Золота підкова Черкащини: туристичний маршрут очима IGotoWorld.com
Черкащина – історичне серце України. Бурхлива історія лишила по собі розмаїття історико-культурних пам’яток, що у купі із чарівною природою роблять область справжньою Меккою нашого туризму. Не вірите? Тоді гайда у мандрівку туристичним маршрутом «Золота підкова Черкащини»!
Дещо увігнута конфігурація області наштовхнула на думку про створення туристичного маршруту зі звучною назвою «Золота підкова Черкащини». Розглянемо найцікавіші пам’ятки «підкови».
Карта «Золотої підкови Черкащини». Джерело фото: ukrcossacks.at.ua.
Мандрувати нею найкраще на власному автомобілі. Іншим варіантом є пересування автобусами та електричками. У такому разі ліпше відвідувати окремі пам’ятки у різний час, інакше весь маршрут займатиме забагато часу і враження можуть затьмаритися втомою.
Ми відправимося черкаським маршрутом зі сходу на захід, починаючи із повстанського серця України – Холодного Яру.
Холодний Яр
Холодний Яр – лісове урочище на межі Чигиринського і Кам’янського районів Черкащини. Лісові нетрі в ущелинах ярів віяли прохолодою, за що місцевість і отримала свою назву.
Зі скіфських часів уціліли потужні оборонні рови і вали городища, які подекуди досі сягають висоти 10 м! Посередині нього височіє легендарний Мотронинський монастир, початком будівництва якого є 1037 рік. Цьому монастирю відведено особливе місце в українській історії. 1768 року тут відбулося освячення ножів, з якого почалося найбільше гайдамацьке повстання – Коліївщина, під проводом Максима Залізняка.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Igor1990.
На згадку тих подій в яру зберігся 1100-літній дуб Максима Залізняка, висота якого становить 30 метрів. За легендою, під ним збирались гайдамаки на чолі зі своїм отаманом.
Історія повторилась 1920 року, коли повстанці здійнялись на боротьбу з російськими окупантами. За монастирем, у яру, чорніють отвори печер: саме у них знайшов порятунок холодноярський отаман Чорний Ворон, який є героєм книги «Залишенець» Василя Шкляра.
За іронією долі, Мотронинський монастир нині є у власності Московського патріархату.
Село Мельники – столиця Холодного Яру. Тут, на хуторі Кресельці, у роки незалежності встановлено пам’ятник холодноярським героям, у тому числі пам’ятна стела на честь Юрія Горліса-Горського, повстанця і автора найвідомішої книги спогадів «Холодний Яр».
Джерело фото: panoramio.com, автор: tourist5956.
У розташованому поруч селі Медведівка знаходиться краєзнавчий музей, у якому представлені експонати визвольних змагань.
Де зупинитись: у ресторанно-готельному комплексі «Дикий Хутір» або у наметах. Забронювати номер у Медведівці можна тут.
Як дістатись: автобусами з Черкас або Чигирина до с. Мельники або Медведівки.
Чигирин
«Чигирине, Чигирине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине» – писав Тарас Шевченко. Місто виростало навколо Замкової гори, що отримала свою сучасну назву завдяки збудованому на ній замку. У роки Хмельницького Чигирин став столицею, сягав 50 тис. чоловік і населенням перевищував тогочасний Київ. Це місто не можна було не включити до «Золотої підкови Черкащини».
Джерело фото: panoramio.com, автор: hranom.
Невдовзі після російської окупації Чигирин втратив статус столиці, і опісля неодноразово підлягав турецьким навалам. У ході однієї з них у 1768 року захисники міста вимушені були підірвати замок. Місто було спустошене і втратило своє значення.
Вже у роки незалежності був відновлений один із ключових бастіонів знищеного замку – бастіон Дорошенка, який завдяки своїй досконалості дозволяв невеликому козацькому війську у 15–20 тисяч козаків боронитися від стотисячних турецьких армій.
У 2004 році почалось відновлення самої резиденції Богдана Хмельницького на основі окремих наявних описів.
Зараз у Чигирині функціонує декілька музеїв, зокрема музей археології, який нараховує понад 600 експонатів, починаючи періодом кам’яного віку і до Київської Русі, та музей Богдана Хмельницького, розміщений у приміщенні відтвореної повітової управи. Цікавезна експозиція розповідає про побут козаків, містить такі унікальні експонати, як колекцію козацьких люльок!
Джерело фото: panoramio.com, автор: Ok.Lviv.
Де зупинитися: у Чигирині у готелі «Чигиринський замок» або у наметах на березі річки Тясмин.
Як дістатися: автобусом з Черкас або Києва.
Суботів
Суботів – село неподалік Чигирина. Саме йому ми завдячуємо розгортанням національно-визвольної війни Богдана Хмельницького, яка почалась після захоплення Суботова, родового хутора Богдана, польським шляхтичем Чаплинським.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Ok.Lviv.
Тут знаходилась ще одна резиденція Хмельницького. Вона не збереглась, проте уціліла збудована Богданом у 1653 році Іллінська церква, зображена на звороті 5-ти гривневої купюри. Більше дізнатися про гривні і їх пам'ятки можна у статті про банкноти України.
