Свято-Покровський жіночий монастир, Київ

Свято-Покровський жіночий монастир у Києві зведений на місці колишнього саду. Пророчими виявилися слова Феофіла Китаївського, який сказав власникові ділянки, Йосипу Диковському, що тут постане храм Божий. Передбачення святого збулося: саме це місце обрала Олександра Петрівна Романова (дружина брата російського імператора Олександра ІІ) для майбутнього жіночого монастиря. 

Історія монастиря

Прикута до інвалідного візка внаслідок нещасного випадку, велика княгиня Олександра Петрівна 1889 року вирішила заснувати на київській Лук'янівці монастир. Для нього було куплено дві ділянки за 50 000 рублів. Проект обителі та будівель при ній належить архітектору Володимирові Ніколаєву.

Територія монастиря була чималою. На кошти імператорської родини та Олександри Петрівни звели близько 30 будівель – це храми, церковно-приходська школа разом із гуртожитком, майстерні, аптека з безкоштовними ліками, притулок для немічних, лікарня з терапевтичним та хірургічним відділеннями. До речі, саме тут з'явився перший у Києві рентгенівський апарат.

Навіть після смерті Олександри Петрівни 1900 року її справа продовжувала жити. Син княгині, Петро Миколайович, збудував Покровську церкву та Миколаївський собор. До співпраці він запросив того ж архітектора – Володимира Ніколаєва.

У 20-тих роках минулого століття Свято-Покровський жіночий монастир закрили, та, невдовзі, 1941 року, він відновив роботу, і з того часу двері святині завжди були відчиненими для прихожан. Але у радянський період територія суттєво зменшилася: у колишніх монастирських будівлях розміщували різноманітні майстерні, правоохоронні контори, стоматологічну поліклініку та навіть абортарій. Словом, із 30 будівель у власності обителі  залишилося тільки 7. 

У «нульових» Покровському монастирю все ж вдалося повернути частину території.

Як доїхати

Свято-Покровський жіночий монастир розташований за адресою: Бехтеревський провулок, 15 у Києві. Найближча станція метро: «Лук'янівська».