«Тустань-2017»: лицарські поєдинки та видовищний штурм фортеці

4581

Три дні середньовічні лицарі з'ясовували, хто ж з них найуміліший воїн, а дами вражали своїми середньовічними костюмами. Гігантське місто-фортеця «Тустань» ожило вже в 12-й раз, здивувавши в цьому році захоплюючим нічним штурмом.

З 4 по 6 серпня в селі Урич, що на Львівщині, не замовкала музика і веселощі. Навколо стін стародавньої фортеці розташувалося величезне наметове містечко, а всередині кипіло середньовічне життя.

У цьому році на щорічний фестиваль зібралося близько 150 реконструкторів, які приїхали не тільки з різних куточків України, а й з інших країн, від Молдови до Канади.

Мабуть, найяскравішим був другий день свята, коли реконструктори влаштували нічний штурм могутньої фортеці. Темрява накрила землю, за легендою, угорці почали штурмувати фортецю. Ну, звичайно, цього разу наші перемогли – русичі розбили своїх ворогів.

Для довідки: на місці Тустані в 9–16 століттях існувало наскальне місто-фортеця, яке виконувало роль прикордонного та митного центру спершу між Угорщиною та Галицько-Волинським князівством, а потім між Угорщиною і Польським королівством. Саме тут проходив і «соляний» і «шовковий» шлях. Предки зробили неможливе: прорубали в скелях вертикальні і горизонтальні пази, в яких закріпили дерев'яні конструкції, створивши неприступний фортифікаційний комплекс. Він контролював третину переходів через Карпати. До наших днів збереглися кам'яні залишки фортеці, куди раз на рік з'їжджаються реконструктори.

Девізом нинішнього фестивалю стала фраза «Як у кіно!». Дійсно, де ще побачиш стільки людей у латах, що нещадно шматують один одного мечами?

Епіцентром традиційно стало військове містечко. Саме тут розгорнулися запеклі бої.

Лицарські поєдинки були суворими: складно навіть уявити, що у звичайному житті ці хлопці можуть бути програмістами. Обійшлося без серйозних травм, хоча медиків часом доводилося кликати на допомогу.

Бої були настільки жаркими, що прекрасні дами рятували лицарів, обмахуючи віялами. Адже незважаючи на прогноз погоди, що обіцяв грозу і зливу, всі дні фестивалю стояла просто нестерпна спека! Уявляєте, як тяжко довелося хлопцям, які надягли на себе важезні металеві обладунки?

Барвисті шати і лати – це ще не все. Учасники битв розбили стилізовані табори і дотримувалися традиції середньовіччя навіть в побуті. Наприклад, спали в наметах, застелених соломою і шкурами тварин. Батьки – борються з іншими лицарями. Мами – стріляють з лука. А діти – підтримують вогонь і доглядають за обладунками своїх батьків.

Для реконструкторів це не просто свято на три дні, це велика пристрасть. Готуються довго і ретельно, не шкодуючи часу і грошей.

Для свого облачання запозичують елементи у русичів, сіверян, скандинавських народів.

Що можна було знайти на «Тустані-2017»

Корисною інформацією ділилися в Тустанському університеті, а розкривали свої таланти – на театральній сцені. За участь у майстер-класах і лекціях гості отримували монети. Назбиравши достатню кількість, можна було пройти процес посвячення.

Духовна територія стала тим місцем, де всі бажаючі малювали ікону.

На стрільбищі кожен міг спробувати себе в ролі лучника...

...а потім відправитися в мотузкове містечко і випробувати свої сили.

Діти облюбували ось таку гойдалку, яка розгойдувалася вперед-назад, як таран: проходити біля неї потрібно було обережно, особливо ввечері.

Родзинкою третього дня свята стало кінне видовище. Дами демонстрували, як вміло слабка стать може поводитися з кіньми.

Коні слухалися як шовкові: неймовірно, яких результатів можна досягти завдяки рокам тренувань.

На спеціально відведеному майданчику гості могли приміряти на себе середньовічний костюм. А учасники фестивалю дивували різноманітними образами і охоче влаштовували тематичні фотосесії.

Ведучий фестивалю, звичайно, теж постав у середньовічному вигляді. А розважали учасників фестивалю групи Torban, The Doox, Lemko Bluegrass Band, Lirwak і ЯгОди.

Ремісники фестивалю ділилися своїми вміннями. Майстер-класи з миловаріння, гончарства, малювання... Власноруч виготовлені шедеври гості везли із собою як сувенір.

І, звичайно, в містечку майстрів продавали безліч сувенірної продукції і всілякої смакоти. У середньому за 30 грн можна було купити магнітик, а за пару сотень гривень замовити авторський шедевр. А за зовсім невелику плату покуштувати хендмейд-солодощів!

Ну і осередок життя всього фестивалю – корчма, де було випито і з'їдено неймовірну кількість пива, куліша, борщу і бограча!

Вгамувати спрагу допомагало джерело води: тут завжди стояла черга. До речі, з фестивалю із собою вивозили не тільки яскраві враження і сувеніри, а й п'ятилітрові баклажки чистої води. Крім джерела, на території фортеці є глибочезний колодязь, що зберігся з давніх часів.

Ось ми і на вершині фортеці. Варто трохи попотіти, забираючись наверх по дерев'яних настилах, і відкривається карколомний вид на Сколівські Бескиди.

Головний вхід фестивалю. Щоб побачити середньовічне життя, потрібно було придбати абонемент на всі три дні фестивалю або купити квиток на один день вартістю 150 грн. Але, бувало, відвідувачі хитрили – фортецю можна обійти з іншого боку, через під'їзну дорогу, де квитки перевіряли вже не так суворо.