Варто відвідати у Суботові три криниці, вириті за наказом гетьмана на честь козаків, загиблих у боях. Криниці у той час обслуговувала шпиталь, який там знаходився.
Майже усі перелічені вище пам’ятки входять до складу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».
Джерело фото: panoramio.com, автор: hranom.
Як дістатися: автобусом з Черкас або Чигирина.
Де зупинитися: у готелі «Гетьманська корчма» або у наметах на березі р. Тясмин.
Мошни
Далі подамося у село Мошни. Родзинкою села є велична Спасо-Преображенська церква, збудована 1839 року за проектом італійця Джорджо Торічеллі. Церква з високою 44-х метровою дзвіницею збудована у невластивому для наших храмів стилі, який поєднує романтичний стиль з неоготикою та ще й зі східними елементами.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Mankuta.
Велична церква – ледь не останнє, що залишилось від палацово-паркового ансамблю графа Воронцова, що був навіть розкішнішим за збережений нині маєток у Алупці. Він був знищений комуністами у 1917–20 роках, а оглядова вежа була підірвана німцями у 1943. Крім церкви лишився костел. Він був перетворений на млин, а дзвіниця слугувала водонапірною вежею.
Збереглись у Мошнах і ряд інших вельми гарних будівель, які не належали власне парковому комплексу: будівля земської лікарні і колишня волосна управа. Лікарня є єдиним збереженим дерев’яним витвором відомого архітектора Городецького, що спеціалізувався на кам’яних формах.
Джерело фото: panoramio.com, автор: hranom.
Як дістатися: автобуси з Канева чи Черкас (село зручно розташоване на автотрасі між цими містами).
Де зупинитися: у наметах на березі річки Вільшанки або на березі Дніпра (знаходиться у 10 км від села по дорозі), також можна розміститися на базі відпочинку.
Канів
Канів – місто, якому судилося стати навічним пристанищем Великого Кобзаря. У його околицях на вершинах Канівських гір у 1859 році Тарас Шевченко хотів придбати собі земельну ділянку під будинок.
Але царський режим вкотре арештував Кобзаря, і при житті побувати тут йому більше не судилось.
Джерело фото: panoramio.com, автор: RaidenDM.
Проте, виконуючи заповіт, поховали Тараса на високій горі з краєвидом. Вона йменувалась Чернечею, колись поруч знаходився козацький монастир, у якому доживали вік старі воїни. З тих пір її іменують Тарасовою, а згадкою про монастир слугує вулиця Монастирок неподалік та меморіал з могилою Івана Підкови у підніжжя.
На горі розташовані відреставрований сучасний музей Тараса Шевченка та «Тарасова світлиця» – відновлений перший народний музей поета, розташований у сільській хатинці.
Джерело фото: panoramio.com, автор: AndPo66.
Поруч знаходиться Канівський заповідник, у садибі якого є власний музей природи. Завдяки заповіднику тут зберігся незайманий берег Дніпра із широкими і привабливими улітку пляжами.
У самому Каневі вартий уваги гарний Успенський собор, закладений у 1144 році. Він розташований в історичній частині міста.
Як дістатись: автобусами з Києва або з Черкас.
Де зупинитись: у готелі «Княжа гора», «Тарасова гора» (готуйтесь до спартанських умов), приватних садибах та гуртожитках Канівського заповідника, у наметах на березі Дніпра.
Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський – колишнє велике козацьке полкове місто, що привертає туристів своїм палацо-парковим комплексом на берегах річки Рось. Палац із парком були закладені польським князем С. Понятовським, а розбудований російським графом Лопухіним.
Джерело фото: panoramio.com, автор: tourist5956.
Закладений у 1782 році парк планувався у англійському стилі, тобто за його основу був взятий природний ландшафт, оздоблений альтанками, алеями, храмами тощо. Скелясті гранітні береги річки Рось, що галузилась на декілька рукавів, якомога краще сприяли природній красі парку.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Сергій Н.
Сам палац був зведений у 1789 році. Комплекс складається власне з палацу, флігелю, в’їзної брами, стайні, каретної та ряду інших старовинних будівель. Парковий ансамбль вважався одним із кращих у Східній Європі, на разі він займає чільне місце серед парків України.
Відвідавши парк, ви маєте змогу також побувати у картинній галереї на третьому поверсі флігелю, ознайомитися з однією з найбільших битв Другої світової у музеї Корсунь-Шевченківської битви, який нині розташований у самому палаці. Там відкритий зал, присвячений Революції Гідності та війні на сході.
Як дістатися: з Києва або Черкас потягом або автобусом.
Де переночувати: у готелях або у наметах на березі Росі.
«Батьківщина Тараса Шевченка»
Саме так називається історико-культурний заповідник у Звенигородському районі Черкащини. Він поєднує села Моринці, Шевченкове, Будище та Вільшану – місця, у яких зростав Великий Кобзар.
