Площа Пресвятої Марії (Турецької криниці), Чернівці

Турецька криниця – найстаріше в місті джерело, яке дало назву площі, розташованій довкола нього. Це історичне місце збереглося з тих часів, коли Буковина входила до складу Османської імперії. Нещодавно площа Турецької криниці набула оновленого вигляду. Тут провели реконструкцію, відновили резервуар для води, збудували над джерелом павільйон у східному стилі. На майданчику, створеному посеред площі, з північного боку розміщений фонтан у давньоримському стилі. На крутому схилі біля мосту з’явився квітковий годинник. Все це вабить до себе мешканців Чернівців та численних туристів і вкотре нагадує, що столиця Буковини була і залишається поліетнічним містом. Тут затишно почуваються всі, незалежно від того, до якого народу належать. 

Історія

Турецька криниця є історичною пам’яткою, яка з’явилася на цьому місці кілька століть тому. З джерелом пов’язують романтичну легенду про кохання турецького паші до простої української дівчини. Дехто з дослідників стверджує, що мешканці міста в давнину взагалі не копали колодязів, а користувалися лише Турецьким джерелом. У ті часи криниця була прикрашена півмісяцем, можливо, це дало їй таку назву.

Турки-османи в 17 столітті спорудили поруч зі старою  дерев’яною криницею ще й кам’яний резервуар для води. Вони, як усі люди сходу, з великою повагою ставилися до життєдайної вологи. Та й у самих Чернівцях з водою було завжди сутужно, адже вона тут залягає на значній глибині.  До речі, мурованих криниць, збудованих турками на Буковині, досить багато.

Наприкінці 18 століття Турецьку криницю капітально відремонтували. Неподалік був розташований пост жандарма, який стежив, щоб воду брали лише для пиття. Окрім того, вона слугувала важливим резервуаром на випадок пожежі.

Успенський храм

Турецька криниця тривалий час була  місцем, де православні святкували Водохреще. Це не випадково, адже на площі неподалік  від джерела упродовж кількох століть був розміщений  православний храм Успіння Марії. Як пише видання «Bukowiner Nachrichten Kalendar», цю дерев'яну святиню збудували на місці князівської церкви 1783 року.   Успенська церква простояла на площі майже століття, опісля її перенесли на Калічанку – передмістя Чернівців, а площа Турецької криниці завдяки цьому отримала ще одну назву – площа Марії (Maria Himmelsfahrthlatz).  Після перенесення церкви місце реконструювали: знесли пагорб, перемістили на нове кладовище старий цвинтар, зробили огорожу. На місці, де стояв вівтар храму, поставили монумент, який використовували для освячення води на Водохреще.

Міква

Воду з Турецької криниці брали і для єврейської мікви – ритуального басейну, що також розташовувався на площі. Міква була надзвичайно важливим об’єктом у житті людей, які сповідували іудаїзм. Вона мала наповнюватися природним шляхом – дощовою водою або через канал, проведений від річки чи джерела. 

Для мікви потрібна певна кількість води, щоби нею можна було помити все тіло людини. Єврейська громада укладала договір з міським магістратом на подачу води до басейну з криниці. Договір діяв 10 років, його багато разів продовжували.

Після приходу на Буковину радянської влади міква не працювала.

Таким чином, на Турецькій площі були розташовані святині трьох народів – православна християнська церква, яку відвідували українці та румуни, і єврейська міква.

У радянський період і криниця, і площа, і навколишні будівлі занепали.

Реконструкція

Площа Турецької криниці в Чернівцях була реконструйована до 600-літнього ювілею з часу першої писемної згадки про місто, 2008 року. До пагорба з квітковим годинником тепер ведуть кам'яні сходи, які освітлює безліч ліхтарів. Ними можна піднятися  на другий рівень площі, а саме на Турецький міст, збудований у 19 столітті. Міст отримав свою назву від криниці, оскільки був зведений пізніше. Старовинні будівлі по периметру продовжують реставрувати. Площа Турецької криниці після реставрації набула вишуканих рис і швидко стала одним із улюблених місць відпочинку чернівчан. 2014 року її перейменували на площу Пресвятої Марії. 

Квітковий годинник

Квітковий годинник має діаметр вісім метрів. Його стрілки важать 10 кілограмів. Циферблат засаджено різнокольоровими квітами, які цвітуть до перших заморозків. Акустичний механізм годинника, вмонтований у землю, відбиває години боєм. Уночі циферблат підсвічується. 

Як доїхати

Доїхати до площі Турецької криниці можна з залізничного вокзалу автобусами №17 (до зупинки «Ляльковий театр») або №34 (до зупинки «Площа Пресвятої Марії»).

На авто або пішки з вокзалу також недалеко, треба рухатися вулицями Гагаріна та Головною (відстань до площі менше ніж півтора кілометри).

Площа розташована в старій частині міста, між вулицями Турецькою та Петра Сагайдачного.