Дегустаційний зал леквару, Ботар

Дегустаційна зала леквару – місце, знайоме в селі Ботар практично кожному туристу, якого доля занесла в цей куточок Виноградівського району Закарпатської області. Дехто вважає, що це музей леквару, і також має рацію! Адже заклад поєднує в собі і цікаві розповіді про те, що собою являє цей продукт та як його роблять, і власне його дегустацію. І якщо раніше, до того, як відвідати дегустаційну залу леквару, ви навіть гадки не мали, яка це смакота, то тепер, при самій лиш згадці про нього, з’являється непоборне бажання скуштувати цей смаколик ще хоча б раз.  

Історія

• Музей леквару (іншими словами – сливового повидла) відкритий у квітні 2012 року з ініціативи Павла Тизеша – власника фермерського господарства «Тизеш», яке виробляє органічні продукти з торговою маркою «Пан Еко». Аналогів такого музею в Україні немає.
• У міні-цеху, розташованому в селі Ботар, вручну виробляється понад два десятки видів повидла за старовинною родинною рецептурою. Сировину для тутешнього варення, а також соків, наливок і сиропів вирощують в екологічно чистих районах Закарпаття – Рахівському, Воловецькому, Великоберезнянському.
• Сільські господарі традиційно тримають угорських сірих корів і кучерявих свинок староугорської породи, виведених ще 1833 року.
• Приміщення, де працює дегустаційна зала леквару в Ботарі – колишня колгоспна тютюногладильня.

Цікаві факти

Художнє оформлення Музею леквару і зали для дегустацій виконав закарпатський скульптор Михайло Колодко, відомий завдяки своїм міні-скульптурам, встановленим у різних містах України і світу.

При вході до музею стоїть скульптура свині-мангалиці авторства того ж Михайла Колдка. Це не випадково, адже у власника дегустаційної зали та музею леквару екофермера Павла Тізеша є понад 300 свиней-мангалиць. Їхнє м’ясо надзвичайно цінне, оскільки в ньому дуже незначна кількість холестерину, а також свині цієї породи добре адаптуються до природних умов.   

Леквар

1. Фермерський леквар виготовляють винятково з натуральної сировини, без консервантів, синтетичних ароматизаторів і барвників.
2. Права на продаж леквару цього виробника має тільки одна київська фірма. Купити такий продукт можна в столиці України, а також за кордоном. В жодному магазині на Закарпатті продукції Павла Тізеша немає.
3. Приготування леквару – це і традиція, і наука, і культура. Варять його у величезному казані від 8 до 24 годин, не додаючи цукру, аж поки маса не застигне.
4. Варення по черзі має вимішувати дерев’яною ложкою кожен член родини.
5. Готовий джем зберігається в коморі до десяти років і має унікальні лікувальні властивості.

Експозиція

Експозиція музею розташована в одній кімнаті, де представлено понад двадцять видів закарпатського леквару. Шість із них можна продегустувати. З часом планується збільшити кількість видів варення до 200.

Окрім класичного леквару, в колекції музею є екзотичні джеми – з манго, дині, ківі, помаранчів та інших фруктів і ягід із більш ніж 28 країн світу. Джеми вражають географічним розмаїттям: від сусідньої Угорщини до заокеанського Чилі.

Особливий експонат – керамічна мапа світу з позначками, де яке повидло виробляють.

Дегустаційна зала

Дегустаційна зала – окрема кімната, де можна скуштувати сам леквар, а також інші смачні делікатеси, якими славиться Закарпаття.

Окрім варення, до послуг відвідувачів дегустація (за попереднім замовленням):

• м’яса свині мангалиці;
• екологічно чистих соків;
• іншої екологічно чистої продукції;
• страв угорської кухні.

Асортимент у цифрах

Музей леквару пропонує туристам широкий асортимент власної продукції:

1. 26 сортів варення: з суниці, чорної смородини, терну, чорниці, горобини, абрикосів, порічки, сливи, полуниці, вишні, ягід бузини, кизилу, та інші.
2. 4 види меду: акацієвий, липовий, травневий, із золотушника і різнотрав’я.
3. 4 види напоїв: з чорноплідної горобини, журавлини, шипшини, квітів бузини.
4. 13 видів сиропів: із малини, вишні, журавлини, горобини, ожини, полуниці, чорниці, брусниці, обліпихи, терну, квіток бузини, кизилу і червоної смородини.
5. 13 видів соків: буряково-яблучний, чорнично-яблучний, вишнево-яблучний, селерово-яблучний, березовий, та багато інших.
6. 7 наборів сухофруктів: «Козацький», «Класичний», «Великодній», «Галицький», «Різдвяний», «Барський», сушена груша.

Варто знати

Дегустаційна зала леквару в селі Ботар є складовою туристичного маршруту «Солодке Закарпаття», який створили завдяки зусиллям фахівців кафедри туризму Ужгородського національного університету та сайту «Турінформ Закарпаття». До маршруту включено винні підвали краю, музей меду та гастрономічні фестивалі.

Уся продукція агросадиби виробляється за європейськими стандартами і відповідає суворим вимогам ЄС.

Як доїхати

Доїхати до дегустаційної зали та музею леквару в селі Ботар можна на авто.

З Ужгорода, Мукачевого, Берегового прямувати дорогою М26, яка веде до українсько-румунського кордону і проходить через село Ботар.

Про екскурсію варто домовлятися з господарями заздалегідь. Контактний номер телефону: 097 381 40 53. Електронна пошта: angijo.tzes@gmail.com.

GPS-координати: 48.030338 N, 22.963861 O.