Моринці – місце народження Тараса Шевченко. Нині тут відновили хату, у якій проживав дід Тараса Яким Бойко і в якій, по одній з версій, перші два роки життя провів великий поет. У реконструйованій хаті розміщується етнографічний музей.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Sergey Stepanenko.
У селі Шевченкове (колишня назва Кирилівка) Тарас провів юнацькі роки. Він ріс у хаті, купленій Якимом Бойко для свого зятя, батька Тараса. Зараз тут знаходиться літературно-меморіальний музей, присвячений творчості поета, також відновлена його батьківська хата. Стоїть і пам’ятник молодому поету.
Джерело фото: panoramio.com, автор: oper.
У селі Будище проживав пан Енгельгардт, у якого юний Шевченко працював кріпаком. Зберігся палац пана. Зараз у ньому розташовується школа. Варті уваги три 1000-річних дуби Шевченка, що є одними з найстаріших дерев України. Вони зайняли друге місце у номінації «Національне дерево України».
Як дістатися: автобусом з Черкас або з Києва, автобусом чи потягом до Городища, а звідти – автобусом до села Шевченкове.
Де зупинитися: у готелях або садибах Моринців і Звенигородки.
Тальне
Тальне – районний центр Черкащини, відомий своїм величним мисливським палацом графів Шувалових. Збудований у 1893–1903 роках у стилі французького ренесансу, він не поступається красою відомим мисливським маєткам Західної України. Шкода лиш, що перебуває у занедбаному стані.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Сергій Моргун.
Окрасою замку є центральна башта, прикрашена родовим гербом. Декоративними елементами прикрашений також інший вхід до замку, окремі елементи оздоблення збереглися і всередині. З балюстради відкривається краєвид на навколишній парк, закладений у кінці 18 століття графами Потоцькими на березі р. Гірський Тікич. Нині чудовий замок перебуває на реставрації.
З-поміж інших споруд у Тальному вартий уваги костел Св. Анни – найстаріша будівля у місті, що рахує свій вік з 1702 року. Вельми гарною є і сучасна Петропавлівська церква. З новітніх цікавинок вартий уваги єдиний в Україні пам’ятник чотирьом гетьманам – Мазепі, Дорошенку, Вишневецькому та Хмельницькому, розташований на центральній площі міста.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Belgov.
Як дістатися: автобусами з Києва або Черкас, приміським потягом з Черкас.
Де зупинитись: у готелі або у наметах на березі Гірського Тікича.
Легедзине
По дорозі між Тальним і Уманню лежать села Легедзине і Тальянки. Між ними розкинулось величезне трипільське протомісто, що існувало за 500 років до появи єгипетських пірамід. Сліди протоміста видні навіть на супутникових знімках!
На його місці проводяться археологічні дослідження, а в селі Легедзине були реконструйовані два справжніх трипільських житла, одне з яких було навіть двоповерхове. У селі знаходиться адміністрація історико-культурного заповідника «Трипільська культура».
Джерело фото: panoramio.com, автор: Віталій Островський.
Для привернення уваги до досліджень і залучення додаткових коштів щороку відбувається фестиваль «Трипільська Толока», цей рік теж не є виключенням. Під час толоки відвідувачі навчаються традиційним трипільським промислам: ліплення з глини, плетіння з соломи чи випікання хліба. Толока є надзвичайно яскравим і веселим видовищем, що привертає увагу багатьох видатних митців і просто цікавих людей. Не пропустіть її і цього року!
Як дістатися: автобусами з Черкас, Тального або Умані.
Де зупинитися: у наметах.
Умань
Місто Умань – відоме більшості людей завдяки «Софіївці» – найвідомішому і одному з найкрасивіших дендропарків України. Заснована у 1796 році польським магнатом С. Потоцьким на честь коханої жінки Софії. Масштаби парку вражають. Він займає площу у 179,2 га, нараховує декілька штучних ставків, водоспадів, фонтанів, скель і гротів, скульптур і альтанок, ростуть тисячі найрізноманітніших рослинних екзотів.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Олександр Яковлев.
Найвідоміше архітектурне обличчя «Софіївки» – Павільйон Флори, з якого відкривається вид на Нижній став. Посеред ставу із пащі змії на камінні високо б’є один із символів «Софіївки» – фонтан «Змія». Захоплення викликають Партерний амфітеатр і Рожевий павільйон на острові Кохання.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Vlad_Vladov.
Найкращий час для відвідин «Софіївки» – жовтогарячий час осені.
Але Умань гарна і без «Софіївки», про що знають одиниці. У центрі міста є на що подивитись: вишуканий корпус Уманського національного університету садівництва, будівля ратуші, колишнього готелю «Європа», церкви, костели і хасидський квартал!
Як дістатися: автобусом з Києва або Черкас, з Черкас можна дістатись також приміськими потягами.
Де зупинитись: у готелях Умані.
Маршрут «Золота підкова Черкащини» на карті:
У Черкаській області є ще багато пам'яток. Якщо вам цікаві екскурсії по Черкащині, пишіть сюди з позначкою «Хочу на Черкащину» і ми підберемо для вас захоплюючий маршрут.
