниць, два яруси надбрамної вежі, а також залишки від колодязя.
Історія Кременецького замку
Замок у Кременці відомий як неприступна стіна, адже 1240 року його намагався взяти монгольський хан Батий, проте фортеця вистояла в облозі, яка тривала понад рік. Не піддався замок і його воєводі Куремсі через 15 років. Тому наступний ханський намісник Бурундай наказав Теребовлянському князю Васильку знести замок.
Заново фортецю почали відбудовувати литовські князі Гедиміновичі з ініціативи польського короля Казимира ІІІ 1366 року. Роботи тривали майже 200 років. Остаточного вигляду архітектурний ансамбль набув лише у 16 столітті.
1536 року власницею замку стала дружина польського короля Сигізмунда І – королева Бона Сфорца. Саме на її честь названо гору, на якій розташований замок. За її правління фортецю перебудували в ренесансовому стилі та підсилили її обороноздатність. Однак це не завадило козакам Богдана Хмельницького через 100 років взяти штурмом та частково зруйнувати замок у Кременці.
Сучасний вигляд
Після остаточної перебудови у середині 16 століття замок у Кременці складався з двох мостів та трьох веж: Надбрамної, Черленої та Над новим домом, а також князівського палацу і церкви святого Михайла.
Збережені сьогодні руїни мають овальну форму, витягнуту зі сходу на захід. У деяких місцях стіни стерті до фундаментів, в інших – залишилися на повну висоту. Збереглася квадратна у плані двоярусна вежа з арковими готичними воротами, над якими є два отвори – прямокутний і невеликий круглий. У західному куті замку залишилися сліди квадратної вежі.
Легенди замку
Найбільше легенд Кременецького замку пов'язано із королевою Боною – надзвичайно вродливою, енергійною, проте жорстокою жінкою, яка, за переказами, мала неабиякі любовні апетити. Поки її чоловік жив у Кракові, вона утримувала при собі цілий гарем. За іншою легендою, королеві приписували чаклунські вміння. Скориставшись чарами, вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам.
Смерть королеви також овіяна легендами. Якщо вірити одній із них, Бону отруїв її лікар, який був агентом династії Габсбургів. На картині художника Яна Матейка можна побачити відтворення цього сценарію.
Померла королева на своїй батьківщині в Італії, куди вирушила дуже поспішно. Тож багато хто вірить, що покидаючи Кременець, вона не забрала всіх скарбів із собою. Дехто вважає, що вони заховані на дні занедбаного колодязя посеред двору. Як не дивно, таке припущення може бути й правдивим, оскільки у 90-метровій криниці немає й краплі води, зате на глибині 25 метрів виявили сходинки, які нікуди не ведуть, а на 40-му метрі розташований грот. Тож можливо, скарби польської королеви усе ще чекають, аби їх відшукали.
Як доїхати
Дістатися до Кременця можна із багатьох куточків України. Сюди курсують прямі автобуси зі Львова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького. Із Києва легко доїхати автобусом сполучення «Київ–Дубно» або «Київ–Тернопіль».