Оригінальні предмети з картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та де їх шукати

13053

Мабуть, усі колись і не один раз бачили картину Іллі Юхимовича Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Але ж бачити – то одне, а от роздивлятися в деталях – то зовсім інше! Насправді ця картина варта того, щоб приділити їй більше, ніж просто побіжний погляд, і не тільки через її художню цінність.

Чи замислювалися ви колись, як у художника виходить та чи інша картина? Особливо, якщо це не абстракція чи абсолютна художня вигадка, а зображення подій історичних (чи майже історичних)? Звісно, щоб правдиво зобразити усі деталі, відтворити справжній дух епохи, навіть найталановитішому митцю треба бачити перед собою реальні речі тих часів, потримати їх в руках, вивчити. До чого я веду? А до того, що зовсім нещодавно я дізналася, що деякі речі з тих, що зображені на відомій картині Рєпіна про запорожців, можна знайти не десь, а в Чернігові, в нашому рідному Історичному музеї! Звісно, не скористатися можливістю побачити їх на власні очі я не могла!

Наразі найцікавіші з цих речей демонструються в рамках ювілейної виставки, присвяченої 180-річчю від дня народження Василя Васильовича Тарновського – засновника Чернігівського державного історичного музею. Про цю виставку та про особливі предмети з колекції мені в деталях розповіла екскурсовод, старший науковий співробітник Половнікова Світлана Олександрівна.

На нашій виставці можна побачити речі з колекції, подарованої музею В. Тарновським, які належать до різних періодів, є навіть і давньоруські, – пояснює Світлана Олександрівна. Один з розділів присвячений козацькому періоду, і саме тут представлені речі, якими скористався у своїй роботі над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін.

Як розповіла екскурсовод, задум написати таку картину з’явився у Рєпіна ще в 1878 році. Спочатку він зробив невеличкий ескіз, але швидко зрозумів, що якщо відповідні постаті набрати не складно, то антураж, потрібні речі знайти буде не так просто. І тоді йому підказали (скоріш за все, відомий історик Костомаров), що у Василя Васильовича Тарновського у Качанівці є ціла колекція різноманітних предметів козацької доби. Тож у 1880 році Рєпін виїжджає в Україну.

Художник швидко зрозумів, що у Тарновського він зможе знайти все, що потрібно. І працював він, – зазначає Світлана Олександрівна Половнікова, – дуже ретельно, цікавився багатьма предметами з колекції, робив замальовки. Ми віднайшли деякі з тих речей і маємо можливість їх показати. Усе це дає нам підстави стверджувати, що саме цими речами користувався Рєпін, працюючи в Качанівці.

На виставці представлені невеличкі замальовки Рєпіна, а поруч можна побачити і самі речі, зображені на них: каламарчик-чорнильницю та запоясну чорнильницю, козацький пояс, ґудзики. Сам по собі пояс – річ дуже цікава та цінна, бо він належав ватажку селянсько-козацького повстання Якову Острянину.

Поволі переходимо і до найцікавішого: картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та речей з неї. Репродукція відомої роботи займає ледь не півстіни в залі, але, як зазначає Світлана Олександрівна, реальні розміри оригіналу ще більш вражаючі. Екскурсовод розповідає, що Василь Тарновський, як типаж, також зацікавив Рєпіна, і він відобразив його на картині у вигляді козака у чорній смушковій шапці.

Щодо речей, то найкраще одразу видно шкіряну порохівницю – ось вона на картині, а ось у вітрині. – показує Світлана Олександрівна, – Дивіться, як вона гарно оздоблена, незвичайна. (І дійсно, ця річ одразу кидається в очі! – Авт.)

Також відзначимо і зброю з колекції Тарновського. Ось ми знайшли шаблю, яка на картині належить умовному Тарасу Бульбі. (Порівнюю її на зображенні та у вітрині – дійсно, виглядає дуже впізнавано, не переплутаєш! – Авт.) У того ж героя можна побачити багато оздоблений, красивий слуцький пояс. А ось він перед нами, у вітрині. Загалом у колекції Тарновського було чимало поясів, виготовлених на Слуцькій мануфактурі в Білорусі – ними підперезувалися заможні козаки. А ось ця маленька чарочка (поруч з порохівницею у вітрині), що на картині стоїть на столі на передньому плані, належала генеральному хорунжому Миколі Ханенку. Вона датується десь 1730–40-ми роками.

Екскурсовод наголошує, що в колекції Тарновського було також чимало одягу тих часів, але важко сказати, що саме було використано при створенні картини, бо одяг зберігся гірше за зброю та аксесуари.

Насправді можливість зіставити реальні речі з тими, що зображені на картині, тим більше на такій відомій, дуже вражає! А ще, роздивляючись деталі, помічаючи, наскільки точно передані усі дрібнички, візерунки та оздоблення кожного предмета, починаєш по-іншому сприймати всю картину, розумієш, яку величезну роботу виконав художник!

Наразі оригінал картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» зберігається в державному Руському музеї в Санкт-Петербурзі. А речі з цієї картини кожен бажаючий може побачити в Чернігівському державному історичному музеї імені В. Тарновського.