Хрестовоздвиженський кафедральний собор, Ужгород

Хрестовоздвиженський кафедральний собор є найбільш відомим і значущим християнським храмом в Ужгороді. Це головна греко-католицька святиня міста та резиденція єпископів Мукачівської греко-католицької єпархії. Збудований в далекому 1646 році як храм для єзуїтського монастиря, сьогодні є одним із найвпізнаваніших архітектурних символів столиці Закарпаття та свідком її давньої історії. Розміщений на Замковій горі, в історичному центрі Ужгорода.

Історія храму

Хрестовоздвиженський кафедральний собор має давню й доволі цікаву історію. Його закладка відбулася 1640 року. Дозвіл на будівництво та землю виділив тодішній господар міста – граф Іван Другет. Він став ідейним натхненником спорудження святині, для реалізації своїх планів запросив досвідчених ченців-єзуїтів. Собор спочатку слугував храмом єзуїтського монастиря, і тільки 1773 року Папа Климент скасував орден єзуїтів та передав святиню Мукачівській греко-католицькій єпархії. Після цього єпископ Андрій Бачинський перебудував храм відповідно до вимог східного обряду, додатково спорудив каплицю Успіння Богородиці. 15 жовтня 1780 року, після завершення всіх робіт,  Хрестовоздвиженський кафедральний собор було освячено. Про це свідчить напис латинською мовою на меморіальній дошці під порталом храму.

Хрестовоздвиженський кафедральний собор у 19 столітті

Наступне ґрунтовне оновлення інтер'єру храму здійснив єпископ Василь Попович 1858 року. Тоді було перебудувано іконостас у бароковому стилі, на стіни нанесли мармурові арабески. А єпархіальний художнико Фердинанд Видра розмалював склепіння святині. Саме він створив на стелі великий образ «Воздвиження Чесного Хреста Господнього».

1877 року архітектор Лука Фабрі оформив храм у неокласичному стилі, поєднавши його з необароковими тенденціями. Перед входом було добудовано чудовий портик із чотирма корінфськими колонами, на одній із веж встановлено годинник. Саме у такому  вигляді Хрестовоздвиженський кафедральний собор можна побачити й сьогодні.

Нова історія храму

Частковий ремонт у 1903 та 1927 роках провели єпископи  Юлій Фірцак та  Петро Гебей. У лютому 1949 року Хрестовоздвиженський кафедральний собор конфіскувала радянська влада й передала його православній конфесії. І тільки 1991 року святиню повернули греко-католицькій громаді. У період із 2012 до 2015 року тривала реставрація Святилища собору: відновлено понад п’ятсот метрів квадратних художнього розпису. У 2014 – 2015 роках поремонтували дах та оздоблення зовнішніх фасадів.

Що можна побачити у соборі

Хрестовоздвиженський кафедральний собор об`єднує у собі риси двох стилів – необароко і класицизму. Перше, що впадає в око під час огляду собору – його висота та величність, переважання світлих тонів в оформленні, монументальність. Разом з тим, будівля виглядає легкою і витонченою. Триярусні куполи з курантами, сходи з червоного мармуру й портик з колонами роблять його просто неповторним. Пройти повз такий шедевр архітектури не зможе жоден поціновувач високого мистецтва.

Окрім зовнішньої пишноти храму, варто відзначити його внутрішню красу. В інтер'єрі бачимо поєднання різних стилів та часових проміжків, у які він формувався. Серед елементів оздоблення слід звернути увагу на такі:

• Найдавнішими елементами є бічні вівтарі центральних каплиць, які збереглися з періоду належності храму ордену єзуїтів. На лівому встановлено образ «Розп’яття з предстоячими» (внизу) та «Покрова  Пресвятої  Богородиці» (вгорі) авторства Фердинанда Видри. Правий вівтар містить образи «Коронація Марії» та «Богородиця з Дитям та предстоячим учнем», які є роботами відомого закарпатського митця – Йосипа Бокшая.
• Неймовірно красивим та цікавим є іконостас 1779 року. Елементи декору зі значним впливом рококо та класицизму дозволяють охарактеризувати його стиль як Терезіанський.
• Хрестовоздвиженський кафедральний собор має унікальні царські врата, у яких вдалося гармонійно поєднати живописні площини з масою різьби. Їх верх увінчують архієрейський жезл та митра.
• Окрім іконостасу, збереженими елементами 18 століття є престол з балдахіном 1779 року та жертовник і дияконник 1781 року. Жертовник містить зображення  «Невір’я Фоми», на якому Христос немов звертається не до Фоми, а до людини.
• Хрестовоздвиженський кафедральний собор вражає монументальністю та великою кількістю зображень. Апофеозом внутрішнього оздоблення є плафонна композиція «Воздвиження Чесного Хреста», виконана у дусі пізнього бароко Йосипом Бокшаєм. Творчість талановитого художника також можна побачити на вівтарі святої Терези, що розташований у притворі.
• Собор має свої підземелля, де у крипті, від часу заснування храму, ховали мукачівських владик: Андрія Бачинського, Василя Поповича, Олексія Повчія. Останнім похованим тут став мукачівський єпископ Теодор Ромжа.

Хрестовоздвиженський кафедральний собор – неймовірно гарний храм як всередині, так і ззовні. Його окрасою віднедавна став сквер навпроти зі статуєю австрійської імператриці Марії-Терезії, яка відіграла значну роль у релігійному житті краю. Зовсм поруч також розташований Ужгородський замок, Музей народної архітектури та побуту, Костел святого Юрія та центр міста, всіяний міні-скульптурами – ще однією візитівкою Ужгорода.

Як доїхати

Хрестовоздвиженський кафедральний собор розташований на вулиці Капітульній, 1 в місті Ужгороді. Найближчі зупинки: «Площа Корятовича», «Вулиця Панаса Мирного», «Площа Поштова». Із авто- та залізничного вокзалу можна доїхати маршрутним таксі №5. Вихід – зупинка на площі Корятовича.