Бакота

Неподалік від Кам'янця-Подільського є затока, сповнена чарівності і тихої величі – Бакота. Хтось сприйме її як містичний куточок сили, хтось – як святе місце, де можна відмовитися від світу і побути наодинці зі своїми думками. Але, безумовно, ви ніколи не забудете Бакоту завдяки її пейзажам.

Бакота як стародавня столиця Пониззя

Колись Бакота була селом, а в стародавні часи містом, але тепер на її місці панує повноводний Дністер. І в ньому, немов величезні міфічні чудовиська, купаються зелені пагорби – Товтри, що є залишками прибережних рифів. Саме ці пагорби-велетні, що нагадують про давнє море, надають місцевості особливої чарівності та незрівнянного колориту. Подібні скельні утворення є тільки в США і Великобританії.

Територія Бакоти належить до Національного природного парку «Подільські Товтри».

У 12–13 столітті місто Бакота було столицею Дністровського Пониззя – важливим політико-адміністративним центром, що входив до Галицько-Волинського князівства. На тутешні землі претендували монголо-татари, які захопили 1255 року місто на ціле століття, а після них прийшли литовські і польські феодали. 1431 року Королівство Польське і Литва, які ніяк не могли поділити владу, уклали перемир'я: Бакотську волость визнали нейтральною прикордонною територією. В цей же рік місцеві жителі проголосили себе вільними, повставши проти поміщиків. Правда, вольниця тривала недовго: польська шляхта її задушила. Місто було зруйноване і поступово втратило своє адміністративне значення.

Історія затопленого села

Бакоту ще називають українською Атлантидою. Вона зникла з лиця землі за волею людей, коли будували Дністровську ГЕС. Жителів примусово переселили в інші місця, а їх рідне село повністю затопили водою. Обов'язковою умовою переселення було те, що кожен мав власними руками зруйнувати свою хату і вирубати дерева в саду. Водосховище поглинуло не тільки Бакоту, а й десятки інших сіл, під його покровом зникли родючі землі.

Але, гуляючи в тутешніх місцях, ми побачили, що береги Бакотської затоки обжиті. Спочатку подумали, що повертається корінне населення. Але ні: у заповідній зоні почали рости елітні дачі.

Бакота в фактах і цифрах

• 1240 рік – перша згадка про Бакоту як про місто.
• Є дві версії походження назви, одна трактує її як «бажане місце», інша – як «шматок хліба» – по-румунськи «боката».
• Давня Бакота займала 10 га території, а її населення становило 2–2,5 тисячі осіб.
• Вважається, що скелю Курник, що на Бакоті, описав Пушкін у поемі «Руслан і Людмила».
• 1981 року Бакоту затопили водою Дністровського водосховища.
• 850 га – приблизна площа Бакотської затоки.

Печерний монастир – найстаріший на Поділлі

Одна з головних визначних пам'яток Бакоти – це Свято-Михайлівський скельний чоловічий монастир, найстаріший на Поділлі. Точніше, його залишки в схилі Білої гори, на висоті близько 70 метрів над каньйоном, де тече Дністер. Сама гора – 130 метрів заввишки, і до монастиря потрібно спускатися досить крутою стежкою над урвищем, а потім підніматися назад.

Перша згадка про обитель датується 1362 роком. Сюди йшли відлюдники ще в ті часи, коли Бакота була столицею Пониззя, вони селилися в печерах, прорубуючи ніші-келії. Вважається, що засновником монастиря став старець Антоній – той самий, який заснував і Києво-Печерську Лавру. Ченці залишили ці місця ще в 15 столітті, саме тоді, коли поляки воювали з литовцями.

У кінці 19 століття на місці старого монастиря зробили розкопки і знайшли залишки давньої стіни, три печери, келії, усипальницю. Дещо збереглося і до наших днів, в тому числі і фрагменти келій, і святе джерело з чистою водою, і відроджена скельна церква, яку часто руйнували, востаннє – за радянських часів. Раз на рік, на Маковея, 14 серпня тут проходить богослужіння. Колись саме в цей день освятили відроджений храм у древньої обителі.

Чим сьогодні Бакота приваблює туристів

Найголовніша пам'ятка цих заповідних місць – неповторні пейзажі. Особливо приємно милуватися Товтрами з вершини Білої гори.

Можна влаштувати чудову фотосесію, місця для закоханих теж передбачені.

Скелю і урочище Курник вважають місцем сили. Береги Бакотської затоки – популярний куточок для відпочинку з наметами. Тут навіть організовують фестиваль «Бакота-фест». Також у тутешніх місцях є дитячий табір.

Як доїхати в Бакоту

Із Кам'янця-Подільського до Бакоти 50 кілометрів, пропонують екскурсії. За цінами 2018 року – 300 гривень із людини. Своїм ходом без авто дістатися непросто, але цілком реально для тих, хто любить ходити пішки. Потрібно доїхати автобусом із автостанції Кам'янця до Старої Ушиці – висадять у такому місці путівця, від якого йти хвилин 25. Але назад доведеться виходити на трасу – це хвилин 40.

Якщо скажуть, що дорога непрохідна і курна – не вірте. Так кажуть, щоб налякати любителів самостійних походів. Шлях серед полів дуже мальовничий.

А в травні помилуєтеся заростями шипшини і різнотрав'ям на узбіччях

Де зупинитися

Хоч зона і заповідна, тут працює кемпінг «Бакота». Щоб дістатися туди, треба їхати в напрямку Старої Ушиці до села Грушка, повернути на Каштанівку і далі за вказівником до зони відпочинку. Тут є пляж, можна орендувати човен, катер.

Житло за ціною від 200 до 500 гривень за номер на добу, залежно від зручностей, можна знайти в навколишніх селах Стара Ушиця, Колодіївка, Каштанівка. Так, наприклад, парк-готель «Теремки» в Колодіївці пропонує різні варіанти розміщення: в котеджах, в рибальських будиночках, в наметовому містечку.