Українська
Українська Русский English
Спецпроекти Додати об'єкт Моя карта
"

Невідома Україна: 25 архітекторів та їхні шедеври

21909

Від Донбасу до Закарпаття, від Києва до Одеси… Мандруючи Україною, ми знаходимо тут безліч архітектурних чудес. Але чи знаємо хоч щось про тих, хто творив і продовжує створювати чудеса з каменя, дерева та бетону?

Архітектори, зодчі, будівничі – сторіччями вони творять обличчя українських міст, сіл та містечок. Часто їхні будівлі стають помітними сторінками в історії міст, урочистими (як палаци, церкви і замки) чи трагічними (як Донецький аеропорт). І лише зодчі знають, чому їхні дітища саме такі, а не інакші. Ми лише можемо трохи привідкрити їхні таємниці…

Південь і схід України

Іван Айвазовський, Феодосія

Ованес Айвазян, відомий нам як Іван Айвазовський, походив з бідної вірменської родини, яка проживала в Криму. Хоча у всьому світі Айвазовський відомий як видатний художник-мариніст 19 сторіччя, був він також і архітектором. Використовуючи неоренесансні форми і елементи кримсько-татарського зодчества, Ованес Айвазян був одним із творців обличчя кримського міста Феодосії. Саме він був автором проектів і будівничим власного будинку на вул. Галерейній, 2, картинної галереї на розі Галерейної вулиці і Набережної, а також фонтану на вул. Горького.

Фонтан Айвазовського у Феодосії. Джерело фото: jalita.com.

Фельнер & Гельмер, Одеса

Фердинанд Фельнер і Герман Ґотліб Гельмер – одні з найвідоміших німецьких архітекторів в Україні та за її межами середини 19 – початку 20 сторіч. Вони створили бюро «Фельнер & Гельмер», де в співпраці з багатьма іншими зодчими спорудили Одеську оперу, театр ім. Кобилянської в Чернівцях, Будинок вчених (т. зв. «Шляхецьке казино») та готель «Жорж» у Львові.

Оперний театр в Одесі. Джерело фото: rentap.od.ua.

Лев Влодек, Одеса

Одним із найвидатніших зодчих Одеси 19 сторіччя був інженер-архітектор Лев Влодек. Окрім художніх проектів, займався він і промисловою архітектурою, громадським будівництвом. Митець поєднував у своїй роботі різні декоративні елементи та будівельні матеріали. Його авторству належать прибуткові будинки Черкеських на вул. Базарній (суміш еклектики, ренесансу і бароко) та Крижановського-Аудерського на Маразліївській (модернізована еклектика). Лев Влодек побудував і унікальний готель «Пасаж» на розі Дерибасівської та Преображенської, а також безліч інших одеських будівель різного призначення і стилю.

Готель Велика Московська в Одесі. Джерело фото: dumskaya.net.

Юрій Дмитренко, Одеса

Художник-архітектор Юрій Дмитренко працював на переломі 19 і 20 сторіч. Він фахово виконував проекти громадських будівель (зокрема, це готель «Лондонський» на Приморському бульварі), а житловими будинками займався рідко. Тим не менш, саме Дмитренку належить, наприклад, архітектурний проект прибуткового будинку Озмідова, визнаного національною пам’яткою архітектури. Ю. Дмитренко міг поєднувати одночасно кілька стилів (готику, ренесанс, бароко, класицизм тощо), роблячи так, аби всі вони сполучалися гармонійно. Юрій Дмитренко побудував в Одесі понад 40 будівель, і не лише світських: Андріївське подвір’я Афонського монастиря, церкви Сергія Радонежського та Святих Миколая і Аріадни також є плодами праці майстра.

Прибутковий будинок Озмідова в Одесі. Джерело фото: archodessa.com.

Олексій Бекетов, Харків

Олексій Михайлович Бекетов – видатний архітектор Харкова і відомий педагог, який 1885 року закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Працював у стилях неоренесансу, модерну та неокласицизму. Олексій Бекетов побудував у Харкові понад 40 будівель, а отже, значною мірою вплинув на архітектурний образ міста. Будівлі Києва, Дніпропетровська, Лубен, Симферополя, Алушти, Донецька, Горлівки та Макіївки також є в списку творчого доробку О. Бекетова. Серед його відомих творів – Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, харківські Будинок учених та Театр ляльок, будинок в Алушті, який потім став його музеєм, і т. д.

Юридична академія в Харкові. Джерело фото: dominio.com.ua.

Олександр Дольник, Дніпропетровськ

Дніпропетровський архітектор Олександр Дольник покинув цей світ 2013 року, лишивши по собі багато знакових для Дніпра будівель. Серед них – один із найбільш сміливих українських проектів «Брама» – дві величезні башти (під 100 м!), поєднані пішохідною естакадою. Також архітектор Дольник створив величезний «Пасаж», один із найбільших торгових центрів України. Також зодчий побудував хоральну синагогу «Золота троянда», торговельно-розважальний центр «Європа» на Європейській площі, житловий комплекс «Амстердам», ТЦ «Атріум» – всього 53 будівлі у різних стилях.

«Золота троянда» на фоні єврейського центру «Менора». Джерело фото: reynaers.ua.

Центр і північ України

Василь Кричевський, Полтава

Василь Кричевський – це унікальний український митець, архітектор і графік, який 1918 року створив проект українського державного герба. Саме за його архітектурним проектом було побудовано Полтавське губернське земство, в будинку якого зараз розміщується Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Завдяки цьому проекту В. Кричевського називають засновником українського модерну як стилю архітектури. Також Василь Кричевський є автором Будинку письменників у Києві (відомого як «Роліт»), остаточного проекту для музею Т. Г. Шевченка в Каневі тощо.

Краєзнавчий музей в Полтаві. Джерело фото: redrik.net.

Лев Вайнгорт, Полтава

Арій-Леон Вайнгорт народився у Варшаві, вчився у Харкові, працював у Москві. Але жити та стати видатним архітектором 20 сторіччя йому судилося саме у Полтаві. Саме тут він відновлював знамениту Круглу площу та один із символів Полтави – Білу альтанку. Якби не Лев Вайгорд, навряд чи був би відновлений Хрестовоздвиженський монастир, а дзвіниця Святоуспенского собору вже не збереглася б.

Біла альтанка в Полтаві. Джерело фото: boris-mavlyutov.livejournal.com.

Йоган-Ґоттфрід Шедель, Київ

В архітектурній творчості німця Йогана Шеделя поєдналися німецька, нідерландська та італійська школи. Цей зодчий працював у 18 столітті у стилі бароко, створивши на теренах Києва багато відомих нині шедеврів. Зокрема велику дзвіницю Києво-Печерської лаври, староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії (проект перебудови), дзвіницю та браму Заборовського у соборі Святої Софії, а також Кловський палац (сучасну будівлю Верховного суду України).

Кловський палац. Джерело фото: wikipedia.org.

Іван Григорович-Барський, Київ

Іван Григорович Григорович-Барський увійшов в історію 18 сторіччя як архітектор українського бароко. Цікаво, що він почав творити архітектурні шедеври, будучи вже зрілим чоловіком (майстер мав 15 дітей!). Серед збережених нині – Покровська і Набережно-Микільська церкви в Києві, собор Різдва Богородиці та будинок полкової канцелярії в Козельці, а також Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря в Золотоноші.

Собор Різдва Богородиці в Козельці. Джерело фото: commons.wikimedia.org.

Степан Ковнір, Київ

Гармонійності архітектурної композиції Києво-Печерської лаври ми завдячуємо майстру українського бароко Степану Ковніру. Він зробив свій внесок у будівництво Лаври після страшної пожежі, що спіткала монастир 1718 року. У лаврі майстер спорудив Ковнірівський корпус, а також дзвіниці на Ближніх і Дальніх печерах. Також до його робіт належать церква у Китаївській пустині та собор Антонія і Феодосія Печерських з дзвіницею у м. Васильків на Київщині.

Собор Антонія і Феодосія Печерських у Василькові. Джерело фото: invtur.com.ua.

Вікентій Беретті, Київ

Італієць за походженням, Вінченцо Беретті увійшов до історії української архітектури 19 сторіччя перед усім як автор проекту Київського університету (сучасного Червоного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка – головної та найстарішої його будівлі, одного з найкрасивіших вишів України). Він створив і монумент на ймовірному місці хрещення князя Володимира в Херсонесі (сьогодні – територія Севастополя). В характерному для зодчого стилі класицизму в Києві постав і проект Інституту шляхетних дівчат (Міжнародного центру культури і мистецтв, колишнього Жовтневого палацу), Астрономічна обсерваторія тощо.

Центр культури і мистецтв, 2014 рік. Джерело фото: fotodom.com.ua.

Дмитро Дяченко, Київ

Дмитро Михайлович Дяченко став основоположником українського необароко як одного з архітектурних стилів 20 сторіччя, але не встиг зробити в Києві все, чого прагнув… Він загинув 1942 року від холоду та виснаження в одному зі сталінських таборів, звинувачений в українському націоналізмі в архітектурі. Свого часу саме Дмитро Дяченко відкрив першу професійну виставку української архітектури в Російській імперії, потім – в Києві став творцем Українського архітектурного інституту. Серед творів майстра – церковно-археологічний музей (Кам’янець-Подільський), міська управа (Ковель), сучасний Національний університет біоресурсів і природокористування України, а також земська лікарня в Лубнах на Полтавщині, де зараз знаходиться дитяча поліклініка.

Колишня земська лікарня в Лубнах. Джерело фото: wikipedia.org.

Олександр Кобелєв, Київ

Олександр Васильович Кобелєв – яскрава постать в історії української архітектури. Хрещеник імператора Олександра ІІ, він одружився з грецькою дворянкою. І, схоже, тільки чудом врятувався від сталінських репресій. Олександр Кобелєв був не лише талановитим архітектором, але й педагогом. Працюючи на залізниці, він став будівничим вокзалу в Козятині (одного з найгарніших вокзалів в Україні) та Коростені, а в Полтаві проектував земельний банк. Київ також прикрашають його творіння – зокрема будівля Національного банку України.

Національний банк у Києві. Джерело фото: kvedomosti.com.

Владислав Городецький, Київ

Молодий польський шляхтич Владислав Лєшек Городецький був спадкоємцем цілої династії подільських шляхтичів. Він 30 років творив у Києві. А 1920 року переїхав до Польщі, аби лишити і там свою архітектурну спадщину. В Україні серед його відомих робіт – київські шедеври, такі як Будинок з химерами, римо-католицький храм Святого Миколая, караїмська кенаса тощо. Менш відомими творами Городецького є вілла в Євпаторії, земська лікарня в Мошнах, а також черкаська та уманська гімназії та костел-мавзолей Потоцьких у селі Печера на Вінниччині.

Мавзолей Потоцьких у Печері. Джерело фото: professional1961.blogspot.com.

Володимир Спусканюк, Вінниця

Володимир Захарович Спусканюк походить із Донбасу, він народився в Слов’янську. Свою кар’єру також починав на рідних землях. Взявши участь у проектуванні та будівництві багатьох будівель у Донецьку (зокрема вже знищеного аеропорту). Коли ДАП було зруйновано, саме 82-річний В. Спусканюк спростував чутку про «підземні ходи та бункери, збудовані на випадок ядерної війни під Донецьким аеропортом». В 1970-ті архітектор переїхав до Вінниці. Будучи головним архітектором міста, він побудував тут перший дев’ятиповерховий будинок, відродив символ Вінниці – водонапірну вежу з годинником.

Водонапірна вежа у Вінниці. Джерело фото: lillyito.blogspot.com.

Захід України

Павло Щасливий, Львів

Знайомство з архітектором та цехмістром львівського цеху мулярів Павлом Щасливим відносить нас до епохи Ренесансу, 16 сторіччя. Італієць за походженням, у Львові він створив кілька знакових будівель (синагогу «Золота троянда», єзуїтську школу, будинки Ісаака Сюскюндовича та Марка Нахмановича тощо). В Жовкві, де майстер продовжив жити і творити, за його проектами постали Жовківський замок, мури міста, римо-католицький храм Св. Лаврентія і т. д.

Замок у Жовкві. Джерело фото: inturism.com.

Бернард Меретин, Львів

Епоху пізнього бароко та рококо у Львові характеризувала творчість німецького архітектора Бернарда Меретина, який від 1738 року працював у Львові. Що характерно, датування та авторство його творів відоме досить точно завдяки… судовим позовам! Б. Меретин не був членом Львівського цеху будівничих, а отже, регулярно з ним судився з приводу «незаконних забудов». Шедеври Меретина – це собор Святого Юра, кілька кам’яниць на площі Ринок та, ймовірно, костел у Винниках. Також він перебудовував тут ще кілька храмів і монастирів. У Буську, Коломиї, Лопатині, Берездівцях, Годовиці, Городенці та Бучачі майстер також побудував багато святинь.

Пробудження Святого Юра. Джерело фото: galleryua.com.

Франциск Ксаверій Кульчицький, Львів

Франциск Кульчицький міг бути учнем Бернарда Меретина. Він став архітектором епохи рококо, а також ранньої версії класицизму. Історія зберегла неоднозначні факти про цього митця: зокрема в суді Кульчицькому довелося відповідати за надмір роботи. Він одночасно взявся не лише за колегію отців-піарів і францисканський костел Святого Антонія, але й інші споруди. Пізніше Франциск Кульчицький залишив Львівський цех будівничих, що було доволі скандальною витівкою для тогочасних зодчих. Багато побудувавши у Львові (зокрема кам’яниці на площі Ринок № 20 і 29, а також римо-католицьку духовну семінарію), майстер працював і над іншими проектами. Наприклад, над проектом Почаївської лаври. Також збудував палац Секежинської в Жужелянах та костел у Гологорах і відновив францисканський костел у с. Гвіздець.

Колишня колегія піарів у Львові. Джерело фото: commons.wikimedia.org.

Юліан Цибульський, Львів

Львівський архітектор польського походження Юліан Кароль Цибульський – один із тих, хто десятиріччями творив сучасне обличчя міста Лева. Львів рубежа 19 і 20 сторіч найгарнішими будівлями в стилі неоренесансу, бароко та сецесії завдячує саме Цибульському. Зокрема, якщо йдеться про будинок Крайового банку на розі вулиці Костюшка і площі Григоренка, оздоблення найстарішого діючого в Україні готелю «Жорж», проект будинку графа Потоцького на вул. Стефаника, будинок французької нафтової компанії «Прем’єр» на вул. Князя Романа тощо. Також архітектурним твором Юліана Цибульського є костел Святої Катерини у с. Мильчиці Городоцького району на Львівщині, відомий тепер як церква Св. Дмитра.

Інтер’єр готелю «Жорж». Джерело фото: cometolviv.com.ua.

Йозеф Главка, Чернівці

Доля європейського архітектора 19 сторіччя Йозефа Главки пов’язана із сучасними Австрією, Угорщиною, Чехією та Україною. Маючи всього 29 років, він спроектував вражаюче величну Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях (тепер тут знаходяться навчальні корпуси Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича). Серед понад 150 європейських будівель Резиденція митрополитів по праву вважається шедевром зодчества Главки. Також у Чернівцях зодчий спорудив Вірменську церкву.

Резиденція митрополитів у Чернівцях. Джерело фото: travel2.com.ua.

Губерт Гесснер, Чернівці

Серед видатних австрійських архітекторів є ім’я Губерта Йоганна Гесснера. Його спадщина дотепер є окрасою не лише Австрії та Чехії, але й українських Чернівців. Стиль модерн, або віденська сецесія, в якому працював зодчий, яскраво помітний в архітектурі Чернівецького художнього музею, побудованого 1900 року як будівля дирекції ощадних кас. Сьогодні будинок художнього музею є одним із найкращих прикладів європейської архітектурної спадщини в Україні.

Художній музей в Чернівцях. Джерело фото: Edward Tur, 2011.

Ростислав Метельницький, Луцьк

Наш сучасник Ростислав Метельницький († 2007) увійшов до історії української архітектури як зодчий будинку Голованя у Луцьку, який називають волинським «Будинком з химерами». Ростислав Георгійович, попри вузькі рамки радянських часів, виконав у Луцьку понад 40 творчих архітектурних проектів, зокрема – упорядкував центральну площу міста. Він гаряче вболівав за справу збереження шедеврів архітектури Волині, ініціював та частково розробив проект історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

Будинок Голованя у Луцьку. Джерело фото: lutsk.club.

Мирослав Чабак, Рівне

Мирослав Степанович Чабак у Рівному очолює архітектурно-планувальну майстерню філіалу Державного інституту проектування міст («Діпроміст») та ЗАТ «Рівнеінвестпроект». Автор багатьох сучасних будівель, які творять обличчя Рівного, зокрема – бібліотеки Острозької академії (за цей проект архітектор здобув державну премію України в галузі архітектури), модерної споруди Рівненського міського палацу дітей і молоді, архітектурного комплексу пам’ятника рівенській княгині Марії Несвіцькій тощо.

Бібліотека Острозької академії. Джерело фото: kartagoroda.com.ua.

Василь Фречка, Хуст

Василь Фречка є одним із сучасних архітекторів Закарпаття, який знається на відбудові дерев’яних храмів. Зокрема саме його заслугою є відродження греко-католицької церкви у с. Стеблівка Хустського району (15 км від Хуста), звідки й походить зодчий. Завдяки цьому наступного року святиня все ж відсвяткує своє 220-річчя. Ця дерев’яна краса, яку відносять до т. зв. групи мармороської готики, зазнала пожежі 1994 року від удару блискавки і була відбудована стараннями місцевої ініціативної групи.

Церква у Стеблівці. Джерело фото: haidamac.org.ua, автор Сергій Криниця.

Придивившись до історії архітектури України, до всіх наших історичних та сучасних пам’яток та до довгої вервиці українських святинь, ви знайдете ще багато знаних імен зодчих. А ще більше – тих, чий доробок значно відоміший за своїх творців. На жаль, українці «славляться» тим, що не вельми дбайливо ставляться до архітектурного спадку, який лишили по собі цілі покоління місцевих та європейських зодчих. Але хто знає, можливо саме тепер для нас настав час відродження призабутих і занедбаних архітектурних шедеврів? Адже з ними, як і з відомими творіннями мистецтва зодчих, давно можна було б познайомити не лише Україну, але й цілий світ!..

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)
ВКонтакті

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати