Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"

Невідома Вінниччина: дива скельного краю

13106

Поїздивши удосталь «галопом по Європах», потроху вчишся цінувати власні скарби. Однією з таких скарбниць є південь Вінниччини – унікальна місцевість з мальовничою природою, цікавими пам'ятками та багатою історією. Тому сьогодні ми помандруємо трикутником Могилів-Подільський – Лядова – Буша та розповімо, що ж цікавого можна побачити на цьому маршруті.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Могилів-Подільський – столиця вин та витинанок

Під’їжджаємо до Могилева, який, щоб відрізняти від інших міст, назвали Подільським. Розкішний вид на місто відкривається з гори на під'їзді з боку Ямполя. Тут уже відчутно невловиму зміну клімату – пахне півднем, Молдавією, яка починається за Дністром (тому треба слідкувати, щоб телефон випадково не перемкнувся на роумінг і не «з'їв» усі гроші). А біля кожного будиночка рясно росте виноград. Тому цей край також славиться смачними винами. Якщо завітаєте на ринок, місцеві дядьки запропонують вам продегустувати вина: червоні, білі, рожеві, з калиною, ожиною, смородиною. А ще тут є молдавські коньяки та неймовірно смачна бринза, яка зовсім інакша, ніж бринза в Карпатах. Зробивши запаси смаколиків, рушаймо на екскурсію.

Джерело фото: we.org.ua.

Пам’яток тут збереглося небагато: немає вже замку, який височів колись над Дністром. На тому місці спорудили пам’ятник засновнику міста – Єремії Могилі. Цікаво, що полковником у Могилеві був Остап Гоголь, майбутній гетьман Правобережної України, предок письменника Миколи Гоголя. І саме на околицях міста відбувалися події, що згодом лягли в основу повісті «Тарас Бульба». На згадку про Гоголя у Могилеві-Подільському встановлено пам'ятник, який вважають найстарішим в Україні. Ще тут збереглися класицистична Георгіївська церква з дзвіницею, а також Миколаївський собор 1754 року – один з рідкісних храмів Центральної України, який не втратив свій зовнішній і внутрішній вигляд за роки війн та революцій.

Але ми приїхали до Могилева-Подільського відвідати єдиний в Україні Музей витинанки. На Поділлі особливо любили прикрашати оселі витворами з паперу. Тому місцеві жителі гордо називають своє місто «столицею української витинанки».

Найкраще завітати сюди у вересні, коли відбувається Міжнародний фестиваль витинанки, приїжджають знамениті майстри, влаштовуються виставки, майстер-класи, концерти. Проте і в будній день цікаво оглянути колекцію творів, порівнюючи давню народну творчість та витончені роботи сучасних митців.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Подільський Афон

Погулявши містом, рушаємо в Лядівський монастир, що розташований за 17 км від Могилева-Подільського. Це настільки красиве місце, що коли 1013 року преподобний Антоній Печерський повертався з Афону до Києва, то зупинився тут, вирішивши оселитися на високих крейдяних кручах з цілющими джерелами.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Цю історію розповідає послушник монастиря і за сумісництвом гід усім туристам. Вражає, що за 10 років, рушаючи до Києва, Антоній залишив тут братію з 300 (!) чоловік. Свідченням святості цього місця залишилися крипти та печерні поховання, куди гід проведе вас темними ходами підземель.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Частина споруд була підірвана в радянські часи. Розповідають, що монастирські дзвони досі лежать на дні Дністра. У 1998 році монастир почали відроджувати ченці. Тепер відвідувачам показують келії Антонія Печерського, святе джерело з купальнею, відновлену дзвіницю. Поряд з печерною церквою Усікновення Глави Іоанна Предтечі зберігся камінь з написами, який є своєрідним літописом монастиря. А ще є камінь з відбитком закам’янілого мамонтеняти.

Якщо після екскурсій хочеться відпочити – монастир пропонує паломникам готель у Лядовій.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Якщо ж проїхати ще кілька кілометрів – ви дістанетеся в село Нагоряни, звідки відкривається надзвичайний краєвид на сам Лядівський монастир за вигином Дністра. Територія Молдови наче клинком врізається між двох схилів. А у вапняках є старовинні печери – одна з місцевих принад. Та й саме село з низькими хатами, збудованими з вапняку, виглядає як музей.

Села на камені

На півдні Вінниччини чекають на своїх відвідувачів унікальні села:

  • Клембівка, яка славиться своїми неповторними вишивками.
  • Букатинка, село на березі Мурафи, яке талановитий скульптор Олексій Альошкін перетворив на музей просто неба.
  • Оксанівка, неподалік від Ямполя, де збереглися старовинний цвинтар та печери з унікальними наскельними зображеннями.

Джерело фото: istpravda.com.ua.

Любителі неторканої природи можуть завітати до місцевості, яку називають Мурафською Швейцарією, що простяглася на берегах річки Мурафи поряд із селами Вила-Ярузькі, Попова Кладка, Скалопіль. Гранітні скелі утворили вздовж річки дивовижні форми, а біля затоплених кар’єрів гніздяться лебеді, білі чаплі, ростуть рідкісні квіти.

Джерело фото: chernivci.rada.org.ua.

Порада: по дорозі можна зупинитися на схилах, де колись проходила межа світового океану Тетіс, а потім – древнього Сарматського моря. Це так звані Мурафські Товтри, де можна відшукати рідкісні скам’янілості: відбитки древніх равликів, коралів або морських риб. Найкраще запитати у місцевих, де можна натрапити на такі цікавинки.

Буша – лишилася одна душа

Спускаючись нижче за течією Мурафи, ми дістанемося й до легендарної Буші, яку безліч разів за історію знищували, а вона знову відроджувалася з попелу. І тепер, коли багато сіл вимирають, Буша показує – яким живим і красивим може бути українське село. Тут розвивається зелений туризм, і гостей села запрошують на гостину до автентичних подільських садиб та вгощають традиційними стравами.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

У Буші тісно, як ніде, переплітаються різні епохи, пласти та уривки нашої історії. На пагорбі над Бушею невеликий, але цікавий Музей трипільської культури. Кераміка, знаряддя праці та інші речі, які зберігаються там, свідчать, що люди мешкали на бушанських пагорбах протягом тисячоліть. Свідком дохристиянської давнини виступає печерний язичницький храм з кам’яним святилищем.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Вчені досі не дійдуть згоди – що ж значать зображення оленя, жінки та півня, витесані в камені. Однак багато людей приїжджають сюди як в особливе «місце сили».

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Легенди кажуть, що за Русі тут стояло місто Краснопіль, яке зруйнували татари. Нове поселення нібито назвали в пам’ять про єдину живу мешканку – Басю (Бушу): «Буша – лишилася одна душа».

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Нова трагедія прийшла за козаччини у 1654 році. У творі «Оборона Буші» Михайло Старицький оспівав героїчних захисників замку та вчинок Мар’яни Завісної, вдови козацького сотника, яка загинула разом з ворогами, підірвавши пороховий погріб. Місцеві мешканці досі шанують могилу славетної козачки.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

За нинішніх часів у Буші створили історико-культурний заповідник та розпочали відновлювати пам’ятки: підземні ходи й оборонну фортецю 16–17 століть, церкву та козацький цвинтар з кам’яними хрестами.

Бушанський замок. Автор фото: Маріанна Іваненко.

Як бачите, камінь тут повсюди. Людина живе на камені, будує з нього хати, паркани, ставить хрести. Поміж каменями Гайдамацького яру знаходили колись прихисток втікачі від татарських набігів, розбійники та повстанці. В урочищі добре відпочити спекотного дня, посмажити шашлики, побавитися в хованки між чудернацьких скель, що нагадують слонів, голови велетнів або кам’яні палаци.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Буша –  найбільший у Європі музей кам’яних скульптур під відкритим небом, які, здається, самі по собі виростають з цієї землі. До речі, ще один парк кам’яних скульптур можна відвідати в Ямполі.

Така ось тендітна і незвідана Вінниччина.

Автор фото: Маріанна Іваненко.

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)

 

 

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати