Українська
Українська Русский English
Спецпроекти Додати об'єкт Моя карта
"

Кінбурнська коса. Бурунний мис природної розкоші, або Пернатий півострів

10865

Понад 200 квадратних кілометрів первозданної природи, де людей на порядки менше, ніж птахів. Червонокнижні представники флори і фауни. Найчистіше морське узбережжя і благодатна можливість відпочити від ритму мегаполісів і міського смогу.

Тут не знайдеш гучних ресторанів і звичних пляжних розваг. Зате вас чекає найчистіше повітря і небувале на перенаселеній Землі усамітнення.

Однак потрібно бути готовими, що у відпочинку на Кінбурні є свої нюанси.

Назва півострова походить від турецьких слів «кіл» – волосся і «бурун» – мис.

Історія Кінбурна. Священний півострів

Цей півострів між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Ягорлицьким чорноморською затокою відомий людям з давніх часів. Міфи пов'язували його з амазонками, легендарними Гераклом і Ахіллесом. Про тутешні місця, називаючи їх Гілеєю (Борисфенідою), писав Геродот ще в туманному 5 столітті до н. е. Жителі щасливого міста – Ольвії вважали ці землі священними. З ними були повністю згодні скіфи, що, за переказами, залишили в Кінбурнській землі чимало золота.

Пізніше тут засвітилися чумаки, що частенько навідувалися за сіллю, геройствував Суворов, трощачи турків. Усі вони в минулому, лише прекрасна природа півострова досі з нами.

Шлях на косу

Тепер про обіцяні нюанси. Потягом сюди не доїхати і літаком тим більше не долетіти. Як втім, і звичайним автомобілем. Потрапити на косу можна позашляховиком від села Геройське. Саме тут залишають своїх залізних коней, не призначених для руху пісками, який заміняє тут дороги, ті, хто приїхав на косу своїм транспортом.

Або катером від Очакова (70 грн в один бік). У 2017 році з'явився і третій варіант – «ракетою» з Миколаєва або Херсона.

Кінбурнське житло

Людських поселень на косі в обріз. Буквально три-чотири невеликих села. Саме в них поселяється частина відпочиваючих, що знімають житло в аборигенів. Умови тут в більшості випадків відверто спартанські. Туалет типу «сортир», літній душ на вулиці, про кондиціонери можна навіть не мріяти.

Другий варіант – нечисленні бази відпочинку або готелі. Тут умови кращі, є номери з туалетом, душем і тими самими славнозвісними «кондишинами». Але навіть у цих «люксових» варіантах вас можуть чекати несподіванки типу старих картонно-дерев'яних будиночків, через стіни яких чутно особисте життя всієї бази відпочинку, проблеми з напором води, електрикою та інші «принади».

Третій – відпочинок на Кінбурнській косі дикуном у безвідмовному притулку мандрівника – наметі. Або у відведених для цього спеціальних зонах (не забувайте, що 68% території Кінбурна – заповідник, і якщо ви станете в забороненому місці, лісники практично гарантовано «ввічливо» попросять вас переїхати). Можна також скористатися послугами кемпінгу (проживання в середньому 100 грн з людини). Тут найчастіше забезпечують наметом, карематом, матрацом і спальником, а також дають таку собі гарантію збереження речей за вашої відсутності. Але все цінне все одно краще носити із собою. Плюс майже завжди можна скористатися послугами місцевих кулінарів, прийняти душ, зарядити телефон та інші «девайси».

Торгівля – двигун прогресу

Також будьте готові до своєрідності місцевої сфери торгівлі. Організованих ринків на Кінбурні немає як класу. Овочі та фрукти закуповуються безпосередньо у місцевих, у яких з'являються надлишки вирощеної продукції. Або за ними відправляються на очаківський ринок (з ходу плюсуйте до ціни товарів 140 грн за проїзд на катері туди і назад). До речі, працює ринок цей лише до 14:00.

У селах є магазини, влаштовані за типом незабутніх радянських «сільпо» – в асортименті зазвичай крупи, макарони, трапляються консерви.

Особливості відпочинку на Кінбурні

З питною водою на косі теж є проблеми. Водопроводу, як ви розумієте, тут зроду не було, місцеві і власники готелів активно бурять свердловини – причому, чим глибше, тим краще – на верхніх горизонтах «аква віта» неабияк солонувата.

Алкоголь і «смаколики» краще привозити із собою. Або, знову ж таки, доведеться ганяти за ними в Очаків.

Є на Кінбурні навіть така ознака цивілізації, як таксі, – це все ті ж позашляховики всіх форм і мастей, особливо цінуються безвідмовні «уазики». А місцевий громадський транспорт – «бусики», найчастіше комплектується колесами від «Уралу». Теж логічно – зі стандартними застрягнуть, як пити дати.

Цікаве враження справляють туалети типу «сортир», що стоять на березі за півгодини ходу від будь-якого житла. І то правда – навіщо пляжникам ходити в кущі, якщо можна скористатися послугами такої будочки.

Найчастіше морський бік коси, крім позитиву, «порадує» вас великими медузами і кусючими оводами. Плюс не забувайте про всюдисущих комарів, а точніше про засоби для боротьби з цими кровососами.

Первозданний рай

Однак умови проживання і питання з продуктами на косі абсолютно вторинна тема. Якщо говорити про відпочинок на Кінбурнській косі, то головне – це місцева природа. На самому вістрі коси море і лиман розділяють лічені метри, і видовище прісної і солоної води, що зливається в одне, за чутками, абсолютно незабутнє. Не здумайте тут купатися! Течії, що створюються при зіткненні, можуть за лічені хвилини забрати далеко від берега навіть світового чемпіона з плавання.

Далі коса розширюється. І якщо недалеко від вістря вас зустріне в основному степовий пейзаж, за яким можна пробігтися від прісної до морської води (ось тут якраз купайтеся собі на втіху), то далі на Кінбурні ростуть справжнісінькі лісу з білими грибами, багаторічними соснами і, якщо вірити чутками, натуральними вовками.

Пернате різноманіття

А скільки тут птахів, більше 200 видів! Причому не банальних чайок або голубів, а унікальних пернатих, яких рідко де зустрінеш.

На фото – фауна Кінбурнської коси.

Чорний, як ніч баклан, розчепірив крила, показуючи, що саме він найгрізніший на всьому Кінбурні. Різнобарвні качки довгим клином тягнуться слідом за призахідним сонцем. Шумлять зграї куликів і проносяться далеко довгоногі чаплі. А особливо везучі можуть побачити навіть рожевого пелікана або гордого і смертоносного орлана.

Ось грязьові ділянки, що залишилися після відступу морської стихії і зберігають на своїй поверхні тисячі пташиних слідів. Ні, не тільки слідів, он і зграї чайок, що захоплено шукають у багнюці щось смачне.

Природні чари

Ось червоні поля невідомих рослин, що йдуть вдалину подібно вишуканому перському килиму талановитого майстра.

Ось розсипи степових квітів і лікувальних трав, що наповнюють ваші легені невимовним і чудово багатим ароматом.

Ось химерне сухе дерево, застигле посеред степу як страж усієї цієї пишноти. Грозний і поважний навіть у своєму дерев'яному посмерті.

Також не забудьте відвідати знамените найдавніше урочище Вольжин ліс, Ковалевську сагу, погуляти на узбережжі Ягорлицької затоки, побувати в плавнях, подивитися на пам'ятник Суворову, замовити морську екскурсію. Загалом, справ по горло.

Небесна розкіш

А яке над косою небо! Бездонне, синє, як карбункул, засіяне в'яззю хмар, що створюють кожні п'ятнадцять хвилин новий, неповторно прекрасний візерунок.

Особливо цінно, що людей тут небагато навіть у розпал високого сезону, і, відійшовши від селища хвилин на п'ять-десять, ви ніби опиняєтеся на безлюдному острові.

Точніше на довжелезному узбережжі-пляжі, що тягнеться до горизонту, усипаному черепашками всіх форм і розмірів (включаючи рідкісні «слухові» раковини), і перебуває у вашому повному розпорядженні (якщо не пощастить, його доведеться ділити з купальником метрів за 200).

Танцюй, займайся спортом або іншими не менш приємними речами. Загоряй хоч голяка, хоч у плавках (тільки тент не забудь, а то згоріти простіше простого). Це не хвилює нікого, крім чайок, які сподіваються отримати з людини свій неодмінний пташиний калим.

Кінбурн приймає не всіх. Комусь буде не вистачати галасливих розваг вночі (хоча при бажанні такі можна відшукати і тут), лежаків з парасольками, пляжних забав у стилі катання на бананах, шикарних люксів або можливості в будь-який момент закупитися в нічному магазині.

На фото – фауна Кінбурнської коси.

Зате якщо любиш чисте море і повітря, унікальну природу і небагатолюдність – ти обов'язково повернешся сюди, на цю косу, між лиманом і найбільш чорним морем на світі. І, можливо, залишиш тут шматочок своєї душі.

У статті використано фото автора.

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)
ВКонтакті

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати