Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"
10884
я був
5
я хочу сюди
2

Підгорецький монастир, Підгірці

Підгорецький монастир, Підгірці

Підгорецький монастир Благовіщення Пречистої Діви Марії – важливе місце як для прочан, так і для звичайних мандрівників. Схований у лісі за селом Підгірці, він є обителлю василіан і водночас важливою архітектурною пам'яткою 18 століття. Повна його назва – Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого. Разом із околицями монастир є чудовим доповненням маршруту, яким багато туристів їздять до комплексу Підгірців. Та й навіть якщо прямуєш на авто міжнародною трасою Е40 (М06), звернувши з дороги всього на кілька кілометрів, легко потрапити на територію спокою, тиші і молитовного настрою. Підгорецький монастир – те місце, де можна і відпочити, і пізнати багато нового, і отримати задоволення від прекрасних краєвидів.

Що є в монастирі

Відкрита монастирська тераса є подвір'ям, на якому розташовані окремі корпуси, церква та менші муровані споруди. Територія повільно реставрується, всі об'єкти в хорошому стані. Тут є чудотворна ікона, доступна для огляду.

Підгорецький монастир є чинним і належить Української Греко-Католицькій церкві. Серед споруд монастирського комплексу дві мають охоронний статус:

  1. Церква Різдва Богородиці.
  2. Монастирські келії.

Монастир має вигнуту форму, що повторює обриси рельєфу. Територія його невелика: до 80 метрів ушир і 350 метрів уздовж. Тераса, на якій розташована обитель, повністю не обгороджена, а лише обмежена горбом з одного боку та долиною – з іншого.

Бароковий комплекс виконаний у сірих відтінках, доповнених білим, тьмяно-жовтим, сріблястим та зеленим кольорами.

Територія Підгорецького монастиря має такі складові: 

  • Головна брама (сучасний в'їзд).
  • Церква Благовіщення.
  • Дзвіниця (над входом у внутрішній двір).
  • Каплиця.
  • Житлово-господарські споруди, окремі корпуси, келії.
  • Господарські споруди.

Храм Блоговіщення

Храм Благовіщення – це головна споруда обителі. Його зовнішній вигляд досить аскетичний, декорованим є лише високий фасад із трикутним фронтоном. Незвичним елементом є сонячний годинник посеред південної стіни, який зберігся до наших часів. До одного з кутів церкви прилягає перший, найстаріший корпус келій.

Дзвіниця

Поруч із церквою Благовіщення стоїть колишня дзвіниця, яка має кубічну форму. Зараз це один із корпусів монастиря, тут діє трапезна. А сучасна дзвіниця – маленька, вона виконує роль вхідної брами. 

Церква та корпус келій, які є архітектурними пам'ятками і охороняються державою, зберегли свій автентичний вигляд та призначення. Каплиця дійшла до наших днів суттєво зміненою. Трапезну теж не раз перебудовували. Решта споруд – нові. А від найдавніших будівель, які тут були споруджені в час заснування обителі ченцями зі Скиту, залишилися лише фундаменти та підвали.

Інтер'єр

Церква Благовіщення відчинена для відвідувачів. Над створенням іконостасу працювали ченці Почаївської іконописної майстерні. Праворуч у храмі можна побачити високу проповідальницю з бароковими скульптурами Трьох Святителів, серед яких особливо помітним є святий Василій Великий.

Розписи інтер'єру церкви, на жаль, втрачено. Вже в радянські часи стіни остаточно забілили. Такий вигляд вони мають і зараз. Зате зберігся оригінальний іконостас і два бічні вівтарі: Усікновення голови Святого Івана Хрестителя та Преображення Господнього. Вівтар виготовили у 18 столітті за проектом Павла Ґіжицького. У всі періоди існування церкви він посідає в ній чільне місце. Також тут розміщено для вшанування чудотворну ікону Підгорецької Божої Матері.

Історія      

Підгорецький монастир побудований у 1706 – 1750  роках на місці давньоруського монастиря, зруйнованого татаро-монголами.

Той перший, давньоруський монастир, постав у південно-західній околиці старовинного міста Пліснеськ, про нього є згадки в «Слові о полку Ігоревім». Споруджено його було завдяки княжні Олені, сестрі Всеволода, князя Белзького. Наземний монастир побудували в 13 столітті, а вже 1241 року обитель разом із містом Пліснеськом була зруйнована.

Детальних відомостей про монастир у часи середньовіччя дуже мало. Відомо тільки, що церква Преображення Господнього, збудована за часів княжни Олени, простояла аж до 1706 року. Вже в нашому столітті під час розкопок археологи виявили залишки цього храму, а також знайшли поблизу предмети релігійного вжитку кінця 12 століття: хрестик-складень і медальйон.

У 16 столітті на ці місця прийшов вихованець Афону – монах Зосима, від якого ведуть відлік другого етапу  історії Підгорецького (Пліснеського) монастиря.  Після нього чернечий подвиг тут продовжив диякон Созонт зі своїми співбратами – ці ченці прийшли до Підгірців із Манявського скиту.

Відродження монастиря фінансово підтримали родина Даниловичів (власників Олеського замку) та долинський староста Станіслав Конецпольський.

Монастир двічі горів, турки й татари здійснювали набіги на ці місця і одного разу навіть розгромили обитель. Та Підгорецький монастир щоразу відроджувався.

В час однієї з перебудов з'явився храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, трапезна, виросли нові келії, господарські приміщення та оборонні стіни навколо монастиря.  Тоді ж біля церкви з каменю побудовано дзвіницю, на якій встановили 25 дзвонів.

Тогочасний монастир був розташований вище теперішнього місця,  частково на території сучасного монастирського цвинтаря.

1687 року чернечу обитель відвідав король Ян Собеський, який підтвердив її маєтності і додав монахам землю та храм у сусідньому селі Голубиця. Ще один доброчинець – Степан Вознякевич – подарував ченцям ікону Божої Матері.

Паломництва

До Підгорецького монастиря приходили віряни не тільки з Галичини, але з-за її меж. У перші десятиліття 20 століття щороку відбувалися багатолюдні відпусти.

1938 року для участі в дійстві з нагоди 950-ліття Хрещення Русі-України, яке відзначалося у Підгірцях, до монастиря прибуло близько 70 тисяч вірян.

Радянські часи

1946 року Василіянський монастир ліквідували, а отців та братів-монахів піддали арешту та засланням. Однак у монастирській церкві, попри спротив та обмеження влади, ще довго відправляли літургії.

Згодом влада перетворила монастир на туберкульозний санаторій.

1989 року у церкві вперше після закриття відслужили Різдвяну літургію.

Монастирські цінності

Чудотворна ікона Божої Матері 

Коли саме ікона була написана, невідомо, але в інвентарному описі, зробленому наприкінці 17 століття, її названо «дуже старовинною». Їй приписують порятунок від татарського набігу.

Був період, коли ікона довгий час плакала, а хворі, що тут молилися, зцілювалися. Тож чудодійну реліквію проголосили благодатною та перенесли до Спаської церкви, а незабаром – до головної Благовіщенської.

Цікаво, що лик ікони мав шрами, які пробував замалювати монастирський маляр Варсонуфій. Після спроби щось поправити у іконі маляр не зміг поворушити головою і рукою доти, доки чернеча спільнота не заспівала Богородичну пісню «Під твою милість».

Оклад зі сріблом та позолотою для образу виготовили  1715 року. У 18 столітті Папа Римський Бенедикт Чотирнадцятий коронував ікону Підгорецької Божої Матері. Коли монастир закрила радянська влада, святиню сховали жителі Підгірців, а 1991 року знову передали до храму.

Сьогодні оригінал ікони є запрестольним образом, під її покровом відбувається літургійне життя у храмі. Її шати містяться на копії Чудотворної ікони ліворуч у храмі, біля бічного престолу.

Бібліотека

Монастирська бібліотека, згідно з реєстрами, налічувала наприкінці 17 століття  74 томи різноманітних рукописних і друкованих книг церковнослов’янською, українською, польською, латинською та грецькою мовами. Також книгозбірня мала чимало видань з історії, природничих наук та інші унікальні твори і була місцем наукових досліджень Івана Франка. Сьогодні частина монастирської бібліотеки зберігається у центральному історичному архіві Львова.

Шевченко

У березні 1861 року ченці з Підгірців першими в Україні вшанували пам’ять Тараса Шевченка після його смерті у Санкт-Петербурзі. Один із мешканців Золочева прийшов прощею до монастиря, щоб подати на літургію за упокій. Цей факт – унікальний, зважаючи на те, що українські землі в той час були поділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Він є яскравим символом єдності мешканців Наддніпрянщини і Галичини як єдиного українського народу.

Свята

Окрім храмового свята, у Підгорецькому монастирі шанують  усіх покровителів збереженої мурованої церкви і дерев'яних церков-попередниць. Тому основних свят тут шість:

  1. Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня).
  2. Святого Онуфрія (25 червня).
  3. Преображення Господнє (19 серпня).
  4. Усікновення голови Святого Івана Хрестителя (11 вересня).
  5. Воздвиження Чесного Хреста Господнього (27 вересня).
  6. Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня).

Протягом року до монастиря організовують прощі, а паломники приходять із різних місць за відпустом.

Поряд із монастирем

Хресна дорога

Якщо іти до церкви від головної брами, праворуч видно невеликий горб. Вгору веде стежка, яка починається біля каплички – це хресна дорога. Вздовж неї стоять простенькі хрести-стації. Далі, за вершиною горба, хресний шлях прямує узліссям. Саме там було виявлено залишки обителі часів її заснування.

Цвинтар

Зараз неподалік від цього місця розташований чернечий цвинтар. Могили підгорецьких ченців оздоблені по-різному: десь це просто хрести, десь металеві фігури, а подекуди – гранітні чи мармурові надгробки. Де-не-де збереглися лежачі кам'яні плити з мотивами.

Городище

Далі на південний схід від обителі, на вершині іншого горба, стояв давньоруський монастир-попередник. Тут розташований дитинець літописного Пліснеська, від якого поселення поступово розросталося.

Обриси ландшафту «підказують», де були оборонні вали, які оточували городище. Територія ця досі досліджується. Пам'ятка дуже важлива для фахівців, але й просто допитливим мандрівникам тут може бути цікаво.

Статуя Онуфрія

Дорогою від траси до монастиря, на повороті стоїть скульптура старця. Вона побілена і обгороджена, але без підпису. В ній легко впізнати Онуфрія Великого. Святий жив у 3 столітті аскетом у пустелі. За переказами, хлібом його годував янгол, а борода виросла за один день до колін, щоб прикрити наготу, коли одяг святого зносився.

Як доїхати

Доїхати до Підгорецького монастиря можна на авто або громадським транспортом. Обитель розташована у лісі.

Якщо їдете на авто з боку Бродів (від траси Е40), треба перетнути Підгірці по головній вулиці. Одразу за селом видно поворот праворуч. Якщо їхати з боку Золочева, перед Підгірцями потрібно повернути ліворуч. Обабіч дороги є вказівники. Далі веде асфальтована дорога, яка біля статуї Святого Онуфрія різко завертає в ліс. Відстань від траси до монастиря – трохи більше кілометра.

До Підгірців можна доїхати автобусами зі Львова: наприклад, «Львів – Броди» (але не через Лопитин) або «Львів – Підкамінь», які регулярно вирушають з АС–2 майже щопівгодини. Але вийти доведеться на трасі, бо в Підгірці вони не заїжджають, і до села йти 3 – 4 кілометри пішки (плюс іще 2,5 кілометри до монастиря).

Зі Львова, з автостанції №6 на Личаківській, можна доїхати маршруткою «Львів – Золочів – Підгірці», але їх всього кілька упродовж дня.

Ще один варіант – їхати зі Львова в Золочів (також з АС–6). Далі маршруткою «Золочів – Броди», яка зупиняється поруч із входом  до замку.

Залізничного сполучення у Підгірцях немає.

Фото:

Тури та екскурсії

Замки и крепости
Прочувствуйте историческую атмосферу и чувство воодушевления, роскоши и величия. Отправляйтесь в невероятно захватывающий тур по замкам и крепостям удивительной Львовской области. Во время экскурсии вы узнаете интересную информацию о различных достопримечательностях и посетите:Олесский замок – величественную крепость, располагающуюся на высокой горе. В нем находится картинная галерея иностранных и украинских художников, а еще много поразительных художественных произведений искусств.Пидгорецкий замок – невероятно красивый украинский комплекс с парками, который имеет великолепное сочетание традиций разных европейских стран.Золочевский замок – исторический музей, который одновременно является заповедником. Это большой комплекс, содержащий в себе неповторимые и богатые памятнки архитектуры.Источник фото: kumpel-tour.com. План тура:ЛьвовОлеськоПодгорцыЗолочевЛьвовПрограмма тура:
Детальніше
Facebook (0)
Додати опис об’єкта

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати