Перетин українсько-польського кордону: труднощі, поради, власний досвід

90211

Чому, коли ви їдете до Польщі автобусом, вам обов'язково потрібно із собою мати кілька монеток у два злотих. Навіщо, перетинаючи кордон по «свіжій» біометрії, брати із собою ще й український паспорт. Як підготуватися до поїздки до Польщі автобусом і що робити, якщо вас довго тримають на кордоні. Ми не були в курсі багатьох нюансів, тому поїздка зі Львова до Варшави виявилася мало приємною. Ділимося особистим досвідом перетину польського кордону і порадами, чим «озброюватися», якщо ви їдете до Польщі автобусом.

Ми летіли до сонячної Іспанії через Польщу: це набагато дешевше, ніж купувати квиток на літак з України. Наш виліт – вечірній, о 19 годині розпочинається реєстрація на рейс. Вирішуємо приїхати до Варшави вранці: встигнемо прогулятися по місту, а під вечір поїхати в аеропорт. Квиток, куплений онлайн зі Львова до Варшави, коштує 420 грн. Наш виїзд – о 22:05, прибуття о 8:30. Ми і подумати не могли, що опинимося на волосині від «провалу»! Розпланована поїздка зривалася: ми 11 годин стояли на кордоні і вже подумки прощалися з нашим літаком до Барселони...

Посадка на автобус: до чого бути готовим

Ми відправлялися від автобусної станції, що на Двірцевій площі у Львові. Перше, з чим зіткнулися: плутанина. На посадку було відведено 5 хвилин. Натовп обступив водія, який збирав квитки, кріпив позначки на багаж. Черги ніякої немає, хто перший, того й «тапки». У підсумку, в салоні багато пасажирів виявили, що їхні місця вже зайняті. Десять хвилин розборок, і виявляється, що разом з нами до автобуса зайшли пасажири з іншого рейсу: їх ніхто не попередив. Так почалася наша посадка на автобус Україна – Польща.

Що потрібно пред'явити водієві автобуса

Квиток.
Біометричний паспорт або паспорт з діючою шенгенською візою.

Це ваучер на посадку в автобус, придбаний онлайн. Його потрібно обміняти на квиток у касі, щоб не виникло непорозумінь. Але з особистого досвіду: і з ваучером теж посадять в автобус.

У підсумку, наш виїзд затримався на 20 хвилин. Щоб компенсувати цей час, по зливі і мокрій трасі водій гнав на великій швидкості: багато пасажирів турбувалися, особливо ті, що з дітьми. По дорозі зупинилися підібрати пару «зайців». Для них ціна 350 грн, тобто на 70 грн дешевше. За годину ми вже були на кордоні. При під'їзді до української митниці нам запропонували «пошукати кущі»: за словами водія, це остання «точка», де не потрібно платити багато грошей.

Комфорт і зручність

Якщо чесно, від автобуса, який здійснює міжнародні перевезення, ми очікували більшого:

Туалет не працював.
Сидіння практично не відкидалися.
Нікуди подіти ноги – місця мало.
Wi-fi не працював.
Розеток для підзарядки телефону не було.
Буфет був відсутній – ніде було купити води.

Житель Естонії, що їхав з нами, із сумом згадував європейський автобус з ортопедичними сидіннями, пуфиком під ногами, кавою, чаєм, розетками для підзарядки. Ми просто ще не знали, що нас чекає попереду...

11 годин очікування

На польській митниці ми опинилися о 01:30 ночі. І застрягли на кордоні з Польщею. Перед нами 6 автобусів, але жоден з них митники не перевіряють. Колона простояла всю ніч: за нами вишикувався довгий хвіст автобусів. При цьому черга на паралельних смугах, де шикуються вантажні фури і легкові автомобілі, просувалася: митники продовжували їх перевіряти. Чому так? За однією версією, так поляки карають наших «заробітчан», які їдуть автобусами. За іншою, просто стало більше автобусів, і на кордоні не встигають з ними справлятися.

Тільки близько 7:30 перший з автобусів, що стоять попереду, поїхав на огляд. І застряг там на дві години. Ми стали переживати, чи точно встигнемо на свій літак: якщо так піде далі, доведеться провести в черзі ще п'ять годин. Плюс дорога до Варшави займе 5-6 годин. Терміново для підстраховки ми стали шукати альтернативні варіанти як поїхати швидше, щоб уникнути ризику запізнитися на літак. Разом з нами в паніці по всій митниці бігає ще кілька пасажирів, у яких виліт заплановано на більш ранній час. Перетнути кордон з Польщею виявилося не так швидко, як ми очікували.

Що робити, якщо ви застрягли на кордоні: варіанти

Спіймати попутку. Це найпростіший спосіб перетнути кордон у неприємній ситуації. Але на практиці, навіть він не так вже й легко втілюється в життя. Справа в тому, що більшість авто, які ми гальмували, не їхали ні до Варшави, ні хоча б до Любліна. Ми ризикували переїхати з ними кордон, вийти на трасі, де удача спіймати авто в потрібному напрямку, враховуючи, що польський ми не знаємо, може і не посміхнутися. До того ж, як пояснили нам бувалі, багато автомобілів просто переганяють через кордон: далеко з ними не заїдеш. Вартість «попутки» у поляків і українців, які погоджуються підкинути до Варшави, може відрізнятися.
Bla-bla-car. Якщо в запасі є пару годин, можна зв'язатися з водієм автомобіля, який найближчим часом виїде зі Львова у Варшавському напрямку. І домовитися, що він підбере на митниці. Зі Львова авто буде їхати близько години, плюс витрати на проходження української митниці. Мінус цього плану в тому, що не завжди можна знайти автомобіль, який підходить за часом виїзду. Але у нас вийшло: для підстраховки ми домовилися з водієм авто, що він забере нас на кордоні, якщо не поїдемо раніше. Ціна – 200 грн.
Попроситися в інший автобус. Шанси виїхати з митниці швидше збільшуються, якщо попроситися в автобус, що стояв попереду колони. Мінус: не всі водії згодні взяти додаткового пасажира. Одні кажуть, що місць в автобусі немає, інші посилаються на свої подорожні листи, в яких зазначена кількість пасажирів. У принципі, в такому випадку можна перетнути кордон з будь-яким авто і домовитися з водієм автобуса, що він підбере вас за кордоном. Переходити кордон пішки можливо не на всіх пунктах пропуску: на нашому це було заборонено.

Поговорити з митниками. Це теж непросто, враховуючи мовний бар'єр, але можна попросити когось із попутників, які знають польську, перекласти. Як показала наша практика, наскільки комунікабельним виявиться співробітник митниці – справа випадку. Перша зміна нас «продинамила». Діалог не відбувся, спроби поговорити зі старшим по зміні або з керівництвом провалилися. Друга зміна, яка прийшла вранці, була більш контактною. Жінці, яка спізнювалася на літак, працівниця польської митниці допомагала шукати попутки і домовлятися з водієм, що стоїть попереду автобуса, щоб її взяли.

Проходження польської митниці: особистий досвід

З приходом нової зміни митників справа «пішла», черга рушила. Спершу з автобуса попросили вийти пасажирів, що сидять з правого боку, потім – з лівого. Вийшовши з автобуса, беремо свій багаж і вирушаємо на митний контроль. При вході на митницю висить оголошення, що потрібно для її проходження:

Біометричний паспорт або відкритий шенген.
Медична страховка.
Гроші (скільки, залежить від часу перебування в Польщі, а також того, чи плануєте ви їхати через неї далі, до інших країн ЄС). Якщо ваша мета – Польща, то вимагають 300 злотих на день (якщо плануєте поїздку до трьох днів). Якщо перебування понад 3 дні – 100 злотих на день.
Зворотний квиток.

Далі люди шикуються в дві черги: біля одного вікна перевіряють документи у громадян ЄС, біля другого в чергу шикуються всі інші, включаючи українців.

Паспортне питання. Пред’являю свій «свіжий» біометричний паспорт. Виявляється, його мало для перетину кордону з ЄС: у мене вимагають пред'явити ще один паспорт, що підтверджує особу. Пояснили, що це пов'язано з тим, що мій паспорт новий, у ньому немає ніяких відміток. Можна було пред'явити паспорт громадянина України, але в мене із собою був попередній, ще діючий закордонний.
Що запитує митний офіцер: ваучери на поселення і квитки на зворотну дорогу показувати не просили не тільки мене, а й інших пасажирів. У нас поцікавилися метою візиту. Дізнавшись, що летимо через Польщу до Іспанії, офіцер запитала, скільки у нас при собі грошей. Відповіли, що 600 євро на одного, і плюс кредитні карти. Просити показати гроші або пред'явити чек про достатню кількість коштів на картці не стали.
Польська мова. До речі, митний офіцер ставила питання польською мовою. Ми не розуміли, що вона говорить. Намагалися говорити українською або англійською, але жінка, ніяк не відреагувавши, продовжувала спілкуватися польською. Нам допомагали перекласти її вимоги люди, які стоять у черзі. У цілому, через мовний бар'єр і не дружелюбний настрій офіцера, отримання штампа в паспорті виявилося досить стресовим.

Далі все стандартно: поставили сумки на транспортер. Їх подивилися через сканер, без будь-яких ексцесів ми сіли назад в автобус. Сам процес проходження митниці зайняв 40 хвилин. А очікування – всю ніч: на кордон ми приїхали о 23:30, а поїхали – о 10:30. У Варшаві ми були десь о 16 вечора замість 8 ранку. Автобуси з України прибувають на станцію Варшава Zachodnia. З урахуванням того, що ми перший раз у місті і нам потрібно було розібратися, як доїхати до аеропорту, на посадку ми приїхали із зовсім невеликим запасом часу. І то, завдяки різниці в часі з Польщею: в Києві на одну годину більше, ніж у Варшаві.

Що потрібно знати про можливі незручності

Беріть запас води та їжі. Ще з вечора чоловік спитав водіїв автобуса, чи немає у них у продажу мінералки. Йому грубо відповіли, що ні. Жити без води йому довелося до обіду наступного дня, до зупинки в Любліні.
Купуйте заздалегідь злоті. Два злотих – стільки коштують відвідини туалету на польському кордоні, при вході автомат з монетоприймачем. Злотих не виявилося у більшої частини нашого автобуса. Навколо – траса і відкрите поле. Туалету в автобусі немає. Люди з дітьми бігали по інших автобусах, просили монеток.
Візьміть в автобус дорожню подушку, плед. Невідомо, скільки доведеться стояти на митниці. Можливо, доведеться провести ніч в автобусі.
Не забудьте аптечку. Забезпечте необхідний мінімальний набір ліків, які можуть знадобитися в дорозі. Чоловікові в автобусі, що стояв попереду, стало погано. Його «зняли з рейсу» і викликали «швидку».
Powerbank для підзарядки телефону. Розеток в автобусі може не виявитися, або ж вони не будуть працювати (таке нам трапилося на зворотній дорозі). Можна попросити підзарядити телефон у водія, але, за фактом, там не вистачає напруги для підзарядки смартфона. У підсумку, по приїзду до Польщу можна опинитися без зв'язку.
Будьте пильні під час зупинок автобуса. Оскільки ми спізнювалися, водії намагалися їхати швидше. Пасажири ледве вмовили їх зробити 15-хвилинну зупинку для туалету і кави в Любліні. Водії попередили, що нікого не чекатимуть. Коли люди сіли в автобус, кількість пасажирів водії не перевірили. Через час хтось із пасажирів в автобусі сказав, що, здається, не вистачає однієї людини. Водії переглянулися, і поїхали далі...

Чим і за скільки можна потрапити до Польщі

Дорога назад була практично такою ж «приємною»: на польській митниці знову автобуси тримали всю ніч. Але стояли ми вже менше: 6 годин замість 11. За скільки і як можна доїхати до Польщі, якщо у вас немає свого авто:

Автобус Львів – Варшава: 420 грн. Існує ризик застрягнути на кордоні.
Bla-bla-car: 200–300 грн, зі Львова до Варшави. Існує ризик застрягнути на кордоні.
Поїзд Львів – Перемишль – близько 180 грн. Зі Львова – о 12:17 в Польщі – о 13:30. Київ – Перемишль: 434 грн. Без митних затримок. З Перемишля можна дістатися до: Варшави, Кракова, Вроцлава. Ціна: 300–500 грн. Але є нюанс: з Перемишля до великих міст можна потрапити тільки під вечір. Тобто це зручно, якщо ви летите нічним рейсом. Або ж віддаєте перевагу залишитися на ночівлю, щоб на наступний день подивитися трохи місто. Найближчий до Перемишля аеропорт – Жешув (до 2 годин в дорозі).
Авіарейс: зі Львова, Києва до Вроцлава, Люблін можна знайти рейси вартістю близько 500 грн (при ранньому бронюванні). З Києва до Варшави – від 1 тис грн. Без митних затримок.

У статті використані фото автора.