Шевченківський національний заповідник, Канів

Історія Шевченківського національного заповідника

Історія Шевченківського заповідника починається зі встановлення на могилі Кобзаря на Чернечій горі 1939 року бронзового пам'ятника поету та відкриття двома роками раніше літературно-меморіального музею, присвяченого його життю і творчості. Хоча офіційно датою заснування заповідника вважають 1925 рік. 

1977 року до комплексу додалися гранітні сходи, які ведуть на гору, а у 1991-му на його території відкрили відреставровану Тарасову світлицю – перший Шевченківський музей, створений ще 1884 року.

Протягом 2003–2010 років у будівлі музею Тараса Шевченка проводили ремонтні роботи, після завершення яких було відкрито нову експозицію. В її основу ліг Шевченків триптих «Доля. Муза. Слава».

Сьогодні Шевченківський національний заповідник є осередком культурного й туристичного життя регіону. Тут   проводять наукові конференції за участю відомих діячів, міжнародні фестивалі та конкурси, і, звісно ж, цікаві екскурсії. Крім того, у заповіднику можна просто прогулятися поміж крислатих Шевченкових дубів і почути, як «реве та стогне Дніпр широкий».

Структура заповідника

На території у 2500 га розташовано 8 пам'яток культурної спадщини, які є частинами заповідника:

• Могила Тараса Шевченка.
• Музей Шевченка.
• Тарасова світлиця.
• Науково-дослідницький відділ «Літературна Канівщина».
• Канівський музей народного декоративного мистецтва.
• Канівський історичний музей.
• Парк Шевченкових дубів.
• Стежка, якою у 19–20 століття піднімалися до могили Тараса Шевченка видатні діячі. 

Могила Тараса Шевченка

Над могилою Шевченка на Тарасовій горі височіє пам'ятник роботи скульптора Матвія Манізера. До нього ведуть довгі гранітні сходи.

Місце для поховання Кобзаря вибрали невипадково, адже він добре знав і любив Канівські гори. Неподалік від Чернечої гори 1859 року він облюбував собі місцевість над Дніпром і хотів купити там землю. Проте це місце дочекалося його вже після смерті.

Музей Шевченка

Будівлю музею спорудили 1937 року за проектом батька українського архітектурного модерну Василя Кричевського. В експозиції музею можна побачити приблизно 20 тисяч пов'язаних із Шевченком експонатів:

• особисті речі;
• листи та рукописи творів;
• перші видання Кобзаря;
• портрети та автопортрети Шевченка-художника.

Окрасою колекції є Шевченкові офорти, за які він удостоївся статусу академіка Петербурзької академії мистецтв. Окрім того, тут можна послухати й побачити рідкісні кадри гри на бандурі та кобзі, записані ще на початку 20 століття.  

Тарасова світлиця

Це перший музей, присвячений життю і творчості Тараса Шевченка, в Україні. Створив його незадовго по смерті Кобзаря, 1884 року, троюрідний брат поета Варфоломій Шевченко. Спеціально для світлиці на замовлення Ілля Рєпін написав Шевченків портрет, який на момент створення був одним із головних експонатів.

Серед перших відвідувачів музею був композитор Микола Лисенко, який зробив початковий запис у книзі відгуків. У середині 20 століття через спорудження нового музею Шевченка у Каневі світлицю розібрали. Її відновили знову аж 1991 року, проте перенесли місце розташування до могили Івана Ядловського – першого доглядальника Шевченкового місця спочинку.

Як доїхати

Дістатися до Канева можна з Києва автобусом зі станції «Видубичі». З Харкова із центрального автовокзалу також курсують автобуси сполученням «Харків–Канів». Доїхати можна й автобусами з Умані та Черкас. Якщо мандрувати своїм автомобілем, то слід їхати з Києва лівим берегом через Бориспіль і Переяслав-Хмельницький.