Стріли, що з'єднують світи. 12 прекрасних храмів Києва
Шелест каштанів. Зелені дніпровські схили. Плескіт риби в Славутичі. Напівприхована під снігом бруківка мостових. Унікальні будівлі, що пам'ятають позаминуле століття. Багатющі музеї та вишукані театри. Стрункі оболонські висотки, приземкуваті подільські будиночки і прекрасні храми Києва.
Але хіба можна уявити Град Кия без золотих маківок церков, що палають у променях заходу? Стріл, спрямованих увись, що з'єднують земний і небесний світи? Їх блискучих куполів, прохолодних стін, старовинних фресок і таємничих ікон?
Абсолютно нереально!
Свято-Іллінська церква, Почайнинська, 2
Перший православний храм Київської Русі.
За легендою, церкву на цьому місці збудовано Аскольдом і Діром, які повернулися після «дружнього візиту» до Константинополя, під враженням від сили молитви. Вони бачили, як унаслідок бурі, що піднялася від призову городян до Господа, кораблі русів пішли на дно.
Існує версія, що хрещення киян відбувалося неподалік від храму Іллі, зручно розташованого на стику Дніпра і Почайни. У 1692-му тут піднялася до неба вже кам'яна церква. Яка ще не раз добудовувалася і ремонтувалася. При більшовиках попрацювала зерноскладом у комплексі елеватора.
Нині один із найбільш атмосферних і душевних храмів Києва.
Як дістатися: ст. м. «Контрактова площа», до Набережної.
Храм Святителя Миколи Чудотворця на водах, Набережно-Хрещатицька, 8-а
Перший експеримент такого роду в нашій країні. Він же і єдиний, якщо не брати до уваги ржищівську церкву, що «попливла» аж ніяк не по своїй волі.
Храм висотою 23 метри в стилі українського необароко. Стоїть на 12 залізобетонних палях. З берегом з'єднується 15-метровим містком.
Особливо прекрасно виглядає в обіймах світанкових або західних променів, що відбиваються від гладі Славутича.
Як дістатися: ст. м. «Контрактова площа», до Набережної.
Церква Успіння Богородиці Пирогощої, пл. Контрактова, 1
Назву храму виводять від візантійської ікони «Пирготисса» («Баштова» – яка зберігається у вежах), що гостювала в церкві в часи Київської Русі. За другою версією назва церкви – це поєднання слів «піро» (пшоно, борошно) і «гоща» (гість) – тонкий натяк на участь у будівництві заморських купців, які торгували хлібом.
Перший храм на цьому місці з'явився в 1131–1135 рр. завдяки Мстиславу, синові Володимира Мономаха. Був практично зруйнований до фундаменту монгольськими багатурами у 1240-му. Через дві сотні років виник знову. Багато разів перебудовувався, повністю втративши схожість з попередником 12 століття.
У 1935-му вчергове зруйнований. Відновлений через 53 роки в стилі візантійського зодчества – такого собі «кріпосного» варіанта, хоч зараз здатного витримати кількамісячну облогу.
Питання, чи відповідає нинішня Богородиця Пирогоща своєму давньоруському аналогу, досі викликає бурхливі, багатогодинні дискусії в середовищі професіоналів.
Як дістатися: ст. м. «Контрактова площа», навпроти фонтану «Самсон».
Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир, Фролівська, 6/8
Перша згадка про монастир біля підніжжя Замкової гори датується 1566 р.
У 19 столітті тут уже налічувалося 5 церков, лікарня і училище. У радянський час Флорівський був закритий, на його території облаштували «містечко металістів» (для сімей робітників).
Обитель відновила роботу вже після Другої світової війни.
Тут знаходиться святе джерело, назване на честь святих мучеників Флора і Лавра, одне з небагатьох місць, де кияни могли набрати неводопровідну воду до появи бюветів.
Як дістатися: ст. м. «Контрактова площа», до вул. Притисько-Микільська.
Андріївська церква, Андріївський узвіз, 23
Сяюча перлина в сліпучій короні Києва. Шедевр архітектури бароко.
Храм висотою 50 м спирається на двоповерховий фундамент-стилобат. З кругового оглядового майданчика навколо церкви відкривається одна з найкращих панорам Подолу і Лівобережжя.
До 1749 р. на місці нинішньої Андріївської розташовувалася дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, потім невеликий храм на честь Андрія Первозванного і Андріївський хрест.
За 260 років храм безліч разів реставрувався, дуже складний характер ґрунтів на горі. Зараз проходить чергове зміцнення схилу і ремонт майданчика.
Як дістатися: ст. м/ «Майдан Незалежності», «Хрещатик», «Золоті ворота», «Контрактова площа».
Михайлівський Золотоверхий монастир, Трьохсвятительська, 6
Згідно з літописом був закладений 11 липня 1108 р. князем Святополком Ізяславичем. Серце монастиря – собор, присвячений Архангелу Михаїлу, покровителю Києва, на довгі століття став одним з найулюбленіших храмів городян.
Прозвання «Золотоверхий» отримав завдяки позолоченому куполу – першій такій дивині в наших краях.
У 1934 р. почалося знесення приміщень монастиря, який у червні 1937-го завершився підривом залишків собору. Вціліла лише трапезна. На розчищеному місці передбачалося розміщення адміністративних будівель.
Нічого побудовано не було. Майже 60 років тут більмом на оці світився звичайний пустир.
Лише 30 травня 1999 р. відроджений Собор відкрив свої двері для прихожан та туристів.
Як дістатися: ст. м. «Майдан Незалежності», до Європейської площі і вгору по Трьохсвятительській.
Софійський собор (Володимирська, 24)
Одна з найбільш відомих святинь України. Став першою (поряд з Лаврою) українською пам'яткою архітектури, включеною до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Наводять три дати заснування Собору – 1011, 1017, 1037 рр. (згідно з різними літописами). Швидше за все, будівництво розпочато при Володимирі, а завершено вже Ярославом.
Перший собор був зведений у візантійському стилі, але після реконструкції в 17 столітті повністю змінив свій зовнішній вигляд у стилі українського бароко.
Відомий сотнями квадратних метрів унікальних фресок і мозаїк, серед яких виділяється Богоматір-Оранта. А також тим, що з дзвіниці Собору, висотою 76 м, відкривається чудовий вид на центр Міста.
Як дістатися: ст. м. «Золоті ворота», по Володимирській до Софійської площі.
Свято-Покровський жіночий монастир, пер. Бехтерівський, 15
Одна з маловідомих родзинок Києва. Монастир, що сховався в глибині кварталу, утвореного вулицями Артема, Пимоненка, Глибочицької і Кудрявским спуском.
Заснований в 1889 р. великою княгинею Олександрою Романовою, замислювався в першу чергу як лікарня для бідних.
У 1911-му тут освятили Нікольський собор, споруджений у псевдоруському стилі.
В наш час, після ремонту і повернення на місце п'ятнадцяти куполів, знятих більшовиками, собор знову радує око і душу киян і гостей столиці.
Як дістатися: ст. м. «Майдан Незалежності», або «Лук'янівська», тролейбуси 6, 18, зуп. «Полтавська».
Кирилівська церква, О. Теліги, 12
Один з двох (другий – Софія) храмів Київської Русі, стіни якого уціліли, не в первозданному вигляді, але все ж.
Побудована у 1139 р. Всеволодом Чернігівським як церква-фортеця, на далеких для тодішньої околиці Києва – Дорогожичах.
Стала місцем вічного спочинку київського князя Святослава Всеволодовича і кількох чернігівських Ольговичів.
У 1734 р. набула рис українського бароко, зберігши неповторні фрески 12 століття і чарівні роботи пензля Врубеля.
Лідируюче місце в списку найбільш душевних сакральних місць столиці.
Як дістатися: ст. м. «Лук'янівська», тролейбуси 6, 18, зуп. «Кирилівська».
Києво-Печерська лавра, І. Мазепи, 21–25
Найперша візитка нашої країни, неодмінне місце паломництва мільйонів туристів (незалежно від релігійної приналежності).
Один з найдавніших монастирів Київської Русі був заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм. За 964 роки існування знав космічні злети і приголомшливі падіння. Найсильнішим ударом стало руйнування в 1941-му Успенського собору, за легендою, зведеного за велінням самої Богородиці.
У 2000 р., до 950-річчя Лаври, відроджений Собор відкрив двері для парафіян. Внутрішній розпис храму триває досі.
Як дістатися: ст. м. «Арсенальна», тролейбус 38, зуп. «Національний музей ВВВ».
Видубицький Свято-Михайлівський монастир, Видубицька, 40
Заснований в 1070 р. Всеволодом, сином Ярослава Мудрого. Прославився як сімейний монастир Мономаховичів і центр політичного життя того часу.
Нині в межах монастиря розташовуються три найкрасивіших, неповторних храми, дзвіниця, колодязь зі святою водою і некрополь.
Монастир знаходиться на території ботанічного саду ім. Гришка, улюбленого місця прогулянок городян. Особливо в пору цвітіння бузку.
Як дістатися: ст. м. «Дружби Народів», тролейбус 43, зуп. «Міст Патона»
Свято-Покровський собор, Прирічна, 5А
Один з наймолодших і одночасно найбільших храмів Міста. Будівництво почалося в 1997 р. і донині не завершено. «Фішкою» собору виступає мозаїчна ікона Покрови Божої Матері на фасаді, площею 122 кв. м.
Як дістатися: ст. м «Мінська», тролейбус 24 зуп. «Прирічна».
За кадром залишилося ще безліч чудових храмів, які прикрашають наше Місто. Але ніхто не завадить вам продовжити знайомство з ними самостійно. Відкривши масу нових і цікавих куточків улюбленого Києва.
Не важливо, як ви ставитеся до релігії і віри. Храми Києва – це більше, ніж культові споруди. Це невід'ємна частина Великого Міста над Дніпром. Одна з красот, складових незабутнього, прекрасного і величного організму на ім’я Київ.
У статті використані фото автора.
