Хребет Кострича

Хребет Кострича на Івано-Франківщині – одне з тих місць у Карпатах, куди неважко дістатися. Він розташований паралельно з Чорногірським хребтом, але цей маршрут значно доступніший для людей з мінімальною підготовкою або навіть без неї. А ось нереально красивих краєвидів тут удосталь, так само як джерел і місць для ночівлі. Тож для того, щоб влаштувати собі вікенд в горах, хребет Кострича підходить як мало який інша гірська ділянка. Додому неодмінно звідси привезете карпатські гостинці та море чудових вражень.    

Звідки походить назва

Звідки така дивна назва – Кострича? За однією із гіпотез, хребет отримав її завдяки  рослині, яка занесена до Червоної книги України. Костриця скельна – а саме так правильно вона називається – росте на тутешніх схилах: звичайний собі колосочок на тонкому стеблі. Також можна побачити кострицю на інших високогір’ях: на Чорногорі, Марамороському масиві, в Східних Бескидах.

Особливості хребта Кострича

Якщо пройти всім хребтом, спочатку поряд можна буде побачити гору Говерлу. Але ще більше вражає туристів вигляд на гори Ребра та Шпиці: вони мають дивовижний рельєф. А такого стрімкого набору висоти, як під Ребрами, в Карпатах ще треба пошукати.

На хребет Кострича варто йти, щоб відчути, що таке висота у 2 тисячі метрів: це гора, за яку чіпляються рухливі хмари.  

Гриби

Хребет Кострича – рай для грибників. Найбільший урожай зазвичай буває наприкінці вересня та на початку жовтня.

Ягоди

Ягід на Костричі ще більше, ніж грибів. Особливо смачні чорниці, сезон збирання яких починається в липні і триває до середини серпня. Вони ростуть на сусідніх із хребтом пагорбах. Також у лісі є брусниця.

Ліс

Кострича – це ще й дивовижний ліс. Камені, що поросли мохом, стовбури багатолітніх дерев, вузлувате коріння під ногами. Романтика! Хижі звірі тут також є, але людей вони бояться більше, аніж ми їх. А ось сліди помітити можна, якщо бути уважним. Придивіться до вогкого ґрунту під ногами  або міток від кігтів на стовбурах.

Сир

Полонинський сир на Костричі має дивовижний смак, про який би з сирів не йшлося: будз, бринзу чи вурду. В кожній колибі (а їх на хребті декілька) є що скуштувати і купити на гостинці.

Кострича у цифрах  

1. Загальна (горизонтальна) довжина маршруту хребтом – 18 кілометрів.
2. Набір висоти – 800 метрів.
3. Довжина спуску – 1100 метрів.
4. Висота Кривопільського перевалу – 970 метрів над рівнем моря.

Маршрути хребтом

Хребет Кострича можна пройти за один день. Але якщо є бажання подолати весь шлях повністю, а відчуваєте, що досвіду й витривалості може забракнути, краще планувати кількаденний похід (щонайменше дводенний). Коли в складі вашої групи є діти, варто запланувати дві ночівлі в горах.

Маршрут 1

Кривопільський перевал – полонина Веснарка – хребет Кострича – селище Красник (найпопулярніший маршрут).

Старт – біля Кривопільського перевалу. Тут є велика зона для відпочинку, столи, сховані під навісами. Хороше місце для зустрічей, організації перекусів і останніх приготувань.

Стежка підіймається до лісу, і тут є два варіанти руху – на ваш вибір.

«Жовтий» і «Червоний» маршрути

«Жовтий» маршрут: стежку, марковану жовтим кольором, варто вибирати, якщо напередодні були значні дощі. І ще, якщо маєте намір скоротити шлях.

«Червоний» маршрут: ця стежка довша, її кілька разів перетинають струмки. Тож, найімовірніше, доведеться намочити ноги, особливо після дощу.  Підйом червоним маршрутом на полонину Веснарка досить крутий.

Неподалік від місця фінішу у Краснику, якщо ще залишилось трохи часу, можна влаштувати пікнік з посиденьками на березі Чорного Черемошу або покупатися.

Далі треба вийти на трасу, рухатись у напрямку селі Ільці. З Ільців доїхати маршруткою чи попутним транспортом до Верховини (в один бік) або Івано-Франківська, Микуличина, Яремчі, Ворохти (в інший бік).

Маршрут 2 

Вороненка – гора Під-Бескиди – полонина Лаб’єска – гора Кукул – полонина Веснарка – хребет Кострича – Красник або Бистрець (маршрут триваліший за часом і довший, загальна відстань – 32 кілометри).

Маршрут 3

Підніматися на хребет Кострича можна не лише з перевалу, а також із сіл Красник або Бистрець, але підйом буде набагато крутіший і фізично важчий.

Варто знати

• Дуже бажано взяти в дорогу трекінгові (або звичайні) палиці, вони особливо стануть у пригоді під час спуску.
• Якщо на шляху трапляються паркани, обов’язково закривайте їх після того, як пройшли. Вони в горах для того, щоб худоба не втікала з пасовища.
• Навпроти автобусної зупинки «Кривопільський перевал» є детальна карта для туристів з усіма маршрутами: сфотографуйте її. Вона може знадобитися там, де проходитимете ділянками без маркування і  вказівних знаків.
• На Кривопільськоу перевалі в останній будівлі перед лісом працює сироварня, тут можна спробувати і купити смачної бринзи.

Як доїхати

Доїхати до Кривопільського перевалу (він є місцем традиційного початку підйому на хребет Кострича)  можна на авто або громадським транспортом.

Автобусом

Автобусом із Івано-Франківська, Яремчі, Ворохти, Татарова, який іде в бік Верховини або Косова. Попросити водія зупинити на перевалі.  

На авто

Кривопільським перевалом проходить автодорога Р24, яка поєднує Ворохту з Верховиною. Якість дорожнього покриття місцями дуже погана.    

GPS-координати: 48.173154 N, 24.646024 O.